Читаємо книги Всеволода Нестайка!

 

Один з найбільш прославлених українських письменників і класик дитячої літератури. Всі книги та оповідання Всеволода Нестайка відрізняються яскравими персонажами, веселими і захоплюючими пригодами, фірмовим авторським гумором, а також повчальними історіями, які виховують в дітях тільки позитивні якості.

Серія захоплюючих книг Всеволода Нестайка «Дивовижні пригоди в лісовій школі»:

Книга 1 – Сонце серед ночі. Пригоди в Павутинії.

Перша книга Всеволода Нейстайка, яка включає дві частини, що започаткували найзнаменитішу серію про незвичайні пригоди у дивовижній лісовій школі для звірят нерозлучних друзів зайчика Косі на прізвище Вухань та їжачка Колька на прізвище Колючка. У першій частині книги «Сонце серед ночі» Кося і Колько вступають до лісової школи, знайомляться із неперевершеними вчителями і сміливо допомагають своєму однокласнику Вовчику вийти із небезпечної та неприємної халепи. А в другій частині «Пригоди в Павутинії» друзям довелося позмагатися зі злим заморським чарівником Ледарилом Дурандасом.

Книга 2 –  Секрет Васі Кицина. Енелолик, Уфа і Жахоб'як.

У цій книзі Ви дізнаєтесь як зустріли нового учня Васю Кицина у лісовій школі. А також разом із мавпочками-інопланетянками Енелоликом та Уфою  знайдете причину зникнення лісових учнів.

Книга 3 –  Загадковий Яшка. Сонячний зайчик і Сонячний вовк.

Третя книга серії розповідає про захопливі зимові пригоди їжачка та зайчика, їхній двобій зі злими та дуже могутніми паном Мороком та паном Крижаном, а також знайомство із веселим Яшкою, Дідом Морозом та його вірною помічницею Снігуронькою. І в цій книзі з’являється улюблений персонаж Всеволода Нестайка – непереможний Сонячний зайчик, який, звичайно, допоможе друзям у скрутні хвилини.

Книга 4 –  Таємний агент Порча і козак Морозенко. Таємниці лісею «Кондор».

Остання четверта книга про маленьких друзів - довговухого Косю та колючого Колька із музичної лісової школи та їхні захоплюючі пригоди. Ви дізнаєтеся про підступного агента Порчу, який псував їжу в школі та домівках звірят за вказівкою Баби Яги та Кощія, мужнього козака Морозенка - сина Діда Мороза, який допоміг позбутися Порчі і сам отримав допомогу від маленьких звірят, невдаху-терориста, забіяку Грифа, який мало не втонув в озері і врятувався завдяки професору Кваквакуму.

З прийдешнім святом!

 

Милі дівчатка, матусі, бабусі, колектив бібліотеки-філії №10 щиро вітає Вас з прийдешнім святом 8 Березня.

Прийміть побажання добра, любові, удачі, успіху, завжди гарного настрою, відмінного здоров’я, успішної кар’єри, приємних компліментів, дорогих подарунків і справжнього жіночого щастя!

ВЖЕ ЗОВСІМ СКОРО ВЕСНА!

 

Коли за вікном світить сонце, співають пташки, то доповнити атмосферу може лише хороша оптимістична книга.

Пропонуємо Вам п’ять книг з «весняним настроєм»:

1. Рей Бредбері, «Квітневе чаклунство».

Абсолютне чарівництво, магія, чудо, любов. Дуже легкий подув незвичайного вітерцю, який забирає тебе з собою. Дуже красива розповідь, що тримає твою увагу до останньої сторінки. Про справжню любов, про пошуки другої половинки, коли та сама горезвісна друга половинка саме твоя, а не випадковість і не обов'язок. Це стан, коли дивлячись у очі іншій людині, ти можеш заглянути йому в душу і побачити, відчути улюблене, рідне, яка не приховає зовнішність. Тут серце, яке не обдуриш. Головне – до нього прислухатися, воно завжди каже правду! Це чудова розповідь про миті кохання; саме тоді, коли відчуваєш, що щось в тобі прокидається, і ти готовий жити очікуванням, тому що впевнений – це воно, те почуття, яке століттями оспівують люди, завдяки і з-за якого так багато подій відбувається на Землі. Це те, що рятує, прощає, шкодує, губить, робить людину Людиною.

