вівторок, 22 липня 2025 р.

День манго 

День манго — це неофіційне, але дуже смачне свято, яке відзначають у різних країнах світу, найчастіше 22 липня.

Манго — один із найдавніших фруктів, які вирощує людство. Його історія сягає понад 4 000 років і бере свій початок у Південній Азії, на території сучасної Індії, М’янми та Бангладешу.

Перші згадки про манго містяться у священних текстах давньоіндійських вед, де плід згадується як божественний дар, який приносить щастя й процвітання.

Будда, за легендою, часто медитував у затінку мангових дерев. Його послідовники вірили, що посадити дерево манго — це доброчинний вчинок, який приносить карму.

У IV столітті до н.е. Олександр Македонський, завойовуючи Індію, вперше скуштував цей фрукт і був вражений його смаком. Саме греки й араби почали поширювати знання про манго в інші регіони.

Мусульманські мандрівники і торгівці допомогли манго дістатися до Східної Африки, а португальці в XVI столітті завезли його до Південної Америки, Бразилії та на Філіппіни.

Манго — не лише смачний плід, а й справжній подарунок здоров’ю.

Воно багате на:

  •  Вітаміни A, C, E
  •  Антиоксиданти
  •  Клітковину
  •  Фолієву кислоту

 Це робить манго корисним для імунної системи, зору, серця та шкіри. А ще це — економічно важливий продукт для десятків країн. Тисячі фермерів у тропіках вирощують манго для внутрішнього споживання та експорту.

 Культурне та символічне значення манго

 У багатьох країнах Азії манго не просто плід — це сакральний символ, частина традицій, релігії та народного мистецтва.

Індія:

  • Мангове листя прикрашає будинки на свята — як символ удачі й захисту.
  • Манго вважається плодом любові, пристрасті та духовного оновлення.
  • Вишуканий манговий візерунок (пейслі) — частий елемент індійського одягу та текстилю.

🌏 Інші культури:

  • У Китаї манго іноді символізує вдячність — з часів Мао Цзедуна.
  • У Філіппінах вважається, що мангове дерево оберігає дім від злих духів.
  • У Таїланді існує легенда, що манго — це «дар богів», який дає людині силу й доброту.

середа, 16 липня 2025 р.

День подяки морській свинці 


У світі існує чимало кумедних і милих свят, але одне з найтепліших — це День подяки морській свинці. Його відзначають у різних країнах фанати цих маленьких тваринок, аби вшанувати їхню добродушність, компанійські й просто — пухнасту чарівність.

 

Хоча свято не має офіційного статусу, воно набуває популярності в соцмережах, зооспільнотах та школах — особливо серед молодших класів, де вивчають тваринний світ. Часто його відзначають у середині липня, коли в Південній Америці — на батьківщині морських свинок — літо в розпалі.

 

Цікаві факти про морських свинок

 

1.    Морські свинки — не морські й не свинки! Їхня назва є історичним непорозумінням. Насправді вони родом з Південної Америки й належать до родини гризунів. Учені вважають, що їх приручили ще інки понад 3000 років тому.

 

2.    Морські свинки дуже балакучі — вони спілкуються між собою та зі своїми людьми різними звуками: 

  •    «вуйкання» (свист) — коли радіють,
  •    бурчання — коли щось не подобається,
  •    муркотіння — коли їм добре. 

3. У них слабко розвинена здатність стрибати, тому падіння навіть з невеликої висоти може бути небезпечним. Саме тому їх утримують у клітках без сітчастих підлог.

 

4.   Вони дуже товариські! Морським свинкам важливо мати «партнера по клітці», бо в самоті вони можуть захворіти від стресу.

 

5. Морські свинки не можуть синтезувати вітамін C, тому їм обов’язково потрібно давати овочі — наприклад, болгарський перець або броколі.

 

6. Якщо правильно доглядати, свинка може прожити 5–8 років, а іноді й більше. Рекорд — 14 років!

 

Морські свинки — це маленькі пухнасті друзі, які здатні зробити наше життя трішки радіснішим і спокійнішим. День подяки — чудовий спосіб нагадати собі, що любов і турбота потрібні не тільки людям, а й тим, хто тихо бурчить у клітці.

 

пʼятниця, 4 липня 2025 р.

День смаження яєчні на тротуарі

Щороку 4 липня в США (а іноді й в інших частинах світу) відзначають День смаження яєчні на тротуарі — неофіційне свято, що поєднує в собі гумор, винахідливість і... надмірну спеку.

Ідея смажити яєчню просто на асфальті з’явилася ще в середині ХХ століття. Це було свого роду змаганням і жартом під час надзвичайно спекотних літніх днів у пустельних регіонах США. У місті Оатмен, штат Аризона, щороку в липні проходить навіть офіційний конкурс: хто краще приготує яєчню просто на розпеченому тротуарі — без сковорідки, але з фантазією.

