День друкарської машинки

     День друкарської машинки (Typewriter Day) – це особлива подія, яка відзначає винахід і вплив друкарської машинки щороку 23 червня.

    Історія друкарських машинок починається ще у далекому 1714 році. Вважається, що першу друкарську машинку винайшли американці Крістофер Лехт Шоулз та Семюель Саллі в 1863 році для нумерації сторінок у бухгалтерських книгах. Працювати на такій друкарській машинці було досить складно, оскільки вона була розміром з письмовий стіл, а папір був захований всередині, тому друкарка не могла бачити результати своєї роботи. Винахід став символом цілої культури й, можливо, передвісником сучасного комп’ютера.

    Крістофер Шоулз 5 років працював над вдосконаленням друкарської машинки. Створив три десятки моделей. Вони мають свої особливості, але потенційні інвестори відмовлялися інвестувати у виробництво. Лише в 1873 році винахідник представив пристрій, а його інвестором став Філ Ремінгтон, глава фірми «Ремінгтон і сини». Ця фірма спеціалізувалася на випуску сільськогосподарської техніки. Крістофер Шоулз уклав контракт з компанією на виробництво 10 000 друкарських машинок. Серійне виробництво налагодилося через 2 роки.

    Виробники запустили рекламну кампанію. Зображення Remington №1 з'являлися у каталогах, на листівках та в газетах. Її асоціювали з молодою дівчиною, яка позувала для рекламних постерів компанії. Масова реклама тривала півстоліття. Виробники меблів почали випускати спеціальні столи, призначені саме для друкарських машинок.

    Після появи друкарської машинки нею зацікавилися письменники. Першим випробував пристрій Марк Твен. За словами автора, він надрукував «Пригоди Тома Сойєра» на Remington №1 у 1874 році.

    Сьогодні друкарська машинка – це не лише пристрій для друку документів, а ще й стильний аксесуар.

 

Всесвітній день дитячого футболу

Щорічно 19 червня світова спільнота відзначає Всесвітній день дитячого футболу. Метою свята є поширення ідеї здорового способу життя та прищеплення любові до спорту серед молоді планети.

Ініціаторами створення свята є представники ООН. Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй – ЮНІСЕФ та Федерацією національних та континентальних футбольних асоціацій (ФІФА). Під час підписання угоди також було створено всесвітній рух «Голосуйте за дітей».

Футбол – один із найпопулярніших видів спорту в Європі та Америці. Він має видатну та цікаву історію у світі спорту. Футбол у його сучасному вигляді виник в Англії в середині 19 століття. Але альтернативні версії гри існували набагато раніше і є частиною історії футболу.

Ранні свідчення того, що в футбол грають як в спортивну гру, зустрічаються у Китаї у 2 і 3 століттях до нашої ери. У Китаї, шкіряні м’ячі змащували жиром і штовхали в невелику сітку. Задокументовані свідчення також підтверджують, що стародавні римляни та греки грали в м'яч заради розваги та жарту. Деякі джерела вказують на Кіото, Японія, де гра в футбол є популярним видом спорту.

У 1365 році король Едуард III заборонив футбольні ігри через зростання насильства та потурання військових спорту. У 1424 році король Шотландії Яків I також оголосив у парламенті – «Na man play at the Fute-ball» (ніхто не повинен грати у футбол).

Коли та де саме зародився футбол - це питання, на яке немає точної відповіді. Ви можете легко сказати, що в цю популярну гру грають вже понад три тисячі років. Народження сучасного футболу приписано Великобританії. Він також був відомий як футбольна асоціація, а Шотландія та Англія були співзасновниками регулярної гри в футбол.

День шоколадного морозива

 

Прийшло спекотне літо, температура на стовпчику термометра вища за позначку +25 градусів. Студенти та школярі вже відпочивають та насолоджуються приємним літнім сонечком. Найпопулярнішим продуктом в літній період, як у дітей, так і дорослих є морозиво. 

Щороку 7 червня у США святкують національне свято – День шоколадного морозива.

         Тільки уявіть: кожні три секунди у світі з'їдається морозиво! А чи замислювалися ви, звідки і як з’явився цей десерт?

У Стародавньому Китаї в ІІІ ст. до н. е. прохолодні десертні страви вперше почали готувати для імператорів.  Поєднання снігу, льоду і шматочків апельсина, лимона й зерен граната їм подавали як десерт після ситної трапези.

