Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та дочок.
Тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Знову від нас пішли найкращі.
Ті, для кого «справедливість», «гідність», «свобода», «Україна» були не просто
словами, а сенсом їх життя. Історія України мала багато трагічних періодів.
Коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під
загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на
захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників. Під Іловайськом
пліч-о-пліч стояли українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх
об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони
вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі
снайперів – це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська
жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались. Щоб
вшанувати пам’ять героїв Іловайської трагедії, прищеплювати любов до
Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними
громадянами України у бібліотеці-філії №10 ім. Д. М. Брилінського було
оформлено виставку літератури – «Хроніка Іловайської трагедії».
Немає коментарів:
Дописати коментар