День кота в Європі

Європейський день кота з'явився в 1992 році. Його ініціатором стала італійська журналістка Клаудія Анжелетті з журналу "Tuttogatto". Вона захопилася ідеєю встановити дату для Національного дня кішок і провела опитування серед читачів - коли найкраще його відзначати. 

Серед пропозицій, що надійшли, був день 17 лютого. Клавдія обрала його з двох причин. По-перше, по Зодіаку цей день знаходиться під заступництвом Водолія - це дуже волелюбний і мінливий знак, який дуже підходить під котячий характер. По-друге, зіграла роль символіка числа 17, яку можна було трактувати як одне життя сім разів. Тому і вирішили зробити 17 лютого свято День кота. Ідею відзначати його підхопили в інших країнах, в тому числі й у нас. 

Найкращі книги про котів для справжніх котолюбів, які ви знайдете у нас в бібліотеці!

• Цикл книг «Коти-вояки» - Ерін Гантер.
• «36 і 6 котів» - Галина Вдовиченко.
• «Кіт на ім’я Сплет» - Роб Скоттон.
• «Кіт у чоботях» - Шарль Перро.
• «Чорний кіт та інші історій» - Едгар Аллан По.
• «Кіт Джеймс. Агент 009» - Аня Амасова.
• «Кіт Чудило» - Майк Йогансен.
•  «Пригоди Чучі, або про що думає кішка» - Вікторія Рудь.
• «Я тут просто кішка» - Ханна Йохансен.
•  «Моя невгамовна відмочка…» - Гайвін Орам.
•  «День кота» - Катерина Булах.
•  «100 фактів про котів і кошенят» - Стів Паркер.
•  «Найцікавіше про... Котів» - Юлія Каспарова.
•  «Коти-розбійники» - К. Самойлов.
•  «Веселі пригоди Бровка та Мурчика» - Олександр Зімба. 

 Приємного читання!

Жуль Верн

Жуль Верн — французький письменник, один з класиків пригодницької літератури, відомий географ.

Народився Жуль Габріель Верн у Франції, в стародавнім портовому місті Нанті в лютому 1828 року. Він був старшим сином у родині П’єра Верна. Його мати, уроджена Софія де ла Фюйе, була спадкоємицею старовинного роду судновласників і кораблебудівників Нанта. Батько Жюль Верна був адвокатом і мав власну адвокатську контору. Передбачалося, що старший син піде по стопах батька. Проте в одинадцятирічному віці Жюль Верн вирішив стати моряком, найнявшись потайки від батьків юнгою на корабель, що йде в Індію. Вже в цьому віці проявилася пристрасть майбутнього письменника до неймовірних пригод і подорожей. Правда, на цей раз подорож не відбулося і Жюль Верна повернули додому.

У Парижі майбутній письменник здобув юридичну освіту. Однак перемогла любов до літератури та, склавши іспит на ліцензіата прав, Жюль Верн відмовився в 1849 році від кар’єри юриста. Він пише оповідання, комедії. У 1850 році вперше була поставлена його п’єса «Зламані соломинки», яка з успіхом пройшла в Історичному театрі А. Дюма. Продовжуючи писати комедії, оповідання, лібрето, Жюль Верн спочатку працює (1852 — 1854 рр.) секретарем директора одного з паризьких театрів («Ліричного театру»), пізніше — біржовим маклером. В цей же період він починає посилено вивчати матеріали про наукові досягнення в різних галузях знань, найбільше його цікавить географія, математика і фізика. У січні 1857 року він одружується з Онорине де Віана, з якою познайомився в травні 1856 року на весіллі друга. Від цього шлюбу у 1861 році у них народився син Мішель.

Свою дитячу мрію про далекі мандри письменник нарешті втілює в життя і багато подорожує по світу. У 1859 році на своїй яхті він відвідав Англію і Шотландію, а в 1861 році здійснив подорож до Скандинавії. У 1867 році він відправився в трансатлантичний круїз і побував в Америці. У 1878 році на своїй яхті «Сен-Мішель III» письменник вирушив у велику подорож, відвідавши чимало країн Середземномор’я. У 1879 році він знову відвідав Англію і Шотландію. На «Сен-Мішеля III» письменник побував у 1881 році в Нідерландах, Данії, Німеччині, а в 1884 році на Мальті, в Алжирі, Італії та ряді країн Середземномор’я. Це були не пусті подорожі, багато з них стали основою пригодницьких романів з цілого циклу із загальною назвою «Незвичайні подорожі».

