Міжнародний день аміґурумі

    25 квітня в усьому світі відзначають Міжнародний день аміґурумі, свято, присвячене унікальній японській техніці в'язання маленьких іграшок. Аміґурумі походить від японських слів амі, що означає «в’язаний гачком», та нуігурумі «м'яка лялька». Це мистецтво поєднує традиційні японські в'язальні техніки з сучасною культурою і фантазією, створюючи чарівні фігурки тварин, мультяшних персонажів та інших казкових створінь.

    Хоча аміґурумі набуло популярності в Японії в 1970-х роках, його коріння можна відстежити ще глибше в історії.  Перші аміґурумі були створені в Японії в 1950-х як дитячі іграшки. З появою інтернету та соціальних медіа це мистецтво поширилося за межі Японії, завоювавши серця майстрів та колекціонерів у всьому світі.

     Аміґурумі в'яжуть за допомогою гачка, використовуючи різноманітні нитки та вовну. Головна ідея полягає у створенні міцних і щільних петель, що дозволяє іграшкам зберігати форму. Майстри використовують різноманітні вузли та петлі для формування деталей тіла іграшок, від голови й тулуба до тонких рук і ніг. Колірна палітра майже необмежена, і кожен майстер може вибрати кольори, які відповідають його або її естетичним уподобанням.

     Міжнародний день аміґурумі - це гарний спосіб підкреслити важливість ручної роботи й культурного обміну. У всьому світі цей день відзначається майстер-класами, виставками іграшок, і навіть онлайн-турнірами з в'язання.

     Крім того, аміґурумі має терапевтичний ефект. В'язання сприяє зниженню рівня стресу та покращує концентрацію. Багато людей знаходять у цьому занятті спосіб перемикнутися від повсякденних турбот та зануритися в процес творення.

Всесвітня ніч книги

Щорічно 23 квітня відзначається Всесвітня ніч книги, як глобальне свято книг і читання. Ця подія вперше була започаткована у 2011 році у Великобританії та Ірландії завдяки ініціативі Джеймі Бінга, доктора медичних наук. Він запропонував цю ідею на конференції книжкової індустрії з метою мотивувати дорослих читати більше та знаходити час для читання, особливо ввечері.

Особливість святкування полягає в даруванні книг. Книги отримують ті, хто зазвичай не читає регулярно. Їх розповсюджують через різноманітні організації, такі як в’язниці, бібліотеки, коледжі, лікарні, будинки для літніх людей та притулки для бездомних.

У 2012 році дату проведення Всесвітньої ночі книги змістили на квітень, щоб вона збіглася з Міжнародним днем книги, визначеним ЮНЕСКО. Це призвело до більшої популяризації події та розширення традиції дарування книг, яку підтримали книгарні, видавництва та волонтери по всьому світу.

Всесвітня ніч книги закликає нас усіх насолоджуватися читанням і даруванням книг не лише в цей день, а й кожного дня. Якщо здається, що немає часу на читання, спробуйте знайти час вночі, хоча б по декілька сторінок, але регулярно.

 День проліску

            Проліски – ранні та особливо ніжні вісники весни.

Проліски, відомі науково як Galanthus, є одними з перших квітів, що з'являються після тривалих зимових місяців, символізуючи нове життя та тепло.

Міжнародний день проліска був створений, щоб відзначити перші ознаки весни з появою цих квітів. На території України ці рослини з'являються вже в березні. Але в Британії, на батьківщині фестивалю, квіти починають виривати із землі в середині квітня.

Саме свято Дня Проліска зародилося у Великій Британії, де його вперше відсвяткували 19 квітня 1984 року. З того часу це свято поширилося серед країн Європи та світу, як символ охорони природи й дбайливого ставлення до рідкісних рослин.

Пролісок вважається символом чистоти, невинності та відродження душі. Часто ці квіти виступають як обереги від злих духів і символізують новий початок. Вони надихають поетів та художників на створення творів, які відображають пробудження природи.

