Все, що потрібно знати про Новий рік 2021

 Як зустрінеш, так і проведеш

2021 – рік Білого Металевого Бика за східним гороскопом. Практичний, цілеспрямований, прискіпливий Бик починає новий 12-річний цикл китайського календаря. Під його заступництвом були наступні роки: 1925 1937, 1947, 1961, 1973, 1985, 1997, 2009 і, звичайно ж, пройде Новий рік 2021. У свої законні права Білий Металевий Бик вступить 25 січня 2021 року і буде правити до 11 лютого 2022.

Якщо ви народилися в рік Бика – ви практична, правильна і знаюча собі ціну людина. Ви звикли жити за правилами, вмієте рахувати гроші і знаєте, що робити в тій чи іншій ситуації. Вам підходять професії в сфері дизайну, креслення, механіки, мистецтва, політики, живопису, нерухомості, фармацевтики, виробництва. Ви можете стати успішними і в сільському господарстві. Люди, народжені під знаком Бика, терплячі, стримані, мовчазні й працелюбні. Головне – прислухатися до їхньої думки і не суперечити їм.

Бик – працьовита і спокійна тварина. Він вміє викликати інших на відвертість, тому 2021 рік може пройти під знаком осмислення, нових відкриттів і змін. Господар року може принести стабільність, розміреність, поліпшення матеріального стану. У 2021 році він допоможе тим, хто вирішить відкрити свою справу і зайнятися підприємництвом.

Металевий Бик цінує і поважає працьовитість, він допомагає тим, хто направляє всі свої сили на поліпшення матеріальної сторони і взаємин. Але при цьому тварина досить консервативна. Тому слід залишатися чесним перед самим собою і працювати, не покладаючи рук. У 2021 році вам варто сподіватися тільки на самого себе.

Щоб привернути удачу і отримати прихильність Білого Металевого Бика в 2021 році не потрібно влаштовувати надто яскравих і гучних вечірок. Ретельно продумайте меню, локацію, підберіть декор і новорічні прикраси. Якщо ви вирішили зустрічати Новий рік 2021 дома – наведіть порядок в шафах і зробіть генеральне прибирання. Бик любить лад у всьому. Тому позбудьтеся від непотрібних речей, а в святковому інтер’єрі використовуйте спокійні відтінки. Адже найактуальніші кольори 2021 року – сірий, білий, сріблястий, пастельний, блакитний. Ніяких червоних відтінків не варто використовувати!

На свято запросіть близьких друзів, родичів. Відмовтеся від святкування Нового року в компанії малознайомих людей.

Бик не звик до гучних компаній, занадто яскравих урочистостей. Він любить сімейну обстановку, прості посиденьки з рідними, але при цьому цінує оптимізм. Також він знає ціну грошам і вміє економити. Тому, якщо ви думаєте, де святкувати Новий рік 2021, вибирайте домашню обстановку, затишні заміські комплекси, але не ресторани або гучні дискотеки. Найкраще підійде те місце для свята, де можна поспілкуватися і спокійно відпочити.

Досить просте питання – в чому зустрічати Новий рік 2021, може збити з пантелику навіть саму завзяту модницю. Важливо пам’ятати, що Бик не сприймає надто складних нарядів, що викликають розрізів і мішури. Для святкування Нового року підберіть плаття прямого крою, штани з блузою або топом, спідницю з фатину. Кольори – непомітні, не кричущі, світліші.

У вашому вбранні може бути присутнім металевий блиск. Але не потрібно дуже старатися, вибираючи яскраві сукні, від яких болять очі. Все повинно бути в міру. Вітаються сяючі аксесуари, біжутерія зі стразами, блискучий манікюр або взуття в блискітках.

Плануючи зустрічати Новий рік 2021, необхідно ретельно подумати, що ставити на святковий стіл. Бик – правильна і спокійна тварина, але вона не буде їсти все підряд. Бик любить смачні, ситні і апетитні страви. Щоб задобрити господаря 2021 року поставте на стіл порційні закуски, овочеву і сирну нарізку.

На вашому святковому столі повинні бути новорічні салати з рибою, зеленню, горіхами, м’ясом. Можете спробувати створити тематичні страви і закуски з зображенням бика, це виглядає дуже красиво. Безсумнівно, господареві 2021 року сподобається ваша увага.

У декорі столу на Новий рік 2021 у вас повинні переважати сріблясті і світлі відтінки, білий посуд. Використовуйте свічки в якості прикраси, серветки та інші елементи з зображенням бика.

Новорічне свято 2021 не можна уявити без світлих і хороших прикмет. Найголовніше – це встигнути загадати бажання під бій курантів. Але є й інші прикмети, які допоможуть вам розташувати до себе удачу і увійти в рік з радісними надіями.

Зустрічати Новий рік 2021 слід в гарному настрої, в колі рідних і друзів, і тоді Білий Металевий Бик принесе вам щастя.

26 грудня – День подарунків

 

Усім нам дуже подобається отримувати всілякі приємні подарунки. Це справжній сюрприз, коли гублячись у здогадах ми отримуємо щось зовсім несподіване, але в глибині душі лише крадькома окреслене в наших добрих надіях і мріях, що приносить нам непідробну радість і теплі почуття. Через подарунок можна передати не тільки свою ніжність і турботу, а й показати всю щирість своїх почуттів і переживань по відношенню до свого улюбленого або улюбленої, друга чи подруги, родича, знайомого, колезі по роботі або навіть начальнику. Не дивно, що колись у далекій Великобританії та пов’язаних з нею країн Британської співдружності, а саме в Канаді та Австралії, Новій Зеландії та на Самоа, Кірібаті і т. д. виникло це дивовижне свято, свято сюрпризів, свято подарунків, свято уваги і не байдужості.

З часом ця традиція поширилася і на інші верстви суспільства, була підхоплена і розповсюдилася по всьому світу. У Біблії, в Діяннях Святих Апостолів, глава 20 вірш 35 написані слова самого Ісуса Христа, Який підкреслював, що блаженне давати, ніж брати. Це фундамент будь-яких здорових відносин. Дарувати подарунки не тільки приємно, але в цьому закладено сенс нашого життя, адже і життя дається як подарунок, якого ми зовсім не заслужили.

До вибору подарунка необхідно поставитися з особливою увагою. Дуже бажано врахувати загальний настрій святкової атмосфери. Зовсім не обов’язково дарувати дорогі подарунки, адже головне увага і турбота. Подарунок, який ви можете вибрати нехай буде несподіваним сюрпризом, в чимось корисним або просто приємним, головне зробити це від чистого серця. З Днем подарунків Вас, дорогі наші читачі!

19 грудня - День святого Миколая

 

Цьому святу налічується вже багато століть. Виникло воно приблизно після 345-го року від Різдва Христового. Присвячено дню, коли один з яскравих послідовників Христових був покликаний Господом на Небо. Цього щирого християнина звали Микола. Він ніс своє служіння в стародавній Лікії, місто Миру (нині ця місцевість знаходиться поблизу сучасного турецького міста Демре) і був єпископом у місцевій Церкви.

Микола прийняв Христа, будучи багатою людиною. Перейнявшись вченням – отримав безцінні дари Духа Святого. Виконуючи Слово Боже і проповідуючи спасіння Христове, не залишався байдужим в турботах про бідних, малозабезпечених і ближніх своїх. Творив дивовижні справи, а безкорисливість і лагідність почитав великим привілеєм. Був чудовим благодійником.

Для християн в ті роки, як втім і в сучасності, було і залишається найважливішим життєвим завданням намагатися мати мир з усіма і святість, без якої ніхто не побачить Господа. Пам’ятаючи слова Христові, передані нам Апостолами в Святому Євангеліє, Микола в усьому намагався показувати, як працюючи, треба підтримувати слабких і пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам сказав нам: «Блаженніше давати, ніж брати».

Святість – відокремленість, про яку ведуть мову християни всього світу, є не що інше, як буквальне виконання Слова Божого – відокремленість від зла. Зло вразило наш людський світ ще з часів першого гріха Адама і Єви і зараз старанно заважає нам мати гідне спілкування і життя не тільки між собою, але і з нашим Небесним Отцем. Страх Господній – ненавидіти зло (Книга Приповістей 8:13). Він є початком справжньої мудрості, яка дозволяє нам мати справжню розсудливість і здобувати знання й розум. «Гордість і зарозумілість і дорогу лиху та лукаві уста я ненавиджу» – говорить вона. «Але ви – вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власності Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» – свідчить Євангеліє. Святий Миколай і його справи тому яскраве свідчення. Не дивно, що саме в цей День під егідою ООН проходить і відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

У західній католицькій традиції, наприклад в Польщі, День Святого Миколая відзначають 6 грудня. Це пов’язано з традицією відзначати подібні свята за юліанським календарем. У православній та слов’янській традиції це завжди 19 грудня, перед початком різдвяних і новорічних свят. Його дуже люблять діти. Він нагадує зимову казку. Всі чекають на подарунки.

