День Соборності – свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

Офіційно в Україні День соборності відзначався з 1999 року. Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві.

22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі. Він спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Вперше за 600 років це стало реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.

До цього свята в бібліотеці-філії №10 була приурочена книжкова виставка «22 січня – День соборності».

А я іду по світу в вишиванці

Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці.

Я – українець! І горджуся цим.

17 січня 2013 року в бібліотеці-філії №10 відбувся захід, присвячений одному з видів народного декоративно-прикладного мистецтва – вишиванню. Ця українська народна традиція передається з покоління в покоління від матері до доньки, відображаючи український дух та символи народу. Вишивка завжди надихає на творчість, несе в собі все розмаїття барв кольорів, красу і затишок в оселі, служить оберегом, милує око і відображає навколишній світ.

         От і сьогодні, вишивання несе в собі виховну та естетичну функцію для молодого покоління, не втрачає своєї популярності. Бо хіба не чудово вдягти білосніжну сорочку, вишиту материнськими руками, стати на весільний рушник, посвячений любов’ю коханої, і коли це ще й приправлене добром і благодатною аурою, то така краса завжди гарно виглядає на будь-якому святі. Члени гуртка «Україна вишивана», який діє на базі школи №27, прийняли участь в заході «А над світом українська вишивка цвіте», де були представлені їхні роботи та оголошені переможці конкурсу «Вишивка мого дитинства», який проходив у бібліотеці. Діти ознайомились з історією і традиціями українського вишивання, представили роботи та поділились своїми творчими ідеями. Хвилини, проведені у спілкуванні з вишивкою залишили після себе приємні враження та розкрили секрет вишивання: цьому мистецтву може навчитись кожен, потрібно лише прикласти трохи зусиль, бажання та натхнення, і тоді на білому полотні майстерно хрестиком з’явиться неповторний візерунок.

Сійся родися жито пшениця,
На щастя, на здоров'я, на Старий Новий рік,
Щоб Вам вродило, краще ніж вторік.
У полі зерном, у дома добром,
В печі пирогами, на столі хлібами,
Хай буде Ваша хата, радістю багата,
Хай славиться добром, медом, пивом і вином,
Хорошими пирогами та щасливими піснями,
І хай сіяє Вам невступно
Христова зірка шестикутна,
І хай сіяє Вам щоднини
Наша славна Україна!
Христос ся Рождає!

Здрастуй, друже мій - це Я, 
Добродушна я Змія! 
У рік я новий входжу, 
Тобі щастя знаходжу. 
Бережи свої побажання
І нехай збуваються всі привітання!

                                                     Дорогі друзі!

Усі ми з дитинства пам’ятаємо і любимо Новий рік. А Ви знаєте як приємно порадувати своїх друзів і близьких на новорічні свята. І правильно думаєте – подарунком, але до нього необхідний обов’язковий атрибут – листівка, яка допоможе відтворити Ваші щирі почуття, настрій і побажання.

Своєю появою новорічні листівки зобов'язані середньовічним гравюрам, на яких відображалися християнські мотиви. Вони служили прикрасою будинків. Пізніше на гравюрах стали зображати різноманітні картинки і використовувати їх в якості запрошень на різні урочистості.

Традиція дарувати листівки на Різдво і Новий рік виникла в Англії. Перша новорічна листівка була створена в 1794 році англійським художником Добсоном. На ній він зобразив зимовий засніжений ліс і щасливу сім'ю, яка зібралася біля ялинки. Так зародився звичай дарувати один одному оригінальні новорічні привітання.

В Україну оригінальні новорічні листівки прийшли з Англії. Їх використовували для прикраси інтер'єрів, оформляли у вигляді картин, колекціонували, вкладали в альбоми. Сюжети на листівках були переважно засновані на зображенні обрядів, старовинних ворожінь, зимових пейзажів, новорічних персонажів і ангелів. Часто на листівках друкували картини російських відомих художників.

Сьогодні розвиток технологій надає можливість відправляти анімаційні новорічні листівки або новорічні музичні листівки, не виходячи з дому.