Легенди про пролісок

Ці квіти згадуються у творах Гомера, саме вони стали надійним захистом для Одіссея, оскільки відвернули від нього гнів та прокляття чаклунки Цирцеї.

Доволі поширеною та популярною є історія про наших прабатьків – Адама та Єву. Говорять, що після їхнього вигнання на Землі почав йти сніг. Перша пара з сумом згадала про тепло та затишок Едемського Саду, а Єва навіть заплакала. Зворушений її сльозами Бог перетворив сніжинки на витончені квітки. Вони стали для людей надією на порятунок.

Ще одна легенда розповідає нам про богиню квіток – Флору. Вона мала підготувати своїх підопічних до карнавального балу. У зв’язку з цим підбирала відповідні костюми. Сніг також виявив бажання взяти участь в урочистому святі, з цим проханням він звернувся до квіток. Проте всі рослини відмовили йому у допомозі, оскільки боялися холоду, і тільки проліски погодилися вбратися у білосніжне покривало.

 День Макдональдса

    15 квітня в усьому світі відзначається День МакДональдса, що символізує річницю відкриття першої франшизи McDonald’s Реєм Кроком у 1955 році. Цей день став важливою віхою в історії не тільки американської, але і світової ресторанної культури.

    Перший ресторан Макдональдс було відкрито в Дес-Плейнс, штат Іллінойс, Реєм Кроком, який побачив величезний потенціал у концепції швидкого обслуговування братів Макдональд, які заснували оригінальний ресторан у Каліфорнії. Відкриття цієї франшизи поклало початок глобальній мережі, яка сьогодні нараховує понад 38,000 точок у понад 100 країнах.

    Макдональдс став символом американської культури та відомим на весь світ. Його внесок у стандартизацію процесів приготування їжі, маркетингу та управління франшизами змінив ресторанний бізнес назавжди. McDonald’s також відомий своїми інноваційними підходами до маркетингу та реклами, від «Я люблю це» до знаменитих іграшок Хеппі Міл

     Окрім бізнес-успіхів, Макдональдс також відомий своєю участю в соціальних ініціативах, зокрема через Рональда Макдональда Благодійний Дім, що допомагає дітям і сім'ям у непрості моменти їхнього життя.

 Всесвітній день антикваріату

    9 квітня — Всесвітній день антикваріату. Сьогодні є можливість зануритися в глибини історії та культури через предмети, які пережили віки. Це свято не просто вшанування старовини; це день, коли минуле знаходить свій шлях назад у наше сучасне життя, нагадуючи про велич і витонченість епох, що минули.

    Антикварні предмети несуть у собі дух своєї епохи. Кожна старовинна ваза, кожен фрагмент меблів, книга чи прикраса є вісником минулого, що зберігає в собі історії тих, хто їх створив, хто ними користувався, хто любив або цінував ці речі. У цей день віддаємо шану не тільки цим предметам, але й безлічі невідомих майстрів, чиї таланти та праця продовжують вражати нас через століття.

    Святкування цього дня проходить у різних форматах по всьому світу - від виставок старовинних предметів і аукціонів до майстер-класів з реставрації та лекцій про історію антикваріату. Багато антикваріатні магазини та галереї пропонують спеціальні знижки або влаштовують день відкритих дверей, дозволяючи відвідувачам зануритися у світ минулого. Також популярними стають онлайн-екскурсії та віртуальні виставки, що дозволяють охочим долучитися до святкування незалежно від їхнього місцеперебування.

День бібліоманії 

День бібліоманії, що відзначається щорічно 20 березня, є особливою датою для всіх, кого можна назвати справжніми книголюбами. Це свято не просто вшановує книги як такі, але й славить непереможну пристрасть до читання, колекціонування та обговорення літератури.

День бібліоманії має несподіване й дещо загадкове коріння. Його пов’язують з неординарною постаттю — Стівеном Блумбергом, чия життєва історія стала майже легендарною серед книголюбів. Ця особлива подія не тільки вшановує бібліофілію, але й розповідає про незламний дух одного з найвідоміших книжкових злодіїв світу.

