Державний герб України!

З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II ст. Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу і т.д.).

За часів Київської Русі тризуб був родовими знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

За матеріалами енциклопедії: Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів з візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб.

Як державний символ – Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.

Історія Дня всіх закоханих

Покровителем свята вважається Валентин – юнак, який проживав в п'ятому столітті в Римській імперії. Його діяльність покрита загадками: за однією версією, Валентин був цілителем, за іншою – священником. У першому випадку заведено вважати, що чоловік за допомогою своєї надсили лікував людей, а ті, у свою чергу несли йому записки з проханнями про зцілення. Одного разу Валентин за це поплатився і потрапив до в'язниці. Там, мовить легенда, охоронець попросив його вилікувати від недуги свою дочку, що у Валентина успішно вийшло. Після дівчина в нього закохалася. Фінал цієї історії трагічний – 14 лютого Валентина стратили, але перед своєю смертю він зізнався в коханні своїй коханій в листі. Вважається, що з того моменту стало прийнято дарувати валентинки.

Валентин-священик з Римської імперії, згідно з другою версією, у часи заборони на шлюби у солдатів, проводив обряди вінчання. Заборону було встановлено імператором Клавдієм Другим, який вважав, що шлюб заважає солдату захищати батьківщину. Попри заборони, Валентин робив свою справу і створював нові сім'ї, за що і поплатився життям. Як і в попередній історії, він потрапив до в'язниці, де закохався в дочку охоронця. Напередодні 14 лютого він повідомив їй у листі про свої почуття, а вже вдень його стратили.

Хто святкує День святого Валентина

Попри те, що 14 лютого – це День всіх закоханих, святкувати його можна і потрібно не тільки тим, у кого є друга половинка. 14 лютого стосується всіх, хто вірить в світле і щире почуття. Тому вітання у цей день адресують не тільки партнери з відносин і особистого життя один одному, але і друзі, приятелі, подруги, які бажають зустріти справжню любов.

День святого Валентина, зокрема, в Україні не є офіційним святом і вихідним днем. З усім тим, його намагаються святкувати як у публічних місцях, так і у сімейному колі всі ті, хто вірить, або шукає справжню любов.

Святкування 14 лютого у різних країнах

Багато країн мають свої традиції святкування Дня всіх закоханих. Наприклад, в США його відзначають з другої половини 18-го століття. Сьогодні до святкування, крім закоханих пар, підключаються діти. Вони виготовляють святкові серця і дарують їх оточуючим. У сусідній Білорусі 14 лютого – це ще й день поцілунків. А в Польщі переконані, що мощі святого Валентина зберігаються саме в їхній країні. Тому 14 лютого всі закохані намагаються відвідати Познань, де моляться останкам святого. В Японії цього дня влаштовують конкурси на найгучніші визнання в любові, а в Німеччині, яка відзначає свято з середини 20-го століття, в цей день прийнято грати весілля або влаштовувати заручини.

5 лютого – Всесвітній день читання вголос!

Читання вголос – річ надзвичайно корисна. Воно стимулює розвиток мозку, наповнює словниковий запас дитини, розвиває дитячу увагу й уяву, залучає візуальне та слухове сприйняття, а також моторну активність (рухи губами). Під час читання вголос проявляється ефект автореференції – схильність людини краще запам'ятовувати інформацію. А голосні сімейні читання – це найкраща форма залучення дитини до книги. Аудіоказки та аудіокниги не замінять читання і живе спілкування з батьками, під час якого створюється гарний настрій, формується характер дитини, розвиваються розумові здібності. Завдяки читанню дитина починає аналізувати, що таке добре і що таке погано, наслідує головного героя та зближується з батьками.

         Тож чекаємо вас 5 лютого 2020 року. Буде атмосферно і цікаво!

Міжнародний день обіймів!

За вже сформованою традицією це незвичайне свято відзначається переважно в молодіжному та студентському середовищі. Саме там воно і зародилося. Колись, ще в 70-х роках минулого століття в середовищі західної молоді виникла дивна ініціатива. Це був якийсь протест на постійно зростаючу напруженість і своєрідна відповідь, яку не просто помітили, а й котра була почута, була підтримана і поширилася по всьому світу. Прості і дружні обійми, позбавлені всякої двозначності здатні підбадьорити і підтримати, сприяти гарному настрою і внести якийсь спокій у буденну суєту, яка наповнена не тільки нескінченними турботами, але і всілякими тривогами. Це своєрідний спосіб психологічної підтримки, який визнаний навіть в строгому науковому середовищі. Користь від таких доброзичливих жестів інколи буває досить істотна.