У Болгарії він називається Нікулдень. Болгари вважають Миколу покровителем роду, дому і добробуту. У США і Канаді свято називають Saint Nick’s Day. Популярні святкові страви до столу і особливі рецепти в цей день унікальні. Добрі і слухняні діти вранці під подушкою або під ялинкою, в панчосі або у взутті, знаходять подарунки і солодощі, неслухняні – часто отримують вугілля. Це знак, прикмета або натяк на те, що для того, щоб отримати щось тепле для себе – дуже бажано самому бути теплішим. Бажання багатьох батьків, які вірять і роблять для своїх дітей все можливе.

З Днем Святого Миколая!

Всесвітній день комп'ютерної графіки

 

Комп’ютерна графіка нині стала невід’ємною частиною майже будь-якої галузі людської діяльності. Навіть не беручи до уваги кінематограф та мультиплікацію, можна пригадати безліч напрямків використання графіки: в медицині використовується для моделювання протезів та для полегшення операцій, в будівництві та конструюванні для побудови правильних об’ємних моделей, при проектуванні мостів, літаків, автомобілів тощо, історики використовують комп’ютерну графіку для відновлення подій.

Все просто: різниця в щільності алфавітно-цифрових знаків цілком придатна для створення зображень на папері – нехай навіть вони і виходять мозаїчними, але цілком собі прийнятні для сприйняття зором на відстані.

3 грудня традиційно відзначається Всесвітній день комп'ютерної графіки. Для свята було обрано саме цю дату, тому що вона єдина в році (англ. 3 December) починається з поєднання символів «3D».

З Днем 3D!

16 листопада - Міжнародний день толерантності!

 

Міжнародний день толерантності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.

ТОП-10 цікавих фактів про українську мову!

 

1. Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».

3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.

5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

8. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

9. В українській існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.

10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

"За чисті душі, що злетіли в небо"

 

14 жовтня в Україні щорічно відзначаються народні, релігійні, та національні свята, такі як: Покрова Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, День захисника України та День створення УПА. Для того щоб пригадати героїв які покладали та покладають свої голови за наше майбутнє у бібліотеці-філії №10 ім. Д. М. Брилінського було оформлено книжкову виставку з портретами героїв «За чисті душі, що злетіли в небо».

Ми закликаємо не забувати усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

11 жовтня День художника України!

 

Образотворче мистецтво є однією з найдосконаліших форм діяльності, оскільки в художній палітрі кристалізується внутрішній світ людини, звучать кольори глибоких почуттів. Ваші роботи будять прагнення до прекрасного, спонукають замислитися над суттю буття.

Вишуканий живопис, віртуозна графіка, майстерна пластика – невід’ємна частина національної культури, джерело духовного розвитку і задоволення естетичних потреб українського суспільства. Творчі досягнення художників свідчать про потужний потенціал народу, сприяють створенню позитивного іміджу України у світі.

Українським майстрам пензля і різця належать твори, які стали частиною золотого фонду світового образотворчого мистецтва.

Дбайливо зберігаючи і розвиваючи традиції самобутньої національної художньої школи, ви стверджуєте вічні загальнолюдські цінності, приносите людям радість спілкування з прекрасним.

День художника відзначається в Україні щорічно у другу неділю жовтня.

В 2020 році День художника України припадає на 11 жовтня.

«Знай, люби, бережи»

Ставлення до природи не вимірюється одразу глобальними масштабами – до лісу, води, землі. В цьому ставленні завжди присутня проміжна ступінь – наше відношення до одного єдиного дерева, до літра чистої води, до жмені родючої землі... Охороняючи щось одне, ми сприяємо збереженню природи в цілому. Виховувати любов до природи необхідно змалку, тому на абонементі 1-4 класів для найменших користувачів було представлено цікавий та незвичайний екологічний бумеранг «Знай, люби, бережи», де школярі та дошкільнятка самі аналізували, що можна робити, а що ні, щоб зберегти природу та своє життя у майбутньому. Та змогли взяти участь у створені колажа, на якому розміщували картинки, як саме потрібно берегти рідну планету Земля.

Стівен Кінг

 

Прозваний «Королем жахів» американський письменник Стівен Кінг – автор не лише дуже плідний, але й талановитий. Він працює в різних жанрах, а його твори відрізняються дуже оригінальними сюжетами, загостренням пристрастей і несподіваними кінцівками. У Стівена Кінга є ціла армія шанувальників по всьому світу, а його твори багаторазово екранізувалися різними режисерами.