Джерело: http://ua-traveling.com/virtualna-novorichna-lystivka-2013

19 грудня – це свято для всіх дітлахів України. В цей день вони знаходять під подушкою вранці миколайчики. Це казкове чудо радує дітей та створює справжній передноворічний настрій.

Звідки ж з'явилась така чудова народна традиція? Історія свідчить, що Миколай був архієпископом. Народився у багатій сім'ї і зріс доброю й чуйною до чужої біди дитиною. Батьки його померли дуже рано. І хоча хлопчикові нічого не бракувало, він жив під опікою родичів, все ж таки відчував нестачу батьківської ласки і любові. Маленький сирота все частіше тікав з багатого будинку до друзів, дітей убогих батьків, які нерідко йшли спати голодними.

Миколай усе своє майно роздав бідним людям і скрізь чинив тільки добро. Одного разу він врятував невинного чоловіка, батька багатьох дітей, від страти, запропонувавши за те своє життя, проте помилували обох. Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога –  благодать творіння чудес.

В різних куточках України існують цікаві звичаї святкування Миколая. Так, на Поділлі в цей день кожен господар встає раніше, ніж звичайно і йде давати худобі їсти з словами: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!»

В День Святого Миколая люди творять добрі діла, а дітвора отримує всі написані в листах до Чудотворця подарунки.

Джерело:

http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/265-19-grudnia-sviato-mykolaia

13 грудня

День святого Андрія Первозванного 

Святий Андрій Первозванний був учнем св. Івана Хрестителя. Апостола Андрія українці вшановують по-особливому, оскільки саме його вважають тим, хто приніс християнство на територію Київської Русі. За переказами, апостол Андрій проповідував Євангелію на берегах Чорного моря, у Херсонесі Таврійському (Крим), був у Синопі, Іраклії та Халкидоні, відвідав Вірменію та Грузію, дійшов до південних областей Русі й по Дніпру піднявся до того місця, де нині стоїть Київ. Він благословив київські гори і водрузив хрест. Нині в Києві на цій горі стоїть церква в ім’я Андрія Первозванного. Святий апостол помер у 70-му році по Різдву Христовому мученицькою смертю за відмову принести жертву богам, був прив’язаний до хреста, який мав вигляд літери «Х» (хрест такої форми має сьогодні назву «андріївський»). На ньому апостол пробув три дні та три ночі, навчаючи та застерігаючи народ.

З сьогоднішнім святом пов’язано багато ритуалів та обрядів "Андріївських вечорниць" наших предків, які дозволяються тільки в Андріївську ніч. Пропонуємо для дівчат найефективніші з них.

1.     Дівчина знімала свій чобіт та кидала його від себе із заплющеними очима. Кидаючи, не мала права зрушити з місця, бо не збудеться. В який бік чобіт носком упаде, звідти наречений шукатиме. 

2.     Дівчата вибігають на вулицю, зупиняють першого зустрічного та питають у нього ім'я. Вірять, що таке ім'я буде у майбутнього чоловіка.

3.     Дівчата випікали коржики - "балабушки". Кожна дівчина свій коржик якось позначала, щоб упізнати. Клали їх на стільчик, а в кімнату собаку впускали. Чий коржик собака з'їсть, ця дівчина швидше за подруг вийде заміж.

Джерела:

http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/261-13-grudnia-vorozhinnia-gadannia-ta-zbytky-na-andriia

http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/45914/

                                           «Всесвітній день боротьби зі СНІДом»

1 грудня людство відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Кожні 6 секунд 1 житель планети заражається вірусом імунодефіциту людини, а щогодини помирає близько 200 жертв вірусу.

На превеликий жаль, в Україні епідемія ВІЛ/СНІДу досягла найнебезпечніших у Європі масштабів. Сьогодні в нашій державі зареєстровано майже 200 тисяч ВІЛ-інфікованих. Втім за розрахунковими даними їх значно більше – близько 360 тисяч осіб.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається з 1988 року, проте головна мета цього заходу лишається незмінною: поінформованість щодо питань СНІДу,  про небезпеку та способи його поширення, привернення громадської уваги до цієї соціально-небезпечної хвороби.

Джерело:

http://guoz.lviv.ua/ukr/news/lvivnews/1213.html