Стівен Блумберг, відомий також як «Книжковий бандит», був непересічною особистістю, чия пристрасть до книг вивела його на шлях злочину. Протягом кількох десятиліть Блумберг викрадав рідкісні та цінні видання з бібліотек по всій Північній Америці. Його мотивація не була збагатитися, а лише зібрати унікальні колекції книг, яка б зачарувала будь-якого бібліофіла.

Парадоксально, але історія Блумберга стала джерелом натхнення не тільки для кримінальних хронік, але й для книголюбів. Вона підкреслює екстремальну пристрасть до читання та збереження книжкових скарбів, хоча й виходить за межі закону. Стівен довів, що любов до книг може бути настільки всепоглинальним, що перетворює життя на пошук та захоплення рідкісними творами.

Хоча День бібліоманії не був започаткований безпосередньо через діяльність Блумберга, його історія додала святу особливого забарвлення. Він нагадує про важливість книг у нашому житті та про те, що пристрасть до читання може мати багато облич. Книги — це вартісні скарби, здатні надихати, вчити та змінювати світогляд.

 День хутряних навушників

Щороку 13 березня світ відзначає День хутряних навушників, адже саме цього дня в 1887 році американець Честер Грінвуд запатентував хутряні навушники.

Честер Грінвуд, один із шести дітей у сім'ї, виріс на фермі у Фармінгтоні, штат Мен. Життя на фермі – це постійна та важка праця, але й для відпочинку та розваг теж був час.

Одного особливо холодного зимового дня 1873 року 15-річний Честер вирушив «обкатати» нові ковзани на розташований по сусідству замерзлий монастирський ставок. Але довго покататися не вдалося, оскільки незабаром у нього страшенно змерзли вуха. Багато його друзів для захисту від холодного вітру обмотували голову шарфом, але Честер ненавидів стрічку з грубої вовни, що «кусалася», і йому довелося повернутися додому.

А на шляху він придумав розв'язання своєї проблеми. Взявши в сараї м'який дріт, Честер вигнув з неї невелику дугу з кружальцями на кінцях і попросив бабусю допомогти йому з обшивкою гуртків, щоб вийшли м'які чашки, утеплені бобровим хутром зовні й оббиті м'яким оксамитом усередині. Свій винахід Честер назвав Greenwood Champion Ear Protector, "Чемпіонський захист для вух Грінвуда" і вже наступного дня красувався в ньому на льоду замерзлого ставка. Саморобні хутряні навушники Грінвуда справили на його друзів величезне враження. Практично всі діти стали просити у своїх батьків такі самі.

Але, попри швидкий успіх у публіки, юний винахідник не задоволений. Дріт був надто м'який, і навушники при рухах ляскали по вухах. Ідея явно потребувала вдосконалення. Честер розпочав роботу над другою версією свого винаходу, замінивши дріт сталевою пружинною стрічкою шириною 2 см, до якої на маленьких петлях кріпилися чашки навушників. Тепер вони щільно, але м'яко притиснуті до голови, добре захищаючи вуха. Крім того, внаслідок пружинних властивостей навушники можна було скласти в компактну плоску конструкцію, а потім знову розвернути без втрати форми.

    13 березня 1877 року Честер Грінвуд отримав на свій винахід американський патент номер 188292. Незабаром він заснував у Фармінгтоні фабрику з виготовлення навушників, щорічний випуск яких уже 1883 року становив 30 000 штук. А в 1937 році, коли Честер Грінвуд, оточений дітьми та онуками, у віці 79 років відійшов у інший світ, його фабрика випускала понад 400 000 навушників на рік.

    День хутряних навушників не обмежується простим носінням цього аксесуара. Люди по всьому світу влаштовують тематичні вечірки, фотосесії, а також конкурси на найоригінальніші та найстильніші хутряні навушники.