вівторок, 20 листопада 2012 р.


Незвичайні бібліотеки
Ось така скульптура стоїть у Ніцці, Франція. Називається вона «La Tete au Carre» (мислення в коробці). Проект був розроблений для Центральної бібліотеки. Висота будівлі 26 метрів, а всередині голови розташовані три поверхи бібліотеки. Автор проекту - французький скульптор Саша Сосни. Якщо все життя вам хотілося влізти в чиюсь голову тоді Вам варто побувати в цій незвичайній бібліотеці.

четвер, 15 листопада 2012 р.

                                                                                       День толерантності
16 листопадаДень толерантності, який був оголошений ЮНЕСКО в 1995 році з нагоди 50-річного ювілею цієї організації, держави-члени якої ухвалили Декларацію принципів терпимості. Толерантність це прагнення і здатність до встановлення і підтримання спільності з людьми, які відрізняються в деякому відношенні від переважаючого типу або не дотримуються загальноприйнятих думок. Діти і молодь – мають свій стиль, манери спілкування, нове мислення, вони несуть в життя свої норми. Було б добре, щоб однією з цих норм була толерантність. Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення. У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, який несе в собі тільки позитивні надбання для кожної людини.

середу, 14 листопада 2012 р.


                                                                          
         
«І доріг є багато, а Вітчизна – одна»
(до 100-річча А. Малишка)
         
 14 листопада 2012 року виповнюється 100 років від дня народження українського чарівника поетичного слова АНДРІЯ МАЛИШКА. Цій події в бібліотеці присвячена виставка-персоналія «І доріг є багато, а Вітчизна – одна».
Андрій Самійлович Малишко – народився у невеличкому містечку Обухові на Київщині 14 листопада 1912 року в сім’ї  шевця. Вірші почав писати ще дитиною. Ще хлопчиком він самотужки навчився грати на гармонії, бував музикою на весіллях.  У рідному селі хлопець закінчив семирічку, а потім поїхав до Києва навчатись у медичному училищі. Однак література все більше притягує юнака. Тому в 1929 р. він вступає до Інституту соціального виховання. Закінчує літературний факультет у 1932 р., вчителює в Овручі, потім служить в армії, працює в газеті «Комсомолець України» і в журналі «Молодий більшовик». Але із справжньою інтенсивністю літературна діяльність Малишка розгортається в другій половині 30-х років. Протягом п’яти років побачили світ сім оригінальних поетичних книжок: у 1938 р. – "Лірика" та "З книги життя", в 1939 р. – "Народження синів", в 1940 – "Жайворонки", "Листи червоноармійця Опанаса Байди", "Березань", "Зореві дні". Тоді ж були написані і поеми "Ярина", "Кармалюк "Дума про козака Данила".
Поет широко використовує фольклорні образи, користується формою народних творів, часто просто стилізує свої поезії під народні пісні. Він втілює у своїх творах народні уявлення про гармонійність існування людини і природи, віру у моральність світу людей, чистоту людської душі. Часто звертається А. Малишко до образу матері, висловлюючи свою синівську любов і вдячність, втілюючи у цьому образі уявлення віру у відродження життя. Поезія А. Малишка життєстверджуюча, сповнена радісного відчуття оточуючого світу. Природа часто стає предметом замилування і змалювання.
Талановита пісня поета обірвалась на високому злеті. Помер Андрій Малишко 17 лютого 1970 року. Останнім твором поета, написаним у лікарні, була славнозвісна "Стежина" ("Чому, сказати, й сам не знаю..."), в якій він роздумує над людським життям...
 Він є лауреатом Шевченківської премії. За своє життя поет видав близько 40-ка збірок. А. Малишко залишив нам не тільки пісенну й поетичну спадщину, а написав також тексти пісень до фільмів ("Макар Нечай", "Богдан Хмельницький", "Роки молодії") та сценарії до кінокартин ("Навіки з російським народом", "Квітуча Україна", "Ми з України").
Джерела:

вівторок, 13 листопада 2012 р.

Бібліотеки-шпаківні

 

Творцями цікавого некомерційного  проекту стали Тодд Бол і Рік Брукс, штат Вісконсін, США. Зустрівшись в 2009 році, вони організували невелику компанію по створенню мініатюрних загальнодоступних бібліотек. Бібліотеки-шпаківні – це красиві, добре сконструйовані і захищені від негоди ящики на стовпах. Як кажуть учасники цього оригінального проекту – це робиться для підвищення рівня грамотності і любові до читання шляхом створення вільного обміну книг по всьому світу. У чарівних будиночках поміщається близько 20 книг, а напис над цими маленькими бібліотеками говорить: «Візьми книгу, але натомість залиш свою». На сайті проекту (http://www.littlefreelibrary.org/) можна отримати всю необхідну допомогу для того, щоб і собі виготовити свою маленьку бібліотеку і розмістити її на своєму подвір’ї, в парку чи сквері.








понеділок, 12 листопада 2012 р.

День української писемності і мови
                З нагоди Дня української мови  та писемності в бібліотеці-філії №10 була проведена година рідної мови «Українська мова давня і молода», де учні 7 класу школи с. Малиничі прослухали вірші та вислови відомих класиків про мову українського народу, ознайомились з її історією зародження та становлення, переглянули виставку книг «Пам’ятки української мови».
         Це свято відзначається з 9 листопада 1997 року, коли Президент України підписав Указ про його святкування.
Сучасні слов’янські алфавіти беруть початок із кирилиці – системи писемних знаків, за допомогою яких Кирило – один із двох братів – солунян, посланих до Моравії, – записав деякі релігійні тексти. До прибуття Кирила і Мефодія, на Русі вже існувало письмо: у вжитку його було кілька типів, які мали локальний характер. Слов’янський алфавіт обслуговує потреби десяти відсотків населення Землі. Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих ХІ ст. Сучасна українська літературна мова пов’язується з конкретною датою – виданням «Енеїди» І.П. Котляревського 1798 року. Ще одна дата – 1840 рік, коли вперше видано твори Т.Г. Шевченка, – можна вважати доленосною: з того часу українська літературна мова стала на шлях розвитку.
Українська мова функціонує в нашій державі як національна мова українського народу. Поза межами держави вона в усній формі поширена в Росії, Молдові, Білорусії, Казахстані. Кожен громадянин України має досконало володіти нею, бо мова є одним з символів нації. Наші пращури вибороли для нас право вільно говорити, писати та читати українською мовою, тож цінуймо і збережімо це право для наших майбутніх поколінь.

четвер, 1 листопада 2012 р.


Бібліотека в телефонній будці
 Жителі села Уестбері-саб-Мендіп(Великобританія)  викупили у оператора зв'язку за символічну ціну 1,65 долара червону телефонну будку і зробили з неї найменшу бібліотеку в світі. У ній всього близько сотні книг. У будці обладнані полиці, на яких розмістилися книги різної тематики. Бібліотека працює цілодобово. Ночами в будці горить світло. А раптом комусь із жителів не спиться, а вдома почитати нічого? Незважаючи на це, у неї 800 читачів – це всі жителі села.  Принцип її роботи простий: відвідувачі ставлять на полицю прочитану книгу і беруть нову. Крім книг бібліотека може запропонувати диски.



Бібліотека в метро
         Ви щодня проводите частину дня в транспорті, сумно вдивляючись у вікно. Цей час можно провести з користю для себе. Наприклад, як це пропонують в Нью-Йоркському метро на станції 50th street. Один з кращих способів вбити час – це читання. Ось для таких підземних книголюбів і існує бібліотека, де можна знайти книги для задоволення по дорозі на роботу і додому.

Джерела: