Міжнародний день сірника 

Сірник - тонка дерев’яна паличка з голівкою із легкозаймистої речовини, що загоряється від тертя.         

Сірники - прийшли на зміну кресало близько двох століть тому, коли вже працювали ткацькі верстати, ходили поїзди та пароплави. Але лише 1844 року було оголошено про створення безпечних сірників.

Використання вогню сходить до зорі людства, вважається, що спочатку сірники були винайдені в Китаї в 577 році за династії Ци, яка правила в північній частині Китаю (550-577). Придворні опинилися у військовій облозі й залишилися без вогню винайшли їх із сірки.

У 1669 році був відкритий білий фосфор, що легко запалювався від тертя, який став використовуватися при виробництві перших сірникових головок.

У 1680 році ірландський фізик Роберт Бойл (1627 - 1691 рр.. відкрив закон Бойля), покрив таким фосфором невеликий листок і взяв вже відому нам дерев'яну паличку з сірчаною головкою. Він потер її об папір і в результаті спалахнув вогонь. Але на жаль, жодного корисного висновку з цього Роберт Бойл не зробив.

Винайдені в 1805 році дерев'яні сірники Шапселя мали голівку із суміші сірки, бертолетової солі та служила для фарбування голівки в червоний колір кіноварі. Такий сірник запалювали або за допомогою збільшувального скла від Сонця (згадайте як у дитинстві випалювали малюнки, або підпалювали копірку), або при капанні на неї концентрованою сірчаною кислотою. Його сірники були небезпечними у вживанні та дуже дорогими.

Пізніше, в 1827 році англійський хімік і аптекар Джон Уокер (1781-1859) виявив, що якщо покрити кінець дерев'яної палички певними хімічними речовинами, то чиркаючи їй сухою поверхнею, головка спалахує і запалює паличку. Хімікати, які він використовував були такими: сульфід сурми, бертолетова сіль, камедь та крохмаль. Вокер не запатентував свої «Congreves», як він назвав винайдені ним перші у світі сірники, які запалювалися від тертя.

Важливу роль народження сірника зіграло відкриття білого фосфору, зроблене солдатом у відставці з Гамбурга Хеннінгом Брандом в 1669 році. Вивчивши праці відомих алхіміків на той час, вирішив отримати золото. В результаті дослідів випадково вийшов якийсь світлий порошок. Ця речовина мала дивовижну властивість світитися, і Бранд назвав його «фосфор», що у перекладі з грецької означає «світлоносний».

1832 року у Відні з'явилися сухі сірники. Їх винайшов Л. Тревані, він покрив головку дерев'яної соломки сумішшю бертолетової солі з сіркою та клеєм. Якщо таким сірником провести по наждачному паперу, то головка спалахує, але іноді це відбувалося з вибухом, і це призводило до серйозних опіків.

У 1847 році В. Шретер відкрив червоний фосфор, який не був отруйним. Так поступово розпочалася заміна отруйного білого фосфору у сірниках на червоний. Першим горючу суміш на його основі створив німецький хімік Бетхер. Він зробив головку сірника на основі клею із суміші сірки та бертолетової солі, а саму сірник просочив парафіном. Сірник горів чудово, але єдиний її недоліком був у тому, що вона як раніше не запалювалася від тертя об шорстку поверхню. Тоді Бетхер змастив цю поверхню складом, що містить червоний фосфор. При терті головки сірника, що міститься в ній частинки червоного фосфору спалахували, підпалювали голівку і сірник загорявся рівним жовтим полум'ям. Ці сірники не давали ні диму, ні неприємного запаху фосфорних сірників.

Винахід Бетхера спочатку не привернув увагу промисловців. Вперше його сірники стали випускати 1851 року шведи брати Лундстреми. У 1855 році Йохан Едвард Лундстрем запатентував у Швеції свої сірники. Тому «безпечні сірники» і почали називати «шведськими».

У 1922 році в СРСР всі фабрики були націоналізовані, але їхня кількість після розрухи стала на порядок меншою. На початок Великої Вітчизняної війни в СРСР випускалося близько 55 коробок сірників на особу. На початку війни більшість сірникових фабрик опинилися на території зайнятої німцями та в країні почалася сірникова криза. Величезні потреби в сірниках лягли на вісім сірникових фабрик, що залишилися. У СРСР почали масово випускати запальнички. Після війни виробництво сірників знову швидко налагодилося.