Цікаві факти про Стівена Кінга

Коли майбутньому літератору було два роки, його батько залишив матір і зник з поля зору. Мама сказала маленькому Стівену, що тата забрали марсіани.

У нього є зведений брат, якого батьки всиновили ще до народження власної дитини.

Деякі свої твори письменник підписував псевдонімом «Річард Бахман». Також одного разу під рецензією, опублікованою в журналі, він підписався, як «Джон Світен».

Всього з-під пера Кінга вийшло повноцінних 55 романів і близько 200 оповідань.

Крім художньої літератури, він написав 5 науково-популярних праць.

До моменту 70-річчя Стівена Кінга було успішно розпродано понад 350 мільйонів екземплярів його книг. Вони були перекладені багатьма мовами світу.

Стівен Кінг зіграв епізодичну роль в драматичному серіалі «Сини анархії».

Його твори екранізувалися понад 100 разів.

Дія багатьох творів Кінга проходить в американському штаті Мен, який він сам називає «найбільш таємничим штатом в Америці».

В юності майбутній письменник грав в рок-н-рольній групі, а також в шкільній команді з регбі.

У молодості, незабаром після весілля, Стівен Кінг підробляв у пральні, щоб забезпечити дружину і трьох дітей. Деякі свої твори, що стали згодом знаменитими, він написав саме тоді, прямо на роботі, під час перерв.

У деяких його творах герої є письменниками. Дослідники творчості Кінга пов’язують це з його власною біографією.

До того, щоб стати письменником, його підштовхнула мати, яка всіляко заохочувала захоплення сина.

Свої перші оповідання Стівен Кінг написав ще в дитинстві.

У дитинстві і юності він зачитувався творами іншого «майстра жахів», Говарда Лавкрафта.

У 1999 році письменника збив автомобіль. Лікарі не були впевнені, що він виживе, але він впорався.

Роман «Керрі» приніс Стівену Кінгу понад 200 тисяч доларів. У 70-х роках, коли він був написаний, це були ще більш величезні гроші, ніж зараз. Причому він спершу так і не дописав «Керрі», відправивши рукопис в сміттєвий кошик, але дружина переконала його закінчити твір. Він в результаті став його першим комерційним успіхом.

Стівен Кінг — найбагатший письменник в історії світової літератури. Так само як Пабло Пікассо був найбагатшим художником.

Улюблений жанр музики письменника — хард-рок.

Один з ранніх творів Стівена Кінга, «Лють», був вилучений з продажу після декількох випадків стрілянини в школах в штаті Канзас. У одного зі стрільців була знайдена ця книга. Сам письменник схвалив вилучення тиражу.

У певний період життя майстер пера з головою занурився в алкогольно-наркотичну безодню. Як він сам зізнається, він навіть не пам’ятає, як працював над своїм знаменитим романом «Томмінокери», написаним у ті роки. На щастя, пізніше йому вдалося впоратися зі згубними звичками.

Стівен Кінг, за його власним твердженням, вже багато років пише не менше 2000 слів в день. Він строго дотримується цієї норми, яку сам собі й встановив.

У письменника розвинена аерофобія. Він боїться літати на літаках.

Інша його фобія, досить незвичайна — боязнь психіатрів.

Улюблений вид спорту Стівена Кінга — бейсбол.

Письменник часто з’являється в дрібних ролях в екранізаціях своїх творів.

У його знаменитому циклі «Темна вежа» є відсилання до практично всіх інших його знакових романів.

Будинок Стівена Кінга виглядає, як особняк з привидами з якогось роману за його авторством.

Дружина Кінга, як і двоє його синів, зробили те саме, і теж стали писати. Один з них до того ж одружився з письменницею.

Своїми кращими творами він вважає романи «Воно» і «Історія Ліззі».

Стівен Кінг ніколи не дає автографів на вулицях — тільки на офіційних зустрічах із шанувальниками, і підписує він тільки свої книги.

Бувши не дуже забобонною людиною, він, однак, боїться числа 13 і всіляко уникає його у своєму житті.

Кінг стверджує, що кожен, хто хоче стати письменником, повинен присвячувати цьому заняттю не менше 4-6 годин щодня.

Його улюблений музичний колектив — рок-група Ramones.

У 2003 році в США Стівену Кінгу вручили престижну Національну книжкову премію за внесок в розвиток літератури.

День українського кіно!