2. Елізабет Гілберт, «Велике диво».

Весна відроджує все до життя, а читача цієї книги може відродити до творчості і нових звершень. Досить позбутися крижаного панцира страху, щоб зробити перший крок до створення чогось прекрасного. Елізабет Гілберт доводить це на власному прикладі.

Автор добре показує, що таке творча криза, чому не варто боятися показувати свої роботи і говорити «Так», тому що, в цілому, людина нічим не ризикує, погодившись, а забитися в кут завжди встигнете. Мені так само сподобалася позиція автора з приводу загальних ідей. Що робити, якщо твою ідею «вкрали»? Досить просто – не засмучуватися і створити щось інше, оскільки якщо ідея прийшла одній людині, це не означає, що вона не прийде і іншим. Якщо трохи продовжити думку Гілберт і поєднати з отриманими знаннями про архетипи персонажа і архетипи сюжету, то все в світі працюють за одними і тими ж шаблонами, немає чогось іншого. І якщо зациклюватися на тому, що підліткових романів або детективів безліч – то тоді і робити нічого не варто. Тому думка автора щодо творчості в цілому – головне щоб особисто вам подобалося те що ви робите і від позиціонування творчості вишикується ставлення читача чи глядача до вашої роботи.

3. Франсіс Малька, «Торгівець парасольками».

Бійтеся своїх бажань – вони можуть здійснитися! Саме так одним реченням можна передати суть книги. Але ось питання, на яке книга так і не відповіла: «Чи означає це, що не треба прагнути до кращого, яке на перевірку за краще не виявиться?» Втім, на це питання ніхто не відповість. За своє добро, яке ми намагаємося зробити ближнім, теж доводиться розплачуватися. «Ласкаво безкарним не буває». Напевно, це похвально – чогось досягти в житті, але в кінцевому підсумку життя все розставляє на свої місця. Комусь треба і парасольками торгувати, і взуття лагодити.

4. Анна Гавальда, «Ковток свободи».

Легка, з тонким гумором, з ноткою сентиментальності, дуже витончена і дуже французька розповідь. Така повітряна, яка викликає посмішку і налаштовує на позитивний лад. Два брата і дві сестри, такі різні за характером і способу життя і разом з тим такі близькі і рідні. Безтурботна пора дитинства позаду, життя і час розвели їх в різні боки, але та тяга один до одного, підтримка, та зв'язок і любов непорушні. І це гостро відчутно, коли вони тікають від своїх сімей, дітей та проблем, і збираються тісним колом, щоб випити вина і поговорити про те про се... Як шкода, що такі зміни і канікули трапляються рідко... І тим вони цінніші і прекрасніші. Це воістину як ковток свободи, відмова від усього насущного, безтурботність і веселощі і те почуття спільності і клановості, яке їх об’єднує і заряджає енергією. Прекрасна розповідь про любов, взаєморозуміння і спільності. Звичайна фраза «Просто разом» і при цьому життєво важлива і потрібна.

5. Вільям Шекспір, «Сонети».

Весна – це любов, а любов – це поезія. У цьому збірнику міститься 154 вірші великого Шекспіра, присвячених романтиці, дружбі і величі душевної краси. Інтригує в них те, що автор створював цю поезію не для публікації. Всі сонети дуже особисті.

Вірші про любов і дружбу, але вони не стільки чуттєві, скільки філософські. Але всі роздуми присвячені емоціям і прагненням серця.

«Читаємо! Сміємось! Пізнаємо!»

 

Олександр Зімба – засновник видавництва «Вісім лапок», почав писати і видавати книжки для своїх онуків. Є автором серії казок «Веселі пригоди Бровка та Мурчика». До неї увійшли з два десятки книжечок про пригоди песика та котика. На їх сторінках головні герої бавляться, сперечаються, миряться й танцюють, як справжні діти. Бровко і Мурчик – реальні персонажі, за якими пан Олександр спостерігав і вирішив зробити героями серії своїх книжок.