Пройшли сотні років, і китайці вирішили вдосконалити рецепт. Для цього змішували сніг і лід з молоком. Так вони навчилися готувати дуже складний заморожений десерт, більше схожий на сучасне морозиво. У нього входить цілих три види молока: буйволине, коров'яче та козяче.

Китайці суворо зберігають секрет приготування «морозива». Але завдяки активним торговельним зв'язкам країни  у IV ст. до н. е. таємниця стала відомою на Аравійському півострові, у Персії та Індії.

Олександра Македонського, найвідомішого полководця свого часу, перські вельможі пригостили десертом із суміші снігу та солодких фруктів. Він дуже не любив спеку, тому любить морозиво, тому морозиво, що так приємно і смачно освіжало, надзвичайно припало йому до душі.

Пройшло ціле тисячоліття, перш ніж європейці нарешті дізналися про морозиво. З того часу, коли рецепти морозива були вдосконалені та винайдені нові форми, почалася ціла нова історія холодних десертів.

На території нашої країни морозиво було відомо ще за часів Київської Русі. Однак це зовсім інший десерт, про які йшлося вище.

Українські господині готували таке «морозиво»: змішують сир, сметану, яйця, цукор і родзинки. З отриманої маси ліпили казкові фігурки, тварин і птахів. Вироби виставляли на мороз, і вже на наступний день діти із задоволенням їли смачне морозиво.

У 1936 році на його території була відкрита велика фабрика, яка перейняла американську технологію виробництва морозива і закупила необхідне обладнання в США.

Невдовзі з'явилася фабрика морозива в Одесі, Харкові, Києві, Полтаві. З проголошенням незалежності Україна виробництво морозива продовжувало розвиватися. 

День повітряних куль

З повітряної кулі почалася історія розвитку авіації та триває і сьогодні.

21 листопада 1785 року відбувся перший політ завдяки ентузіазму двох французів де Розьє і д'Арландом. Хоча, саму повітряну кулю розробили брати Монгольф'є.   Ентузіастам вдалося піднятися на висоту 913 метрів, а французи подолали 9 кілометрів приблизно за 30 хвилин.

Завдяки новим відкриттям хіміків у братів Монгольф'є виникла ідея побудувати незвичайний для того часу літальний апарат. Герні Кавендін в 1766 році встановив, що розігрітий водень в декілька разів менше за щільністю, ніж звичайне повітря. У своїх дослідах Монгольф'є не стояли на місці, продовжували застосовувати для якості форми  гарячий водень шовк і льон. З цих дослідів і почалося формування ідеї повітряної кулі.

Повітряні кулі, створені братами, отримали прізвисько «монгольф’єри», а їх дизайн та принципи роботи використовуються досі. Сучасні повітряні кулі підіймаються в небо, нагріваючи повітря. За підвищення температури повітря всередині кулі відповідає спеціальний пальник, встановлений в кошику під куполом. Як правило, для підйому в повітря аеростата використовується пропан-бутан. Всього існує три типи аеростатів – газові, теплові та комбіновані моделі.

Мало хто знає, але саме на повітряній кулі люди вперше досягли стратосфери, це знаменна подія відбулася в травні 1931 року. У серпні 1933 року з борту аеростата була зроблена перша фотографія, яка наочно довела округлість нашої планети.

Рекорд висоти для непілотованого аеростата склав 53 км, повітряне судно було запущено у 2002 році в Японії.

 

 Міжнародний день степу

Щороку 25 травня світ відзначає –  Міжнародний день степу. У цей день народився майстер чечітки Білл Робінсон. Степ це складний танець, в якому основний акцент робиться на роботу ніг.

Історія степ-танців прослідковується, з моменту,  коли чорношкірих рабів завезли в Америку та почали забороняти спілкуватися рідною мовою й зберігати свої звичаї. Рабовласники вважали, що якщо дозволити рабам зберігати свою культуру і звичаї, то це буде перешкоджати «контролю й управлінню рабами». У результаті, раби розробили власну нову культуру, Степ став методом спілкування та використовувався для передачі важливих повідомлень і новин. 

Під час Другої світової війни, багато афроамериканських солдатів танцювали степ. Цей танець був не тільки забавою, але і способом підтримки бойового духа. Пізніше необхідність для таємного спілкування зникла. До танцю додалися нові ритми, після чого степ став більш спортивним і складним

У 2000 році в Книзі рекордів Гіннеса з’явився запис про степіста Джеррі Адамса. Цей танцюрист подолав відстань від Вашингтона до Нью-Йорка за 6 годин. Що тут примітного? Те, що він зробив це, відбиваючи дріб чечітки. До слова, відстань між кінцевими точками склала 328 км.