 

Професійне свято працівників кінематографії – День українського кіно, відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм –документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

В 2020 році День українського кіно припадає на 12 вересня.

День фізичної культури і спорту України!

 

Свято День фізичної культури і спорту в Україні відзначається в другу суботу вересня. Офіційно засновано в 1994 році. Це свято здорового способу життя і радості, що виникає при використанні корисної фізичної діяльності.

Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного.

Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд. Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відзначені «золотим м’ячем» як найкращі футболісти Європи.

Визнана в світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові) – це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей. Свято фізичної культури і спорту відзначається в Україні повсюди. Це і День тренера, і День спорту, і урочиста дата для всіх, хто цінує і шанує заняття спортом, одночасно.

Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличків, плавчиху Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.

В 2020 році День фізичної культури і спорту України припадає на 12 вересня.

Осінні книги для читання!

 

Осінь – найкнижковіша пора року, адже восени хочеться відпочивати саме так: загорнувшись у щось тепле та зручне, взявши в руки горнятко запашної кави, чаю і з доброю, цікавою  настроєвою книжкою поринути у світ нового.

Тому для Вас, наші книголюби, бібліотекарі бібліотеки-філії №10 ім. Д. М. Брилінського підібрали список 10 книг, які, на наш погляд, якнайкраще підійдуть для читання восени – вони або стосуються осені або ж найкраще підходять під осінній настрій.  Від меланхолійної та романтичної прози до захоплюючих детективних історій та моторошних розповідей – на будь-який смак та вік.

О. Генрі «Останній листок»

Прониклива новела американця О. Генрі нікого не залишить байдужим. Історія про молоду художницю, яка смертельно хвора. Її єдина розрада – дивитись на те, як за вікном опадає листя з плюща. Дівчина переконана, що як тільки впаде останній листок – вона помре... Надзвичайно сумна історія про дружбу, талант і самопожертву.

Дзвінка Матіяш «Реквієм для листопаду»

Дуже незвична книга сучасної української авторки. «Реквієм для листопаду» – це твір, який зовсім необов’язково читати спочатку. Це – розлога медитація, потік думок, інтимних  історій, які переплітаються між собою. Одна з них – це історія Дарини, її болю, пам'яті, спроби відшукати своє місці у світі.

Рей Бредбері «Напередодні Дня всіх святих» («Хеловінське дерево»)

Такого дерева ви не бачили ніколи в житті! Воно сягає небес і ростуть на ньому гарбузи всіх форм, розмірів та кольорів. Біля цього дерева ви зустрінете дивного пана на ім’я містер Смерч, який запрошує вас в чудесну подорож, з якої ви повернетесь зовсім іншою людиною. Якщо, звісно, повернетесь! Ця повість призначена для підлітків, однак вона буде цікавою і дорослим – її атмосферність, затишність, філософськість у роздумах про те, що таке життя і смерть.

Роджер Желязни «Ніч у самотньому жовтні»

Надзвичайно цікава та нешаблонна історія. Головний герой книги – сторожовий пес Снафф є охоронцем і провідником загадкового світу, населеного містичними створіннями, створеними майстрами літератури – Едгаром Аланом По, Артуром Конан Дойлем, Мері Шеллі, Бремом Стокером, Говардом Лавкрафтом та іншими. Увесь твір – це гра, що складається з 31 етапу – 31 дня жовтня. Доживете до 31-го – виграш ваш!

Гао Сінцзянь «Осінні квіти»

Коротка і дуже сумна історія одного з найвизначніших східних авторів сучасності, нобелівського лауреата Гао Сінцзяня. Історія про любов, дружбу, спогади, осінь, щастя і дощ. Написана із властивою східним авторам душевністю та філософією. Що таке 50 років – рубіж, за яким старість? Чи час підводити підсумки, робити висновки про прожите життя, згадувати. Зокрема, про кохання. Осінні квіти – найяскравіші, найароматніші, найстійкіші, бо ж останні.

Туве Янссон «В кінці листопада»

Цей твір знаменитої дитячої письменниці, як жоден інший наповнений відголосками дощу, шарудінням листя, подихом осені. Це не зовсім дитяча історія, а скоріш доросла, бо в ній йдеться про зовсім недитячі почуття самотності, взаємодопомоги і підтримки. Коли всім хочеться сонця і позитиву, вони йдуть до гостинних мумі-тролів, але що робити, якщо прийшовши в гості ви розумієте, що господарів немає? Звісно, чекати, а водночас намагатись потоваришувати таким різним і водночас непростим створінням.