Температура для смаження яйця зазвичай має бути близько 70°C. У дуже спекотні дні асфальт або металеві поверхні можуть нагріватися до 60–65°C, але цього не завжди достатньо для повного приготування. Саме тому учасники додають дзеркала, фольгу, сковорідки, що підсилюють ефект.

Це свято не має глибокого історичного коріння чи політичного підтексту. Натомість воно є нагадуванням, що іноді варто поглянути на життя з усмішкою — навіть коли спека змушує плавитися взуття. 

середа, 25 червня 2025 р.

День кольорового телебачення

25 червня світ відзначає День кольорового телебачення — свято технологічного прориву, який перетворив сірі екрани на живу палітру емоцій.

Телебачення, яке ми сприймаємо як щось буденне, пройшло довгий шлях. Спершу — чорно-біле мовлення, перші трансляції 1930-х років мали суто технічне значення. Але вже тоді винахідники мріяли про повноколірне зображення.

Перші експерименти з кольором відбувалися ще в 1920-х роках, але через складність і високу вартість вони не мали комерційного успіху.

Саме 25 червня 1951 року в США компанія CBS здійснила першу в історії комерційну кольорову трансляцію. Це був концерт у прямому ефірі, що вийшов у ефір із Вашингтона.

Хоча програму змогли побачити лише кілька сотень глядачів, які мали спеціальні приймачі, подія стала поворотною: телебачення показало, що може бути не лише інформативним, а й видовищним.

 Після США естафету підхопили інші країни: 

  • Велика Британія: кольорове мовлення з'явилося у 1967 році на BBC.
  • Франція: почала кольорові трансляції у 1967 році, використовуючи власну систему SECAM.
  • Україна (у складі СРСР): кольорове ТБ з'явилося у 1967 році.
Цікаві факти про кольорове ТБ
  • Перші кольорові телевізори були дуже дорогими — майже як автомобіль!
  • У 1970-х роках кольорове ТБ стало масовим явищем у більшості країн.
  • В СРСР навіть створювали спеціальні плівки для фарбування чорно-білих екранів у «кольори».
Нехай кожен день буде яскравим, як барви на екрані, і сповненим лише добрих новин.

понеділок, 23 червня 2025 р.

Book Review

Наша бібліотека знову отримала новенькі, сучасні книжечки, і ми з радістю ділимося першими враженнями! Сьогодні хочемо розповісти про книгу, яка вже з перших сторінок захопила нас своїм сюжетом та атмосферою таємничості — «Еліза Геммільтон. Кримінальна справа з валізою».

Авторка — Лінь Рина, німецька письменниця та ілюстраторка, яка відома не лише своїми цікавими історіями, а й тим, що особисто створює обкладинки до багатьох своїх книжок. Її стиль легко впізнається: яскраві кольори, загадкова атмосфера й герої, які одразу викликають симпатію.

Усе починається з надзвичайної події — до бібліотеки Королівського університету з неба впала валіза ніжно-коричневого кольору, пробивши скляний купол і завдавши шкоди на кілька сотень фунтів стерлінгів. «Оскільки того ранку всі присутні вважали за головне не рятувати книжки, хоча попри всі їхні зусилля, сто двадцять три томи загинули сумною смертю, валізи ніхто не чіпав…» «На перший погляд, речі у валізі не здавалися чимось незвичним. Чоловічий одяг на кілька днів, капелюх-котелок…набір для гоління та сигарети. Лише ретельно перевіривши валізу на наявність фальшивого дна, поліція виявила товстий рулон креслень, нотатник у шкіряній палітурці та циліндричний металевий контейнер».

Будьте певні — попереду справжнє детективне розслідування, у якому юна, але відчайдушна Еліза Геммільтон разом зі своїм другом візьмуться за розкриття дивної справи. Цікаво, що книга оформлена у вигляді звіту, який Еліза подає до поліції після всіх подій. Кожна сторінка виглядає так, ніби це просканований документ: з позначками, підкресленнями, дописами на полях. Її друг також залишає свої коментарі просто в тексті, а Еліза, не змовчавши, відповідає йому своїми ремарками. Відчувається живий діалог і непідробна хімія між персонажами — це додає читанню особливої легкості та гумору.

«Вони навіть не підозрювали, що стали частиною чогось важливого. Кінець однієї історії став початком абсолютно нової.

Книга сповнена інтриги, гумору та блискучих персонажів. Вона надихає досліджувати, мислити нестандартно й вірити у власні сили, навіть коли навколо панує хаос.

Запрошуємо всіх охочих познайомитися з Елізою Геммільтон і спробувати розгадати «кримінальну справу з валізою» разом із нею — книга вже на наших полицях!

неділя, 15 червня 2025 р.