 День очікування Мері Поппінс

«…східний вітер шумить між голим гіллям вишень…Однією рукою вона притримувала на голові капелюшок, а в другій несла сумку… Тільки-но жінка опинилася по цей бік хвіртки, її ніби вітром підкинуло вгору і понесло до Будинку. Так неначе й перед тим її до брами приніс вітер, почекав, поки вона відчинить хвіртку, а тоді знов підхопив з усім, що вона несла, й поставив перед дверима Будинку.»
Відгадали з якої книги цей уривок?
    Няня-чарівниця, Мері Поппінс  персонаж казкових повістей дитячої письменниці Памели Треверс.
Сьогодні, 11 травня відзначають День очікування Мері Поппінс.
    Особливе значення це казкове свято має для жителів Англії. У цей день вони не зачиняють вхідні двері на ніч, щоб Мері могла зайти у гості та випити з ними традиційний вечірній чай з печивом.
    Мері Поппінс нова няня у родині Бенксів. Вона має доглядати за дітьми: Джейн, Майклом і маленькими близнятами Джоном і Барбарою. Няня ніколи не сварить дітей, але її погляду достатньо, аби винуватцю шкоди було соромно за свій вчинок. Усе неприємне дітям супроводжується чарами: не улюблені ліки перетворюються на смачний сироп, а нудний похід у магазин стає відвідуванням чарівної кондитерської. Діти у захваті від Мері Поппінс. Здається, що вона інколи занадто віддаляється від їхніх питань і проблем, але потім сповна, у чарівний спосіб, задовольняє їхні інтереси.
    Вважається, що няня-чарівниця приносить з собою тепло, адже з її появою холодний північний вітер змінюється на теплий південний. З цього дня вже має встановитися тепла погода.

Book Review

Для Вас підготували рецензію на книги А.В. Ґейґер «Підпишись на мене знову» та «Не бреши мені».

Книги відмінно підійдуть не тільки для підлітків-школярів, але й для дорослих. Історія молодих людей, що триматиме в напрузі до самого кінця.

Тессі вісімнадцять років і вона фанатка. Її кумир  Ерік Торн, її постійне місце перебування Twitter. Після розміщення хештегу «#ОдержимаЕрікомТорном» на сторінку дівчини підписалося понад 30 тисяч підписників. Тесса є шанувальницею співака, але не одержима. Вона не з тих людей, які втрачають розум настільки, щоб кинутися з ножем на свого кумира. Тесса пильно стежить за всім, що відбувається в житті Еріка, їй часто здається, що за фотографіями очей Еріка, зробленими папараці, вона бачить смуток і страх. Тесса не виходила з дому. Під час мистецького табору з нею щось трапилося — навіть зі своїм терапевтом вона все ще не могла про це говорити. Еріку було вісімнадцять. Коли він почав грати й писати пісні, це було відкриття, найбільша радість у житті.

Еріку вісімнадцять. Почав він свій творчий шлях з відео на YouTube. А потім прийшла популярність, а з нею несвобода. Бути ввічливим з фанатами; роздавати посмішки та завіряти в любові тисячі незнайомих людей; працювати в тренажерці до скону, бо твоє тіло також товар. Але найбільше що його турбує, це нещодавні події. Одного зі співаків вбила фанатка у приступі шаленої любові, і тепер кожна людина в натовпі видається йому загрозою.

Солодка історія кохання фанатки та відомого співака, може здатися, на перший погляд. Але чи так це? Чого вартує лиш те, що книжка починається зі складання протоколу у відділі поліції. Чому Еріка допитують? Хто постраждав?... І навіть коли здається що всі карти розкрито, всі маски зірвано, остання сторінка не дає зітхнути з полегшенням читачеві. Фінал не розкриває нам причин, мотивів і залишає лише питання. Якщо захочеш знайти відповіді на всі запитання, прийдеться взяти продовження книги. 

Друга книга «Не бреши мені» А.В. Ґейґер. Загадкове вбивство, таємні акаунти, підозрілі особи… Хто ховається за всім цим та чи вдасться Ерікові й Тессі нарешті позбавитися своїх фобій?