21
листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, який об’єднав дві знакові
події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію
Гідності 2013 року.
22
листопада 2004 року – початок Помаранчевої революції в Україні,
загальнонаціональних протестів, мітингів та інших акцій громадянської непокори.
Останньою краплею стало оголошення Центральною виборчою комісією результатів
другого туру президентських виборів, відповідно до яких Віктор Янукович
випередив Віктора Ющенка. Українці тоді вперше вийшли на Майдан і добилися
повторних виборів.
Через рік,
у листопаді 2005 року, Ющенко заснував свято – День Свободи.
У листопаді
2013 року українці знову вийшли на Майдан. Чотири роки тому, увечері 21
листопада, на майдані Незалежності почали збиратися учасники мітингу, незабаром
їх було вже 1500, а 24 листопада – понад 100 тисяч прихильників євроінтеграції.
Потім
відбувся загальностудентський страйк, а 29 листопада на Євромайдані влаштували
великий мітинг із закликами до відставки уряду та дострокових виборів у
парламент.
Кривавою
стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону майданівців влада застосувала силу.
І це був тільки початок. Протести перетворилися з проєвропейських на
антиурядові та стали значно масштабнішими.
18-20
лютого – пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва,
підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданівців, які стали
героями Небесної сотні.
Наш обов’язок
пам’ятати усіх Героїв, які поклали свої голови за нас. Хай пам’ять всіх невинно
убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для
зміцнення власної держави на власній землі.