Єнс Крістіан Грендаль «Мовчання у жовтні»

Це – роман одного із найпопулярніших авторів сучасної Данії. «Мовчання у жовтні» справжній прозовий шедевр, який можна смакувати, розбираючи на шматочки. Роман – це монолог одного героя. Тут немає нікого, хто допоміг би нам побачити ситуацію зі сторони, або ж порушити плин його спогадів та роздумів. На початку жовтня дружина головного героя їде у подорож, нічого йому не пояснивши. Чоловік у роздумах і згадує про своє життя, батьків, перше кохання, знайомство з дружиною, коханкою і багато іншого.

Надійка Гребіш «Теплі історії до кави» та «Теплі історії до шоколаду»

Коли як не восени пити запашну каву і шоколад? А до них неодмінно підійдуть теплі історії від молодої української письменниці. Це історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів. Герої цих історій – прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави – хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятка, на дні яких і збереглися ці історії.

Джоан Харріс «Ожинове вино»

Книга, яка створює хороший настрій і додає легкості на душі. Її дія відбувається в невеликому містечку Ланскне. Англійський прозаїк на ім’я Джей Макінтош випадково знаходить декілька пляшок вина, які дивом збереглися з минулих часів. Скуштувавши чарівного напою, чоловік кидає все і кардинально змінює своє життя. Це книга про спокійне та затишне провінційне життя, від неї віє ностальгією та легким смутком, однак володіє вона, без сумніву, магічною силою.

Наталка та Олександр Шевченки «Кривава осінь в місті Лева»

Ну і куди ж без детектива? На цей раз у жанрі «джіалло». У романі літературного подружжя Наталки та Олександра Шевченків витримані всі канони жанру — в ньому є і карколомна детективна інтрига, і сумнозвісний вбивця на прізвисько Окозбирач, і сюрреалістичні картини його жорстоких вбивств, божевільня, безумні гонитви, а ще — загадкові вулички стародавнього Львова…

Приємного Вам осіннього читання!!!

1 вересня – День Знань!

 

Дорогі учні! Колектив бібліотеки-філії №10 ім. Д. М. Брилінського щиро вітає вас з Днем знань – справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя.

Бажаємо усім школярам на цьому шляху підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. Переконані, ваші здібності, наполегливість стануть запорукою визначних успіхів у дорослому житті, а сприятимуть цьому – високі стандарти української освіти, рівні можливості в її здобутті для кожної дитини.

Найщиріші слова подяки – вчителям, які щедро діляться своїми знаннями, плекають справжніх патріотів нашої держави. Їх мудрість і великодушність залишається з вихованцями на все життя.

Нехай цьогорічний перше вересня буде сонячним, несе добрий настрій у кожну школу, кожну родину!

«Живи і міцній Українська Державо!»

 

День незалежності України – важливий день для кожного українця, для тих, хто вважає себе патріотом України, стоїть на захисті українських кордонів, вболіває за Батьківщину та примножує її здобутки відданою працею.

29-ту річницю своєї незалежності Україна змушена відвойовувати, зі зброєю в руках боронячи від агресора власні території, відстоюючи право українців жити на своїй, Богом даній землі. Нам судилося стати учасниками творення новітньої української держави, втілювати у реальність одвічну мрію нашого народу.  Це – велика честь і велика відповідальність перед власним сумлінням і прийдешніми поколіннями. Саме від кожного з нас залежить, якою бути нашій державі, як житимуть наші діти, онуки й правнуки.

Нехай мир і злагода панують у нашому спільному домі. Нехай не міліє джерело нашої віри, надії і любові до рідної землі, додається енергії, снаги і впевненості у власних силах і переконаннях.

У ці святкові серпневі дні, приурочені до Дня Незалежності України, працівник читального залу Інна Раїнчук бібліотеки-філії №10 ім. Д. М. Брилінського підготувала для читачів тематичну книжкову виставку «Живи і міцній Українська Державо!». Усіх бажаючих запрошуємо ознайомитися.

День родини!

Сьогодні, в день святих преподобних Петра і Февронії, в Україні з 2012 року відзначається День родини.

Свято було засноване з ініціативи православної церкви, яка 8 липня вшановує пам’ять святих князя Петра і княгині Февронії Муромських, яких вважають взірцем подружньої любові та вірності, а також покровителями шлюбу.