Поезія для дітей Олександра Зімби дуже добра, та весела, гарно сприймається й легко запам’ятовується.

Поспішайте, книги чекають Вас на поличках бібліотеки-філії №10 ім. Д. М. Брилінського.

Юним шукачам пригод!

 

Працівники бібліотеки-філії №10 ім. Д. М. Брилінського рекомендують користувачам до прочитання між авторський цикл пригодницьких фантастичних романів «39 ключів».

Книги цієї серії написані популярними авторами дитячої фентезі та фантастики, серед яких: Гордон Корман, Пітер Леранжіс, Джуд Уотсон та інші. Засновником циклу є відомий американський письменник та автор книг про  Персі Джексона –  Рік Ріордан.

«39 ключів» – цикл пригодницьких романів, визнаних найпопулярнішою дитячою серією за версією «NewYork Times. Ця захоплива, наповнена неймовірними пригодами та загадками, серія вже встигла завоювати увагу не тільки дітей, але й їх батьків. Гонитва за ключами відбувається у різних місцях світу. Під час подорожі юні Кехіли (а разом із ними і читачі) дізнаються багато нових фактів з історії, фізики, географії та хімії.

Уявіть собі, що може статися, якщо ви дізнаєтеся, що ваша сім'я виявилася наймогутнішою в історії людства? А якщо вам повідомлять, що джерело могутності заховане в 39-ти ключах, розкиданих по всьому світу? Якщо у вас є вибір - взяти мільйон доларів і піти геть, або отримати перший ключ? Тож, якщо ви Емі і Ден Кехілл, то ви виберете ключі і почнеться дуже небезпечна пригода…

Коротко про кожну з цих книг:

1. Книга перша «Лабіринт кісток». Бабуся Емі та Дена, Грейс Кехіл, змінила свій заповіт незадовго до смерті. На похороні її адвокат Вільям Макентайр розповідає Дену, Емі та іншим їх родичам про вибір між мільйоном доларів та шансом на участь у полюванні на ключі. Конкурентами Емі та Дена у змаганні стають: сімейство Голтів, Алістер Оу, трійнята Старлінги, Ян і Наталі Кабри, Йона Візард та Ірина Спаська. Вони знаходять приховану бібліотеку і підказку. Виконання підказки, захованої в бібліотеці бабусі, веде до інституту Франкліна. Там Ден і Емі виявляють, що Бенджамін Франклін заховав підказку в Парижі. Після того, як вони переконали їхню няню Неллі, щоб вона допомогла їм, Емі і Ден вирушають до Парижа, де йдуть слідом шифрів і пасток, які ведуть їх до катакомб під містом.

2.  Книга друга «Фальшива нота». Карколомні пригоди Емі та Дена тривають. Так само продовжуються пошуки 39-ти ключів, схованих їхньою бабусею Ґрейс Кехіл по всьому світу. Цього разу сліди ведуть на батьківщину Моцарта у Зальцбург. Юних героїв, яких переслідує решта учасників з Авторської групи "Маг"ання, чекає випробування на мужність і кмітливість у катакомбах ченців-бенедиктинів, штаб-квартирі Уолта Діснея, у перегонах на катерах по Венеції. Хто переможе? Клан Кехілів чи клани Януса, Томаса і Катерини? Зірка хіп-хопу Йона Візард чи агент КДБ Ірина Спаська? Діти мільйонерів із сімейства Кабрів чи двійко сиріт із Бостона, чиї батьки загинули під час пожежі за дуже загадкових обставин?

3. Книга третя «Викрадач мечів». У пошуках 39-ти ключів, які невпинно тривають, Емі та Дену допомагає їхня безстрашна няня Неллі Гомес. Цього разу вони потрапляють в Японію і Південну Корею, де несподівано зустрічають своїх старих ворогів, а також дізнаються про свого далекого родича, видатного японського полководця ХVI століття. Утім, битися з місцевою мафією у підземеллі доводиться їх рідному дядьку Алістеру. Чи зможуть наші герої, належачи до нового покоління клану Кехілів, розгадати всі коди і знаки, залишені їхньою бабусею Ґрейс Кехіл, розкрити таємницю, якій вже п’ятсот років, і знайти наступний Ключ? Чи зможуть вони розрізнити на своєму нелегкому шляху добро від зла, а друга від ворога?