Відомо, що студенти – це одні з найбільш прогресивних верств нашого суспільства. Студентське середовище досить потужна сила, іноді нестримна, повна несподіваних рішень і універсальна у багатьох своїх проявах. Міжнародний день обіймів, який відзначається 21-го січня, тому яскраве підтвердження.

Толерантність і мудрість, здатність щось змінювати на краще і не тільки в своєму житті – це справжній дар. Дуже часто ми задаємося питанням: що нам під силу? Відповідь на це питання до геніальності проста і проходить навіть в площині виникнення цього міжнародного Дня. Безкорисливість і дружелюбність, відкритість і не упередженість, прагнення жити і душевний спокій – те, чого багатьом з нас не вистачає, але це те, що потрібно просто затребувати, просто почати використовувати, так як це все властиво нам. Воно вже закладено в нашій природі.

У цей чудовий День ми шлемо свої обійми всім, хто нам дорогий, всім кого ми не знаємо, але хотіли б підтримати. Вітаємо всіх з Міжнародним днем обіймів, днем відкритої безкорисливої підтримки, днем небайдужих людей!

Як святкувати Старий Новий рік!

Святкування Старого Нового року мало чим відрізняється від традицій 31 грудня – 1 січня. З самого початку люди в цей день накривали багаті столи, проводили час у сімейному колі. Прикмета «Як зустрінеш Новий рік – так його і проведеш» багато в чому характерна і в цьому випадку. Є на Старий Новий рік і народні традиції, згідно однієї з них, першим гостем в будинку в цей вечір повинен бути чоловік. Вважається, що це стане запорукою щасливого року. А основними заборонами в такий день є дача грошей у борг, а також прибирання в будинку. Основними стравами в ніч на 14 січня за народними прикметами виділяють свинину, кутю, вареники тощо.

Старий Новий рік змушує нас підбадьоритися, щоб з новими силами підійти до святкового столу! Бажаю Вам, щоб бадьорість, здоров'я і оптимізм не полишали Вас і всі дні року. Щоб новорічні бажання збувалися, і завжди була можливість загадати їх ще раз – через 14 днів (на всякий випадок). Удач вам у Новому 2020 році!

Різдвяні традиції!!!

        Нехай Новий 2020 рік буде радісним, а Різдво – світлим і вселяє надію. Нехай лунають у Вашій оселі сміх, колядки та щедрівки. Нехай не оминають Вашого дому посівальники з добрими побажаннями! Як не оминули і нашу книгозбірню читачі та веселі колядники.

Пропонуємо Вам ознайомитися з новорічними та різдвяними традиціями та поринути у світ хорошої, доброї пісні.

            Колядування

Як твердять фольклористи, колядувати можна, починаючи від Святвечора – 6 січня – аж до 15 лютого, тобто до свята Стрітення.

Щоправда, найпоширенішим для колядок є час напередодні Різдва: як тільки на небі являється перша зірка – розпочинається Свята Вечеря, а ближче до її завершення діти й підлітки збираються гуртом і йдуть вітати всіх колядками з народженням Христа.

Колядувати ходять від хати до хати, не оминаючи нікого. У великому місті, звісно, цього зробити не вдасться, але поколядувати під квартирами сусідів можна.

На початку слід запитати господарів, чи можна колядувати. Якщо вам відмовили – мовчки, без образ, підіть.

Колядки співаються повільно, протяжно. Рядки, які повторюються (рефрени), варто таки повторювати. Якщо ви не вмієте співати колядки, попросіть, щоби вам хтось допоміг вивчити кілька нескладних, таких, щоби ви могли їх «потягнути».

Кожна колядка має завершуватися віншуванням – побажанням родині достатку, але під цим розуміється, щоби родина була здоровою, щоб родили добрі врожаї, велася худоба, були мир, добро і злагода.