«Житіє святих Петра і Февронії» було написане у ХVІ столітті й ідеться там, звісно, про життя цих двох, тоді ще не святих, людей. Головною героїнею «Житія» сміливо можна назвати Февронію – жінку надзвичайно мудру і розважливу.

Жив і княжив у Муромі князь Павло, а в нього був молодший брат Петро. Якось до дружини князя внадився лукавий змій, який спокушав її весь час на перелюб. Жінка була як жінка, але коли прилітав змій, то шаленіла й робилася сама не своя. Довго журилася з того горя вся княжа родина, аж поки молодший брат Петро, зрештою не вбив клятого змія. І все було б добре, якби не краплина крові гада, що пропекла шкіру княжича. Від тієї краплі пішла по його тілу страшна болячка – рани, що весь час гноїлися й кривавили. Звісно, рідні кинулися по лікарях і знахарях, але марно – ніхто не міг вилікувати від гаспидської хвороби молодого князя.

І ось, майже зневірившись у порятунку, в лісовій глушині, на кордоні з іншим князівством, Петро зі слугами натрапляє на хижу, в якій мешкає Февронія, донька бортника. Дівчина погодилася вилікувати знаного гостя за однієї простої умови: він мусить взяти її за дружину. Князь був у безвиході й одразу ж сказав «так», хоча, насправді й гадки не мав брати шлюб з простолюдинкою. Але й дівчина була не з лика шита: вона приготувала мазь, наказала віднести князя в баню, добряче його викупати, а потім змастити все його тіло маззю, залишивши на нозі одну невеличку ранку. Слуги так і вчинили, і скоро від болячки й сліду не залишилося.

Петро скочив на коня, та й подався додому. Але, як виявилось, радість князя була скороминущою – не встиг він під’їхати до стін рідного міста, як побачив, що хвороба повертається. І стало йому так зле, що мусив він, бідолашний, повертатися до Февронії, й умовляти її, аби та зцілила його. Зрештою дівчина його вилікувала й вони побралися.

На цьому б можна було б поставити крапку, але історія Петра і Февронії має продовження. Князь Павло помер і замість нього почав правити Петро. Місцеві бояри люто зненавиділи Февронію (звісно, на місці доньки бортника, яка стала княгинею, могла б бути котрась із їхніх дочок, або сестер) – тут почалися лихі намовляння й заміри, але Петро ні на що не реагував, адже любив дружину. Бояри висунули вимогу: «Дай їй усілякого добра, посади на корабель, й відправ подалі з міста, бо ми далі її не терпітимемо». «Запитаймо мою дружину», – сказав на те Петро. Покликали Февронію, й на запитання, чи погоджується вона добровільно залишити місто, вона відповіла згодою, але за умови, що бояри віддадуть їй те, що вона в них попросить. Ті радо погодилися, а Февронія попросила у них власного чоловіка. «Це все, що я хочу забрати», – резюмувала мудра жінка.

Шкода боярам було відпускати князя, який був добрим правителем, та робить було нічого – відпустили. І ось попливли вигнанці рікою все далі й далі від рідного краю. На кораблі разом із княжою родиною був почет, і один із чоловіків почав задивлятися на Февронію. Та одразу ж зрозуміла його наміри, підізвала до себе й попросила зачерпнути води по правий бік корабля, потім по лівий і попити. Той так і зробив. «А що, чи є різниця?», – запитала княгиня. «Ні, вода та й годі», – знизавши плечима, відповів чоловік. Февронія ж сказала наступне: «Отак і природа наша жіноча, всюди однакова. Чому ж, маючи дружину, задивляєшся на інших?».

Плили вони собі плили, але у князя розпочалася страшна депресія. Але й тут Февронія не розгубилася й діяла як дипломований психотерапевт: «Бач, понівечене дерево знову зеленіє, так і людина, з Божою поміччю не втрачає надії й живе на світі».

Невдовзі їх наздогнали бояри й попросили повернутися й знову посісти престол, бо в місті почалася ворожнеча й кривава боротьба за владу. Петро і Февронія, як і належить ревним християнам, пробачили кривдників і повернулися до Мурома. Правили вони ще довго й щасливо, у любові та злагоді. Перед смертю прийняли чернецтво й померли в один день.

Ось такий зразок для наслідування подружнього життя і став підставою для заснування свята.

На міжнародному рівні День сім’ї засновано Генеральною Асамблеєю ООН ще в 1993 році й відзначається він щорічно 15 травня.

20 цікавих фактів про свято Івана Купала!