4. Книга четверта «Таємниця підземелля». Американські підлітки Емі і Ден продовжують пошуки 39-ти  ключів, сховані главою клану Кехілів по всьому світу. Цього разу хитромудрі підказки заводять їх до спекотного Єгипту. Тут несподівано для себе вони виявляють довгоочікуване послання від улюбленої бабусі і дізнаються, що серед друзів Ґрейс були такі великі люди, як Говард Картер і Вінстон Черчіль. Долаючи небезпеки, наші герої намагаються розкрити таємницю стародавньої гробниці – і знайти наступний ключ. У Каїрі і Луксорі їх чекають захоплюючі пригоди, а на заваді їм стоять кровожерні крокодили, зловісні мумії та численні родичі з родини Кехілів, які так само полюють за ключами щастя.

5. Книга п’ята «Чорне коло». Продовжуючи гонитву за 39-ма ключами, і ледве вибравшись цілими і неушкодженими із найнебезпечніших єгипетських пригод, Емі та її брат Ден отримують дивну телеграму від таємничого незнайомця. Йдучи за підказками, вони вирушають до аеропорту і знаходять у камері схову чергове послання і два квитки до Росії на їхнє прізвище. Саме там нашим героям доведеться шукати безслідно зниклу Бурштинову кімнату, дізнатися правду про загибель царської родини, а заразом, можливо, розкрити таємницю загадкової смерті їхніх батьків. На російських просторах Емі та Дена чекає безліч загадок, пасток і небезпек, лише подолавши які, вони зможуть наблизитися ще на один крок до заповітної мети.

6. Книга шоста «На глибині». На черговому етапі змагання за 39-ма ключами Емі та її молодший брат Ден вирушають слідами батьків до Австралії. Там вони знайомляться зі своїм рідним дядьком Шепом, потерпають від родини Кабрів, дізнаються про те, що їхня няня вміє керувати літаком, і опиняються у підземному місті Кубер-Педі, найвідомішому місці на світі з видобутку опалів. В Австралії Емі несподівано починає згадувати подробиці тієї ночі, що забрала життя їхніх батьків, і в результаті перестає довіряти навіть власному братові, вже не розуміючи, хто їхній друг, а хто ворог. Саме це призводить до фатальної помилки.

7. Книга сьома «Гніздо гадюки». Шалені перегони за 39-ма ключами набувають нових обертів. Емі та її молодшого брата Дена чекають нові випробування в Індонезії, де вони потерпають від вивергнення вулкана, страшної пожежі, під час якої гине російська шпигунка, та чергового зрадництва підступного дядечка Алістера, а також у Північній Африці, куди вони вирушають на пошуки наступного ключа слідами Вінстона Черчіля та вождя зулусів Шака. Відгомін англо-бурської війни ХІХ століття, нащадки бойових племен, музеї та бібліотеки, закинуті шахти і фермерські ранчо –  у цій круговерті місць, людей і подій наші герої знаходять чергові підказки у пошуку магічних ключів.

8. Книга восьма «Код імператора». Таємничий Шаолінь, велетенські міста і старовинні пам’ятки Китаю, Заборонене місто і Великий Китайський мур –  це арена, на якій розгортається новий етап гонитви за 39-ма ключами до всесвітньої могутності та нечуваної влади. Але у розпалі пошуків раптом зникає Ден –  його загадковим чином викрадено прямо на площі Тяньаньмень у Пекіні. Емі і Неллі у розпачі, навіть близькість до чергового ключа вже не має значення, але дивним чином пошуки Дена виявляються одночасно і шляхом до перемоги. Брат і сестра зустрінуться у підніжжя Евересту, який їм доведеться волею чи неволею підкорити, а між іншим виявиться, що Неллі – набагато могутніша і впливовіша особа, ніж уявляли собі юні Кехіли.