День кота в Європі

Європейський день кота з'явився в 1992 році. Його ініціатором стала італійська журналістка Клаудія Анжелетті з журналу "Tuttogatto". Вона захопилася ідеєю встановити дату для Національного дня кішок і провела опитування серед читачів - коли найкраще його відзначати. 

Серед пропозицій, що надійшли, був день 17 лютого. Клавдія обрала його з двох причин. По-перше, по Зодіаку цей день знаходиться під заступництвом Водолія - це дуже волелюбний і мінливий знак, який дуже підходить під котячий характер. По-друге, зіграла роль символіка числа 17, яку можна було трактувати як одне життя сім разів. Тому і вирішили зробити 17 лютого свято День кота. Ідею відзначати його підхопили в інших країнах, в тому числі й у нас. 

Найкращі книги про котів для справжніх котолюбів, які ви знайдете у нас в бібліотеці!

• Цикл книг «Коти-вояки» - Ерін Гантер.
• «36 і 6 котів» - Галина Вдовиченко.
• «Кіт на ім’я Сплет» - Роб Скоттон.
• «Кіт у чоботях» - Шарль Перро.
• «Чорний кіт та інші історій» - Едгар Аллан По.
• «Кіт Джеймс. Агент 009» - Аня Амасова.
• «Кіт Чудило» - Майк Йогансен.
•  «Пригоди Чучі, або про що думає кішка» - Вікторія Рудь.
• «Я тут просто кішка» - Ханна Йохансен.
•  «Моя невгамовна відмочка…» - Гайвін Орам.
•  «День кота» - Катерина Булах.
•  «100 фактів про котів і кошенят» - Стів Паркер.
•  «Найцікавіше про... Котів» - Юлія Каспарова.
•  «Коти-розбійники» - К. Самойлов.
•  «Веселі пригоди Бровка та Мурчика» - Олександр Зімба. 

 Приємного читання!

Жуль Верн

Жуль Верн — французький письменник, один з класиків пригодницької літератури, відомий географ.

Народився Жуль Габріель Верн у Франції, в стародавнім портовому місті Нанті в лютому 1828 року. Він був старшим сином у родині П’єра Верна. Його мати, уроджена Софія де ла Фюйе, була спадкоємицею старовинного роду судновласників і кораблебудівників Нанта. Батько Жюль Верна був адвокатом і мав власну адвокатську контору. Передбачалося, що старший син піде по стопах батька. Проте в одинадцятирічному віці Жюль Верн вирішив стати моряком, найнявшись потайки від батьків юнгою на корабель, що йде в Індію. Вже в цьому віці проявилася пристрасть майбутнього письменника до неймовірних пригод і подорожей. Правда, на цей раз подорож не відбулося і Жюль Верна повернули додому.

У Парижі майбутній письменник здобув юридичну освіту. Однак перемогла любов до літератури та, склавши іспит на ліцензіата прав, Жюль Верн відмовився в 1849 році від кар’єри юриста. Він пише оповідання, комедії. У 1850 році вперше була поставлена його п’єса «Зламані соломинки», яка з успіхом пройшла в Історичному театрі А. Дюма. Продовжуючи писати комедії, оповідання, лібрето, Жюль Верн спочатку працює (1852 — 1854 рр.) секретарем директора одного з паризьких театрів («Ліричного театру»), пізніше — біржовим маклером. В цей же період він починає посилено вивчати матеріали про наукові досягнення в різних галузях знань, найбільше його цікавить географія, математика і фізика. У січні 1857 року він одружується з Онорине де Віана, з якою познайомився в травні 1856 року на весіллі друга. Від цього шлюбу у 1861 році у них народився син Мішель.

Свою дитячу мрію про далекі мандри письменник нарешті втілює в життя і багато подорожує по світу. У 1859 році на своїй яхті він відвідав Англію і Шотландію, а в 1861 році здійснив подорож до Скандинавії. У 1867 році він відправився в трансатлантичний круїз і побував в Америці. У 1878 році на своїй яхті «Сен-Мішель III» письменник вирушив у велику подорож, відвідавши чимало країн Середземномор’я. У 1879 році він знову відвідав Англію і Шотландію. На «Сен-Мішеля III» письменник побував у 1881 році в Нідерландах, Данії, Німеччині, а в 1884 році на Мальті, в Алжирі, Італії та ряді країн Середземномор’я. Це були не пусті подорожі, багато з них стали основою пригодницьких романів з цілого циклу із загальною назвою «Незвичайні подорожі».