 Міжнародний день водоспаду

    16 червня світ відзначає Всесвітній день водоспаду — символічне свято, покликане привернути увагу до краси, унікальності та важливості цих природних чудес. Водоспади — це не лише видовищні ландшафтні об’єкти, але й частина екосистем, які підтримують біорізноманіття, забезпечують воду та енергію.

🌍 Найвищі водоспади світу

  • Анхель (Angel Falls), Венесуела 🔝 Висота: 979 м Це найвищий безперервний водоспад у світі, що спадає з плато Ауянтепуй у джунглях Венесуели. Вода зривається з хмар і буквально розчиняється в повітрі — видовище справді фантастичне.
  • Тугела (Tugela Falls), ПАР 🔝 Висота: 948 м Цей багатокаскадний водоспад у Драконових горах займає друге місце у світі. Після сезону дощів він набуває особливої сили та краси.
  • Трес-Херманас (Tres Hermanas), Перу 🔝 Висота: 914 м Один із найменш відомих, але надзвичайно величних водоспадів, розташований у важкодоступному районі тропічного лісу.

✨ Найкрасивіші водоспади світу

  • Ігуасу (Iguazú Falls), Аргентина / Бразилія 💦 Ширина комплексу: понад 2,700 м Це не просто водоспад, а понад 270 каскадів, які утворюють гігантську підкову серед джунглів. Напрочуд поєднання сили води, веселок і навколишньої природи.
  • Вікторія (Victoria Falls), Замбія / Зімбабве 🌈 Місцева назва: «Дим, що гримить» Один із найширших водоспадів у світі, завширшки понад 1,700 м. Гучний рев та хмари водяного пилу чутно й видно за кілька кілометрів.
  • Ніагарський водоспад, США / Канада 🌟 Символ Північної Америки Хоча не найвищий, Ніагара є одним із найпопулярніших водоспадів у світі, що приваблює мільйони туристів щороку. Вночі його підсвічують різнокольоровими променями.
  • Селйяландсфосс (Seljalandsfoss), Ісландія ❄️ Унікальність: можна пройти за водоспадом Цей мальовничий водоспад падає зі скелі заввишки 60 м і відкриває чарівний вид із-за водяної завіси. Один із найфотогенічніших в Ісландії.
Водоспади — це не лише місце для селфі. Вони є частиною природного гідрологічного циклу, джерелом енергії, домом для багатьох видів рослин і тварин. Забруднення, зміна клімату та забудова територій ставлять під загрозу існування багатьох з них.

вівторок, 27 травня 2025 р.

Всесвітній день видри 

Кожного року в останню середу травня світ відзначає День видри — особливу нагоду згадати про цих дивовижних тварин, які не тільки чарують своєю кмітливістю й рухливістю, але й відіграють важливу роль в екосистемах річок, озер і морського узбережжя.

Видри — це ссавці родини куницевих. Усього у світі налічується 13 видів видр, і майже всі вони перебувають під загрозою зникнення через знищення середовища існування, забруднення води та браконьєрство. В Україні мешкає річкова видра — одна з найгарніших представниць фауни нашої країни, яка, попри свою скритність, є дуже цінною для довкілля. 

Цікаві факти:

  • Видри можуть спати, тримаючись за лапки, щоб не відплисти одна від одної в сні (особливо морські).
  • Їхня гра — це не лише розвага, а й спосіб навчання молоді полювати та взаємодіяти.
  • Видра здатна затримувати дихання до 8 хвилин під водою.
  • У давньоукраїнській міфології видра — символ життєвої сили, гнучкості й інтуїції.

Книга «Таємне завдання капітана Кепа» автора Сергія Лоскота — це не просто історія про пригоди, а ще й захоплива подорож, де головним героєм стає саме видра. Автор майстерно поєднує динамічний сюжет, гумор, що робить цю книжку ідеальною для дітей середнього шкільного віку.

«Капітан, син капітана й онук боцмана, а скорочено Кеп – так звали добряче просоленого морськими вітрами та обсмаленого пекучим сонцем видра. Окрім люльки, солідності йому додавали пухнасті бакенбарди – хоч і не такі сиві, як у старих морським капітанів, але охайно зачесані та доглянуті…Вбраний наш морський видр був у широкий камзол, схожий радше на сукню-льолю, та капелюх, оздоблений пером незвіданого птаха».

Капітан Кеп отримує тривожного листа... від шаленої курки-листоноші! Його місія — знайти викрадений рубінове серце, чарівний камінь, що реагує на емоції людей і вказує рівень щастя в країні. Але чи може камінь насправді вимірювати щастя?

У цій кумедній і водночас глибокій історії — гонитва за злодієм, несподівані повороти, море іронії, дружба, любов і мудре запитання: «чи справжнє щастя залежить від рубіна?..».

Цю книжку можна прочитати у нас у бібліотеці — приходь, капітан Кеп уже чекає на тебе в морі пригод!