9. Книга дев’ята «Штормове попередження». Емі і Ден Кехіл продовжують пошуки 39-ти ключів, що відкривають шлях до нечуваної могутності. Але де б вони не опинялися –  в Африці чи Азії, в Європі або на островах Карибського моря, всюди за ними, немов тінь, іде слідом людина в чорному. Наші герої знають, що вона не раз намагалася вбити їх обох, знають вони й те, що ця людина належить до клану Мадригалів – загадкового товариства, відомого своїми злочинами. Але їм відома ще одна страшна таємниця, яку вони воліли б забути: їхні покійні батьки самі належали до Мадригалів. І як би вони не поспішали, на які б хитрощі не йшли –  людина в чорному завжди виявляється поруч. Схоже, близька година, коли тінь перестане бути тінню, і їм доведеться зійтися лицем до лиця.

10. Книга десята «У підземеллі». Перешкод на шляху Емі Кехіл та її молодшого брата Дена було більш ніж достатньо. Мало того, що вони повинні знайти 39 ключів. Але погодитися із тим, що багато чого тепер об’єднує їх із людьми, які зрадили їхню родину і вбили батьків, вони категорично не бажають! Пробачити і зрозуміти вибухи, замахи і викрадання двоє сиріт просто несила. У них є план –  для того, щоб закінчити полювання за ключами на своїх власних умовах. Шкода, що це фінал, і що занадто пізно вони дізналися фатальну таємницю про клан Мадригалів. Цей секрет може коштувати життя не лише Емі та Дена, але й погубити все людство…

11. Книга одинадцята «Сходження Весперів». Сходження Весперів – це одинадцята та остання книга в першій серії. Емі Кехіл та її молодший брат Ден гадали, що зможуть повернутися до свого звичного життя, коли, нарешті, відшукають тридцять дев’ять ключів, які забезпечать їхній родині владу над усім світом. Але вони помилялися. Могутні вороги –  Веспери – чекали в тіні. І вони не зупиняться ні перед чим, щоб захопити ключі. Чотири автори – Рік Ріордан, Пітер Леранжис, Гордон Корман та Джуд Вотсон, об’єдналися для того, щоб розповісти про таємну боротьбу між Кехілами і Весперами, яка триває вже п’ять століть. Вторгнення Весперів не за горами, весь світ у небезпеці.

 

 

Від чого б тільки не захворіла книжка, її негайно треба лікувати!

 

Книжки – як люди: народжуються, живуть, старіють. Як люди, можуть хворіти. Для хворих людей є поліклініки, лікарні, санаторії. Для хворих книжок також є спеціальні лікарні. Тільки називаються вони по-іншому: палітурними і реєстраційними майстернями. У них лікують хворі книжки, і лікують по різному. Одним надають амбулаторну допомогу, інших кладуть у лікарню, навіть оперують. В особливих випадках роблять реанімацію (оживлення) – дарують друге життя. Для остаточного одужання влаштовують книжкам «санаторний режим». Словом повертають квітучий вигляд.

Однак усі лікарі знають: будь-яку хворобу легше попередити, ніж вилікувати. І радять берегти здоров’я. Зокрема позбутися поганих звичок.

Давайте і ми насамперед запам’ятаємо, що з книжками не можна робити:

1. Не можна перегинати книжки.

2. Не можна загинати книжкові сторінки.

3. Не можна закладати в книжки олівці.

4. Не можна брати книжки брудними руками.

5. Не можна читати книжки під час їжі.

6. Не можна читати книжки на сонці.

Книжки бояться і бруду, і вологи, і сонячних променів – псується папір. Ще книжки бояться пилу і комах-точильників. Класти книжки треба тільки на чисті столи і парти. Перегортаючи прочитану сторінку, звикайте тримати її за верхній край. І ніколи – ніколи не слиньте пальці.

Щоб повернути книгам гарний та охайний стан у бібліотеці проводять реставраційні роботи: підклеюють, додають вирвані сторінки, одним словом зцілюють книги. Саме такою роботою бібліотекарі займаються на карантині.

Якщо у Вас є хворі книги полікуйте їх будь ласка!

Солом’яний Дідух – символ Різдва в Україні

 

Є в українській культурі такий автентичний символ свята Різдва – Солом’яний Дідух. Традиційно як тільки вставала перша різдвяна зірка, 6 січня до хати заносили святковий сніп – Дідух. При цьому приказували: «Дідух – до хати, біда – з хати».