Перший роман з цього циклу був надрукований у 1863 році й відразу приніс письменникові величезний успіх. Це надихнуло письменника на створення нових пригодницьких романів. Новий його роман «Подорож до центру Землі» вийшов у світ в 1864 році, потім з’явилися романи «З Землі на Місяць» (1865), а також «20 000 льє під водою» (1869), «П’ятнадцятирічний капітан» (1873), «Таємничий острів» (1875) і багато інших. Всього було написано 66 романів, а також багато п’єс і повістей. У романах Жюль Верн фантастично точно передбачив такі наукові винаходи й відкриття, як акваланги й підводні човни, міжгалактичні польоти й космічні кораблі, літаки й вертольоти, відеозв’язок і телебачення і безліч інших. Іменем знаменитого письменника вчені назвали кратер, розташований на зворотному боці Місяця.

У 1892 році Жюль Верн був нагороджений орденом Почесного легіону. Любитель подорожувати, Жюль Верн, на превеликий жаль, змушений був відмовитися від них назавжди з-за трагічної події, що сталася з ним 9 березня 1886 року. В цей день його тяжко поранив у ногу психічно хворий племінник. У результаті письменник опинився прикутим до ліжка. Незадовго до смерті він осліп, але продовжував диктувати свої твори. Помер знаменитий письменник від цукрового діабету. Це сталося 24 березня 1905 року.

Найвідоміші романи письменника:

§  «Діти капітана Гранта»,

§  «Навколо світу за 80 днів»,

§  «Таємничий острів»,

§  «20 тисяч льє під водою».

Екранізовані романи письменника:

1. «Навколо світу за 80 днів» серіал 2021 року.

2. «Жюль Верн. Подорож довжиною в життя» (2013).

3. «Подорож до центру Землі» (2008).

4. Подорож 2: Таємничий острів (2012).

5. «Наутілус: Повелитель океану» (2007).

 

 День народження вогнегасника

    Сьогодні, 7 лютого відзначає свій день народження – вогнегасник.

    Перший вогнегасник винайшов Захарій Грейл, близько 1715 року в Німеччині. Воно являло собою дерев’яну бочку, заповнену 20 літрами води, оснащену невеликою кількістю пороху і запалом. У разі пожежі запал підпалювався, а бочку кидали у вогнище, де вона вибухала і гасили пожежу. 

    В Англії подібний пристрій винайшов хімік Амброуз Годфрі в 1723 році. Вдосконаливши конструкцію, в 1770 році, у воду почали додавати галун.
    У 1813 році, англійський капітан Джордж Мэнби винайшов вогнегасник в тому вигляді, в якому ми з ним знайомі тепер. Пристрій перевозилося на візку і складалося з мідного глека, що містить 13 літрів калію.
     1850 році Хайнрихом Готлібом Кюном в Німеччині був представлений ще один хімічний вогнегасник, невелика коробка, заповнена сірої, селітрою і вугіллям, з невеликим пороховим зарядом. Заряд приводився в дію за допомогою запала, коробка впадала у вогнище, після чого виділяються гази гасили вогонь.
    Порошок, як вогнегасну речовину, вже використовувався в 1850-х роках. Більшість конструкцій ґрунтувалися на застосуванні бікарбонату натрію, поміщеного бляшані місткості або картриджі.  У 1912 році компанія Total у Берліні отримала патент на порошковий вогнегасник з використання вуглекислого газу.
    Вогнегасні порошки стали найбільш часто використовуваним вогнегасною речовиною. Конструкція вогнегасників змінювалася з часом, додавалися насадки та розпилювачі, поліпшувалися якості порошку і здатність його зберігання у великих обсягах. У 1955 році почалося застосування порошків. здатні гасити пожежі класу А.
    Нас сьогоднішній день сучасні вогнегасники пройшли довгий шлях розвитку з моменту їх винаходу в 1715 році. Більшість компактних вогнегасників, що виробляються сьогодні – порошкові, що знаходяться під тиском або з картриджами CO2. Конструкція їх залишається незмінною з 1950-х років, але природно, всі компоненти покращені для досягнення більшої надійності.
    