Івана Купала – традиційне східнослов'янське свято, яке присвячене літньому сонцестоянню і відзначають 7 липня. Хоч Івана Купала має язичницьке коріння воно збігатися з християнським святом Різдва Івана Предтечі і його сучасна назва походить від церковного імені Івана Хрестителя. Історія свята дуже неоднозначна та суперечна і тому пропонуємо вашій увазі цікаві факти про Івана Купала.

1. В Україні, під час археологічних розкопок, виявлено свідчення святкувань Івана Купала, яким понад три тисячі років.

2. Свято Івана Купала має дуже багато інших назв. В Україні в деяких областях його також називають Купайла або Сонцекрес, за часів Київської Русі свято називали Крес, а в Білорусії його називають Купалле або Іван Відьмацький.

3. Згідно зі слов'янськими традиціями головними персонажами свята були Купало – покровитель кохання та продовження роду та Мара (Марина або Марена) – божество, яке символізує зиму і приносить недуги та голод.

4. Традиційно молоді дівчата та хлопці робили з гілок, квітів та зелені опудала головних персонажів свята і Марену спалювали або топили у воді. Це символізувало перемогу добра над злом.

5. Одним з основних атрибутів свята є величезне багаття, яке в західнослов'янських народів називалось «соботка». Мабуть, тому в Польщі свято Івана Купала в простонароді також називають Соботки.

6. Хмиз та різноманітний непотріб для купальського вогнища збирали всім селом, а відмова в наданні матеріалів для багаття гостро засуджувалась односельцями та навіть вважалась гріхом.

7. В Україні на свято Івана Купала спалювали старі та поламані знаряддя праці, що, за повір'ями берегло від злих духів та відьом.

8. Цікавим фактом є також те, що купальське вогнище розпалювали «живим полум'ям», яке добували тертям. Багаття розпалювали після заходу сонця і дивились, щоб воно не згасло до світанку.

9. В Україні купальське багаття розпалював старший член громади, а в середньовічній Франції це робив священик. В Словенії вогнище мали право запалювати лише жінки, а білоруси для цього вибирали вповноваженого мущину – Купаліша.

10. До купальського багаття були зобов'язані прийти всі жінки, а тих, які цього не робили могли звинуватити у відьмацтві.

11. В Україні та Білорусі існує традиція на Купайла стрибати через вогнище. Молодь, а особливо закохані хлопці та дівчата, взявшись за руки парами перестрибують через багаття і за повір'ями, якщо їх руки не розійдуться, на них в майбутньому чекає міцний та щасливий шлюб.

12. Вважалось, що залишки купальського багаття мали магічну силу і могли покращити врожай та вберегти від злих сил. Вугілля та попіл зі святкового вогнища закопували в полі, а також приносили додому та в печі розводили нове багаття.

13. В українській міфології цілющі трави вирощували мавки, які знали всі їхні лікувальні властивості, а на свято Купайла будь-яка цілюща трава ставала значно сильнішою.

14. За старослов'янським повір'ям в купальську ніч оживає всяка нечисть і потрібно остерігатися витівок домовиків, водяників, лісовиків та русалок.

15. На Івана Купала дівчата збирали полин, оскільки вважали, що його бояться відьми та русалки. Полин носили на поясі, вплітали у вінки, встромляли у вікна будинків і воріт, щоб перегородити шлях відьмам.

16. Вважалось що на Івана Купала навіть кропива отримує магічну силу. На Полтавщині перед купанням в річці її кидали у воду, щоб захиститись від русалок.

17. Ще одним дуже важливим символом свята є вінки, які дівчата заздалегідь плели з різноманітних трав та прикрашали кольоровими стрічками. На Купайла дівчата пускали вінки на воду, якщо вінок пливе добре то дівчина скоро вийде заміж, а якщо крутиться на місці чи тоне, – то ще дівуватиме.

18. Також, за повір'ям, куди попливе вінок – з тієї сторони варто чекати «судженого». Купальські розваги супроводжувались піснями, в яких оспівувались дівочі мрії про заміжжя, оскільки восени традиційно наставала пора весіль.

19. Вважалось що вінки також наділені цілющою силою, а зілля, з якого їх зроблено може вилікувати від різноманітних хвороб. У вінки часто вплітали троянду, базилік, барвінок, ожину та папороть.

20. У слов'ян існувало повір'я, згідно з яким тільки один раз в році, в ніч на Івана Купала цвіте папороть. Міфічна квітка нібито дає тому, хто її зірвав можливість бачити всі скарби, ставати невидимим та навіть розуміти мову тварин.