На жаль, сьогодні колядування часто зводиться лише до грошової винагороди, а тому діти намагаються якомога швидше проспівати колядку, щоб тільки отримати гроші. Спробуйте пояснити своїй дитині, що суть колядки – у добрих побажаннях, святковому настрої. А колядників обдаровуйте не грошима, а тим, як це робили раніше – цукерками, яблуками, горіхами…

У будь-якому випадку, пам’ятаймо, що колись кожна українська родина вважала за честь, що колядники її не оминули і прийшли привітати з Різдвом.

Щедрування

Щедрівки, як і колядки, величають господаря, господиню та їхню родину, зичать достатку, багатого врожаю, приплоду худоби, доброго роїння бджіл.

Щедрують із вечора до півночі в переддень Святого Василя, чи, як ще кажуть – Старого Нового року, тобто 13 січня.

За християнським календарем – це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарям про урочистості та справити гостини, які в народі так і називають – гостини Меланки.

Зранку цього дня господині готують другу обрядову кутю – щедру. Крім того, печуть млинці, пироги з сиром, варять вареники, щоб було чим гостити щедрувальників. На столі цього вечора також буде і скоромне – ковбаси, холодець, шинка.

До речі, щедра кутя є в основі багатьох звичаїв. Щоб помиритися, сусіди йшли одне до одного зі щедрою кутею, аби зустріти у злагоді Новий рік. Парубок, якому до того дівка викотила гарбуза, вдруге засилав сватів, сподіваючись на згоду.

Звечора до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. А парубоцькі гурти «водять Меланку». Хлопці, вбрані у Меланку й Василя, Цигана, Смерть, Козу та інших персонажів, висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками.

Кожна щедрівка має неодмінний приспів: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».

На цілий світ відомий «Щедрик» – щедрівка в геніальній обробці Миколи Леонтовича. Її виконують в Україні, мало не всіх країнах світу, а в Америці, Британії, Канаді вона стала лейтмотивом Різдва у багатьох відомих кінофільмах.

Посівання

Наступного дня, 14 січня – на Василя – щойно починає світати, йдуть посівати зерном.

Збіжжя беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких.

Завітавши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх із Новим роком та святом Василя.

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, щастя до хати приносять лише хлопці, тому посівати дівчатам не годиться.

Посівальники завжди були бажаними гостями, їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. А найщедріші дарунки діставалися тому, хто увійшов до оселі першим.

Веселих свят!

Смачної куті!

Гарного настрою, миру й добра на весь рік!

        

Історія, яка вартує Вашої уваги!!!

         Гарним виявився початок роботи 2020 року для нашої книгозбірні, адже нас вразила своєю історією наша користувачка Ірина Оксененко учениця 3-В класу, СЗОШ №27 ім. Д. Іваха. Дівчинка принесла та подарувала газету «Долоньки», де була розміщена історія про «Хом’ячка Жужу» написана власноруч.

Маленька дівчинка розповідає «Писати я почала після того як побувала у бібліотеці на презентації книги Хмельницької поетеси, яка розповідала що потрібно свої емоції не тримати а викладати на папері, і я вирішила спробувати свої сили. Звичайно все вийшло не одразу, але з допомогою мами яка дуже мені допомагала та бібліотеки у якій мені радили велику кількість книг та оповідань, у мене вийшло. Ми з батьками вирішили не тримати це в шухляді а опублікувати щоб усі побачили та оцінили мої старання. Хоч це тільки перша моя публікація яку надрукували, але в майбутньому я планую писати і надалі. Чесно кажучи мені подобаються книги і я маю мрію написати власну, щоб вона стояла на полицях у бібліотеках поруч з іншими книгами відомих авторів та надихала інших писати».

Ці історії ще раз доводять важливість нашої роботи, що ми працюємо у правильному напрямку, а винагородою є такі чудові дітки як Іринка яка багато читає та пробує себе у ролі майбутньої письменниці. Наша робота сповнена багатьма цікавими історіями ми з колегами вирішили поділитися саме цією, адже це чудовий подарунок у Новому році, в першу чергу для нас та гарний приклад для наших користувачів. Тому наш колектив щиро тішиться що нас оточують такі прекрасні, віддані користувачі, які роблять яскравішими наші робочі дні.