 Сашко Лірник: майстер імпровізації

 «Казки – найлегший і найприємніший

 спосіб посіяти українськість»

Сашко Лірник

Сашко Лірник (справжнє ім'я – Олександр Власюк) – казкар-лірник, інженер та учасник київського гурту «Вій», сценарист, актор, телеведучий, автор телепрограм. Був членом журі фестивалю авторської пісні «Срібна підкова», постійний учасник фестивалів «Країна Мрій», «Шешори», «День Незалежності з Махном». Володар почесного звання «Заслужений працівник культури України». Володіє такими музичними інструментами, як колісна ліра, дримба, варган, бубон, барабан, гітара.

Біографія

• Народився 24 січня 1963 року в місті Умань.
• В 1999–2002 роках-автор і ведучий телепередачі «Казки лірника Сашка».
• В 2000 році дитячим журі обраний «Кращим дитячим письменником України».
• В 2003 році диск «Казки лірника Сашка для дорослих і дітей» був визнаний кращим альбомом України (опитування журналу «Політика і культура»).
• В 2009 році Указом Президента України Олександру Власюку присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».
• В 2010 році отримав приз глядацьких симпатій і став лауреатом кінофестивалю «Відкрита Ніч» за кращий сценарій (мультсеріал «Моя країна-Україна», який сам і озвучував).
• З 2010 року – автор і ведучий програми для дітей «Світанок» на каналі ІСТВ.
• Написав і поставив три «Зіркові вертепи» 2008, 2009, 2010 років на фестивалях «Карпатія». Записував пісні з гуртами «Рутенія», «Чур», «Вій», «Кому Вниз», знявся у кліпі гурту «Тінь Сонця». Зараз знімає художній фільм за мотивами своєї казки «Про вдову Ганну Шулячку, Чорного козака і страшне закляття», в якому грає одну із ролей. Ведучий фестивалю «Українське Різдво» в Оперному театрі м. Києва.

Волонтерська діяльність

Сашко Лірник постійно виступає з концертами по всій Україні, а також в школах, дитбудинках, інтернатах. Веде активну волонтерську роботу по допомозі українським військовим і дітям. Часто їздить на передній край фронту з концертами, організовує волонтерську допомогу. Організатор «Агітпотягу на Схід». Організовував і проводив концерти для бійців в Мар'їнці, Красногорівці, Пісках, Маріуполі, Широкиному, на шахті «Бутовка», Авдіївці, Волновасі, і т. д. 2016 року за волонтерську роботу і виступи на фронті отримав нагороду Генерального Штабу ЗСУ «За заслуги перед Збройними Силами України».

2019 року за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Автор ідеї, організатор і режисер-постановник концерту для ветеранів АТО до 25-ліття Збройних Сил України в Києві. В концерті вперше в Україні найвідоміші українські рок-гурти («Брати Гадюкіни», «Тінь Сонця», «Вій», «От Вінта», «Багіров Бенд») виступили разом з Оркестром ЗСУ і зіграли спільно свої композиції.

Творчість

Альбоми (CD)

• Лірник Сашко — «Казки лірника Сашка» (аудіокнига MP3), присвятив своєму батькові — Власюку Івану Семеновичу;
• Лірник Сашко — «Дорослим і дітям» (аудіокнига MP3);
• Лірник Сашко — «Химерні оповіді» (аудіокнига MP3);
• Лірник Сашко — «Казки для старшеньких» (аудіокнига МР3);
• Лірник Сашко — «Музика і пісні з казок Лірника Сашка» (аудіокнига МР3);

Казки

1. Лірник С. Казки Лірника Сашка / С. Лірник ; худож. І. Коршунов. – Київ : Зелений Пес : Гамазин, 2014. –  72 с. : іл.
2. Лірник С. Казки Лірника Сашка. Т. 2 / С. Лірник ; [худож. І. Коршунов]. – Київ : Зелений Пес : Гамазин, 2018. – 72 с. : іл.
3. Власюк О. Казки лірника Сашка / О. Власюк – Київ : Сіма видає, 2011. – 32 с. : іл.
4. Лірник С. Пухнасті казочки / С. Лірник ; худож. В. Власюк. – Київ : Зелений Пес, 2020 . – 32 с. : іл.
5. Лірник С. Серце шувара / С. Лірник ; худож. В. Власюк. – Київ : Зелений Пес, 2021 . – 40 с. : іл.