Сніп впускав до хати святковий настрій, мир, добробут, затишок – вірили наші діди. Ще з Біблії та її притч ми пам’ятаємо, що саме в стайні народився Ісус Христос. Стояв холод, і Йосип побачив у стіні шпарину, яку затулив снопом, і в стайні стало тепліше. Цей його вчинок і створив звичай застеляти на Різдво сіном хатню підлогу, а на чільному місці ставити в кутку Дідуха. Його ще інакше називали «дідом», «колядником», «колядою», «снопом-раєм».

Слово «дідух» прийшло зі старослов’янського і в перекладі означає «дух предків». Символізує родоначальника сім’ї – Діда. Дідух уособлює місце для духів, предків, дідів, захисників та покровителів будинку. Це символ святого відродження живого, що є на світі. Це жертва кращого снопа природі та її силам і духам. Дідух міг мати три, п'ять чи сім ніг.

Виготовлявся він всією сім’єю, і на його виготовлення брали колоски жита, вівса, пшениці – необмолочені, як є. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоди калини, різнокольорові стрічки.

Сьогодні дерево Роду як старовинний оберіг потроху вертається в наше життя та домівки. Не можна сказати, що він залишився в нашій історії – поціновувачі можуть знайти його готовим замовивши в майстернях соломоплетіння, чи взагалі навчитися самостійному їх виготовленню, прийнявши участь в одному з майстер-класів, які зазвичай проводять на передодні різдвяних свят. Виготовлений власноруч Дідух принесе вам безліч емоцій та задоволення. Такі майстер-класи, як правило, доволі тривалі в часі й відбуваються не менш як дві-три години, та час сплине зовсім непомітно за такою захопливою справою.

На самого найменшого «дідушка» потрібно знайти не менше двадцять колосків. Щоб зручніше було плести, перед роботою краще ненадовго замочити сировину в гарячій воді – це зробить їх м’якшими та більш еластичними. Потім колоски треба розкласти за розмірами. В кожному пучку буде по сім штук – це є символ сім’ї, семи поколінь, днів тижня. Мотузкою пучечок рівно перев’язується, при цьому треба бути обережним, але в’язати міцно. Далі пучки треба зібрати разом, докупи, «східцями» – так вийде пишна «голова» снопа. Зав’язується сніп під самими колосками, дуже туго, тому що пізніше солома висохне і вузол послабшає. З боків треба ще примотати два пучки, кожен по сім колосків – це будуть «вуса». Може бути ще й «борода». Десь на середині перев’яжіть снопа мотузкою ще раз, не соромтеся проявляти фантазію. Зробіть Дідуху ноги: розділіть на три, п’ять чи на сім частин, в залежності від кількості колосків. Кожну ногу перев’яжіть в двох місцях – у основи та внизу. Сніп можна зробити більш стійким – для цього треба в основу вставити кілька міцніших соломинок. Далі ноги обрізати, дуже акуратно. Ну і нарешті прикрашайте своє власноруч зроблене різдвяне дерево, Дідух – керуючись власним смаком та фантазією. Такими декораціями можуть бути мальовничі стрічки, ляльки-мотанки, сухоцвіт, калина тощо. Найголовніше – притримуватись української колористики і при в’язанні використовувати тільки натуральну сировину та матеріали. Місце, де повинен стояти Дідух у вашій хаті покуття.

Колись давно, ще у наших бабусь, його місце було під іконами. І стояв там Дідух аж до самого Водохреща – тобто до 19 січня. А вже після його обробляли – обмолочували, зерно висівали, солому за традицією палили на дорозі. В наш час також можна висіяти зерно, хай і символічно. І ніколи не можна викидати Дідуха на сміття – це прадавній символ не тільки Різдва, але й зв’язку поколінь, що мусить тривати нерозривно, символ багатства та добробуту, спокою та життя.

Таким чином давня гарна українська традиція відроджується, і ми залюбки можемо створити самі, своїми власними руками оберіг для родини та оселі, прикрасити ним свою домівку та зробити свято Різдва ще більш затишним та родинним.