Перший роман з цього циклу був надрукований у 1863 році й відразу приніс письменникові величезний успіх. Це надихнуло письменника на створення нових пригодницьких романів. Новий його роман «Подорож до центру Землі» вийшов у світ в 1864 році, потім з’явилися романи «З Землі на Місяць» (1865), а також «20 000 льє під водою» (1869), «П’ятнадцятирічний капітан» (1873), «Таємничий острів» (1875) і багато інших. Всього було написано 66 романів, а також багато п’єс і повістей. У романах Жюль Верн фантастично точно передбачив такі наукові винаходи й відкриття, як акваланги й підводні човни, міжгалактичні польоти й космічні кораблі, літаки й вертольоти, відеозв’язок і телебачення і безліч інших. Іменем знаменитого письменника вчені назвали кратер, розташований на зворотному боці Місяця.

У 1892 році Жюль Верн був нагороджений орденом Почесного легіону. Любитель подорожувати, Жюль Верн, на превеликий жаль, змушений був відмовитися від них назавжди з-за трагічної події, що сталася з ним 9 березня 1886 року. В цей день його тяжко поранив у ногу психічно хворий племінник. У результаті письменник опинився прикутим до ліжка. Незадовго до смерті він осліп, але продовжував диктувати свої твори. Помер знаменитий письменник від цукрового діабету. Це сталося 24 березня 1905 року.

Найвідоміші романи письменника:

§  «Діти капітана Гранта»,

§  «Навколо світу за 80 днів»,

§  «Таємничий острів»,

§  «20 тисяч льє під водою».

Екранізовані романи письменника:

1. «Навколо світу за 80 днів» серіал 2021 року.

2. «Жюль Верн. Подорож довжиною в життя» (2013).

3. «Подорож до центру Землі» (2008).

4. Подорож 2: Таємничий острів (2012).

5. «Наутілус: Повелитель океану» (2007).

 

 День народження вогнегасника

    Сьогодні, 7 лютого відзначає свій день народження – вогнегасник.

    Перший вогнегасник винайшов Захарій Грейл, близько 1715 року в Німеччині. Воно являло собою дерев’яну бочку, заповнену 20 літрами води, оснащену невеликою кількістю пороху і запалом. У разі пожежі запал підпалювався, а бочку кидали у вогнище, де вона вибухала і гасили пожежу. 

    В Англії подібний пристрій винайшов хімік Амброуз Годфрі в 1723 році. Вдосконаливши конструкцію, в 1770 році, у воду почали додавати галун.
    У 1813 році, англійський капітан Джордж Мэнби винайшов вогнегасник в тому вигляді, в якому ми з ним знайомі тепер. Пристрій перевозилося на візку і складалося з мідного глека, що містить 13 літрів калію.
     1850 році Хайнрихом Готлібом Кюном в Німеччині був представлений ще один хімічний вогнегасник, невелика коробка, заповнена сірої, селітрою і вугіллям, з невеликим пороховим зарядом. Заряд приводився в дію за допомогою запала, коробка впадала у вогнище, після чого виділяються гази гасили вогонь.
    Порошок, як вогнегасну речовину, вже використовувався в 1850-х роках. Більшість конструкцій ґрунтувалися на застосуванні бікарбонату натрію, поміщеного бляшані місткості або картриджі.  У 1912 році компанія Total у Берліні отримала патент на порошковий вогнегасник з використання вуглекислого газу.
    Вогнегасні порошки стали найбільш часто використовуваним вогнегасною речовиною. Конструкція вогнегасників змінювалася з часом, додавалися насадки та розпилювачі, поліпшувалися якості порошку і здатність його зберігання у великих обсягах. У 1955 році почалося застосування порошків. здатні гасити пожежі класу А.
    Нас сьогоднішній день сучасні вогнегасники пройшли довгий шлях розвитку з моменту їх винаходу в 1715 році. Більшість компактних вогнегасників, що виробляються сьогодні – порошкові, що знаходяться під тиском або з картриджами CO2. Конструкція їх залишається незмінною з 1950-х років, але природно, всі компоненти покращені для досягнення більшої надійності.