Сценарії

• Художній фільм «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» (2019).
• Повнометражний мультфільм «Про чотири роги і козацький рід».
• Музичний кліп Олега Скрипки «Щедрик».
• Спектакль «Чорний Козак» для українського театру в Торонто.
• Сценарії мультсеріалу «Моя країна Україна»
• Для Українського радіо записав «Ніч перед Різдвом».

http://surl.li/entpr - Аудіокнига Казки лірника Сашка. Повне зібрання

http://surl.li/entql - Казки Лірника Сашка

http://surl.li/entqs - Музика «КАЗКИ ЛІРНИКА САШКА»

Шарль Перро

Шарль Перро був першим письменником у Європі, який зробив народну казку надбанням дитячої літератури. Незвичайний для французького письменника «століття класицизму» інтерес до усної народної творчості пов’язаний з прогресивною позицією, яку зайняв Перро в літературній полеміці свого часу.

У Франції XVII століття класицизм був панівним, офіційно визнаним напрямом у літературі та мистецтві.

Послідовники класицизму вважали твори античних (давньогрецьких і особливо римських) класиків у всьому зразковими та гідними наслідування. При дворі короля Людовіка XIV процвітав справжній культ античності. Придворні живописці й поети, користуючись міфологічними сюжетами та образами героїв давньої історії, прославляли перемогу королівської влади над феодальною роз’єднаністю, морального обов’язку над пристрастями й почуттями окремої особистості, оспівували дворянську монархічну державу, яка нібито об’єднала все на єдине.

Пізніше, коли абсолютна влада монарха почала проходити в суперечність з інтересами буржуазії, що міцнішає, опозиційні настрої посилилися у всіх сферах суспільного життя. Робилися спроби переглянути принципи класицизму з його непорушними «правилами», які гальмували розвиток літератури та мистецтва.

Наприкінці XVII століття серед французьких літераторів розгорілася суперечка про перевагу давніх та нових авторів. Противники класицизму заявляли, що нові й нові автори перевершують стародавніх хоча б вже тим, що мають ширший кругозір і знання. Можна навчиться добре писати й не наслідуючи стародавніх, говорили вони.

Шарль Перро, видатний королівський чиновник і поет, обраний 1671 року у члени Французької академії. Виходець із буржуазно-чиновницької сім’ї, юрист за освітою, він успішно поєднував службову діяльність із літературною. У статті «Порівняння давніх і нових авторів» (1688-1697) Перро закликав письменників звернутися до зображення сучасного життя і сучасних вдач, радив черпати сюжети й образи не в давніх авторів, а з навколишньої дійсності.

Щоб довести свою правоту, Перро вирішив зайнятися опрацюванням народних казок, бачачи в них джерело цікавих, живих сюжетів, «хорошу мораль» та «характерні риси народного побуту». Тим самим письменник виявив велику сміливість. Оскільки казки взагалі фігурували серед літературних жанрів, покликаних поетикою класицизму.

У 1697 році Перро випустив невелику збірку, до якої увійшли казки: «Спляча красуня», «Смішні бажання», «Гризельда», «Червона шапочка», «Синя Борода», «Кіт у чоботях», «Фен», «Попелюшка», «Ріке з чубком» та «Хлопчик-мізинчик».

У передмові Перро доводить, що казки зовсім не дрібнички. Головне в них – мораль: «Усі вони мають на меті показати, які переваги чесності, терпіння, передбачливості, старанності та послуху і які біди осягають тих, хто ухиляється від цих чеснот».

Кожна казка Перро закінчується вченням у віршах, які ніби зближує казку з байкою - жанром, прийнятим з деякими застереженнями поетикою класицизму. Тим самим було автор хотів «узаконити» казку у системі визнаних літературних жанрів. Але вчення в кінці казок не має нічого спільного з текстом самої казки. Тому в дитячих виданнях моралі без жодної шкоди для оповідання опускаються.

Казки Перро і в наші часи продовжують виходити в нових виданнях для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Вони досі хвилюють маленьких читачів своїми казковими історіями та героями.

Казки Шарля Перро:

ü  Кришталевий міст

ü  Червона шапочка

ü  Прянична хатинка

ü  Чарівниці

ü  Зелена змія

ü  Спляча красуня

ü  Химерні бажання

ü  Синя Борода

ü  Ріке-Чубчик

ü  Попелюшка, або соболевий черевичок

ü  Осляча шкура

ü  Кіт у чоботях

ü  Хлопчик-Мізинчик

ü  Спритна принцеса, або пригоди розумниці

 

З Новим 2023 роком Водяного Кролика!

Кролики – дуже цікаві та кумедні звірята. Деякі люди тримають їх для господарства, а деякі заводять їх як декоративних вихованців. А ви знали, що один такий вухатий звір робить за 1 хвилину сто двадцять жувальних рухів?

За своєю природою довговухі звірята справжні мовчуни. Але і вони можуть видавати різні звуки. Наприклад, кроль, який задоволений, може муркотіти, повільно перебираючи своїми зубками. Також, відчуваючи задоволення можуть видавати звуки, схожі на клацання.

Цікавим фактом про біг довговухих буде, безсумнівно, те, що вони можуть розвивати швидкість до 55 км/год. Однак зайчики біжать швидше – 70 км/годину. У Лондоні часто проводяться змагання з бігу кроликів з перешкодами.

Найдовші вушка, які складають 79,05 см в довжину, належать кролю, на ім'я Ніперс Джеронімо. Цей рекорд занесли в книгу Гіннеса. А ось найважчий кролик-рекордсмен важить цілих 12 кілограмів. Що стосується самого маленького дикого довговухого, то він живе в Північній Америці та важить близько 350 грамів.

Кролі-герої популярні в книжках.

 1. «Велика книга кролячих історій» - Женев’єва Юр’є, Лоїк Жуанніго. Веселі історії про дружніх кроленят Сироїжка, Кульбабку, Розмаринчика та Піруетту, що мешкають разом із добрим та уважним татусем Онисимом та вправною господинею тітонькою Цинією, які постійно щось вигадують, потрапляють в різні кумедні ситуації, але водночас дуже люблять один одного та готові на відчайдушні та хоробрі вчинки заради родини.

2. «Тінкі й чарівна квітка» - Мері Блер. У книжці» кроленя-феріґард разом із дівчинкою Лілі намагаються повернути в оранжерею тата Лілі найрідкіснішу у світі квітку, яку було викрадено.

3. Серія дитячих книг «Жили собі кролики» - Женев’єва Юр’є, Лоїк Жуанніго.Кожна книга серії містить історії про пригоди веселого сімейства. Історії про дружбу, взаємовиручку. Ілюстрації дуже цікаві, детально промальовані. Текст зрозумілий маленьким діткам, але водночас казки повчальні й корисні.

4. «Вельветовий Кролик, або Як оживають іграшки» - Марджері Вільямс. Книжка розповідає про те, як простенький вельветовий кролик став улюбленою іграшкою хлопчика, який не розлучався з ним ані вдень, ані вночі та не проміняв би його ні на які набагато цікавіші й красивіші іграшки. Кролик відчував себе таким потрібним і від цього неймовірно щасливим. Єдине, що трохи засмучувало, це… Що так засмучує кролика ви можете дізнатися прочитавши книжку, яка точно вас не залишись байдужим.

5. «Лотта та її «катастрофи». Скрізь повно кроликів» - Аліс Пантермюллер. Це незвичайний щоденник начебто звичайної десятирічної дівчинки, яка понад усе мріє про домашню тваринку: кролика, собачку або хоча б маленьку овечку. Та чомусь мама натомість дарує їй ненависну блокфлейту, через яку, на думку Лотти, у її житті постійно трапляються «катастрофи»... Книжка припаде до смаку дітям та дорослим, які люблять веселі пригоди та готові до захопливого читання та невпинного реготання!

6. «Дивовижна подорож кролика Едварда» - Кейт ДіКамілло. Оповідає про пригоди іграшкового порцелянового кролика Едварда, самозакоханого й егоїстичного. Коли його власниця губить Едварда, кролик потрапляє до різних людей і зазнає пригод, які навчають його цінувати любов ближніх.

7. «Кролик та його халепи» - Люсі Деніелс.

В однокласниці Амелії та Сема зникає кроленя. Сліди втікача приводять до «будинку з привидами», де мешкає не надто привітна пані, яка, схоже, не дуже любить тварин. Єдиний спосіб врятувати вухастика — подолати свій страх і вирушити на пошуки! До того ж дітям треба з’ясувати, чому пухнаста Тюльпанночка втекла з подвір’я і знайти її, поки вона не потрапила в справжню халепу.

Приємного читання!