День краватки-метелика

    28 серпня відзначають національний день краватки-метелика. Це неформальне свято стильних аксесуарів для чоловіків й жінок.

Невідомо, хто першим заснував цей день, але відзначають його з 2007 року. Це свято дає кожному чудову нагоду одягнути краватку-метелик, якою можна прикрасити повсякденне вбрання. Ті, хто ніколи не носив цей аксесуар, можуть спробувати поповнити свій звичайний гардероб.

Один із найкрасивіших аксесуарів чоловічої моди краватки-метелики. Однак його не можна назвати універсальним атрибутом іміджу на всі випадки життя. Найчастіше "метелика" чоловіки одягають зі смокінгом або фраком. Тільки впевнені в собі люди, які не бояться переборщити зі своїм стилем, дозволять поєднувати цей аксесуар з іншими видами гардероба. Тільки в цьому випадку метелик стає головною родзинкою образу та привертає увагу.    

Історія краватки-метелика починається XVII ст. Саме тоді краватка була принесена до Франції хорватськими найманцями.

Саме Людовік XIV увів у моду при своєму подвір’ї цей аксесуар. Якщо в хорватській армії зав'язаний особливим чином шарф виконував лише функцію захисту шкіри шиї, то аристократія французького двору використовувала прототип краватки як елемент створення свого образу і привернення уваги.

Сьогодні, часто краватку-метелик використовують в уніформі обслуговчого персоналу готелів та ресторанів. Нерідко можна зустріти форменого метелика на шиї хлопчика-носильника або офіціанта.

 День масляної кукурудзи

Кукурудза — однорічна рослина родини тонконогих. Одна з найважливіших злакових культур світу, яку вважають (разом з рисом і пшеницею) одним із «трьох найголовніших хлібів людства».

Щорічно 23 серпня відзначається День кукурудзи з маслом, день присвячений простій, але дуже смачній страві - кукурудзі з маслом. Поєднання солодких, соковитих зерен і насиченого вершкового масла - це класичне поєднання, яким насолоджуються багато поколінь.

Походження Дня кукурудзи з вершковим маслом невідоме, але цей день популярний та широко визнаний як кулінарними ентузіастами, так і любителями кукурудзи. Цього дня можна експериментувати з різними смаками та начинками. Кукурудза в качанах смачна сама по собі, але її можна покращити, додавши сіль, перець, лимонний сік або сир.

Варто знати про переваги й недоліки цього продукту для організму, адже в розпалі «сезон кукурудзи». Продукт багатий харчовими волокнами, містить багато вуглеводів, може насичувати організм. При цьому у кукурудзі більше білка, ніж у багатьох інших овочах, що робить її хорошим вибором для вегетаріанців і веганів.

 Всесвітній день повітряних зміїв

Перші повітряні змії були зроблені в Китаї близько 3000 років тому. Для цього були всі необхідні матеріали: тонкий шовк, міцна мотузка та еластичний бамбук для каркаса. Спочатку повітряні змії були прямокутної форми, прикрашені міфологічними зображеннями, а деякі були оснащені спеціальними струнами й свистками, які під час польоту видавали музичні звуки.

Існують документальні підтвердження того, що у 200 році до нашої ери полководець китайської династії Хань використовував повітряних зміїв як засіб визначення правильної відстані. Стародавні китайські легенди розповідають, що повітряних зміїв використовували для запуску феєрверків, які можуть налякати вороже військо та відправити в небо розвідників перед вирішальним боєм.

За іншою версією, повітряні змії могли вперше з’явитися в Малайзії, але річ у тім, що вони швидко поширилися по всій Азії. В інших народів вони мали різне застосування - як, серед іншого, як новий спосіб риболовлі, засіб відлякування птахів від посівів, підіймач для будівельних матеріалів і, зрештою, просто як веселе проведення часу.

Іноді повітряних зміїв використовують зі злими намірами — згідно з японською легендою, злодій намагався за допомогою повітряного змія залізти на дах, щоб викрасти золоту статую з даху палацу. Однак план не спрацював – зловмисника помітили охоронці та жорстоко покарали. Вважається, що повітряні змії були завезені до Японії з Китаю буддійськими місіонерами в 7 столітті, а звідти по всьому Тихоокеанському регіону.

У 1749 році шотландський вчений і метеоролог Олександр Уілсон за допомогою повітряного змія підняв термометр на висоту 900 метрів під час вивчення коливань атмосферної температури. Через три роки Бенджамін Франклін продемонстрував електричні властивості блискавки за допомогою повітряного змія.

Англієць Джордж Кейлі експериментував із повітряними зміями між 1799-1809 роками, намагаючись створити літальну машину, яка могла б перевозити людей. Згодом пілот допоміг Кайлі пересісти на планер, перший вдалий політ з людиною тривав 40 секунд. У 1826 році винахідник Джордж Покок запатентував повітряного змія на чотирьох тросах для буксирування колісного екіпажу, який завдяки такому «вітрилу» розвивав швидкість до 30 кілометрів на годину.

В Книзі рекордів Гіннеса зареєстровано найбільшого повітряного змія довжиною 25,475 метра й шириною 40 метрів. Цей велетень злетів у небо над Кувейтом під час фестивалю 15 лютого 2005 року.

 День археолога

Археологія – наука, що вивчає історичний розвиток суспільства на основі матеріальних залишків життя та діяльності людей – речових археологічних пам’яток від кам’яної доби до середньовіччя. Оскільки більшість людського існування передувала писемності, археологічні відкриття відіграють важливу роль у розумінні нашого далекого минулого.

Щороку 15 серпня відзначаючи професійне свято — День археолога.

Без сумніву, завжди існував інтерес до матеріальних свідчень минулого, тому більшість культур мають традицію колекціонування та шанування стародавніх артефактів. Але вважається, що археологія як дисципліна народилася в Європі в XV-XVI ст. завдяки поширенню філософії гуманізму, яка високо цінувала мистецтво. Саме в епоху Відродження допитливі вищі класи почали збирати давньогрецькі та римські артефакти, розглядаючи їх переважно як витвори мистецтва. Популярність і престиж таких колекцій змусили заможних аристократів почати фінансувати розкопки, щоб мати більше цікавих предметів у своїх будинках.

В Україні перші задокументовані археологічні розкопки датуються XVII століттям — саме тоді за наказом митрополита Київського і Галицького Петра Могили було здійснено розкопки та відбудову зруйнованої під час захоплення Києва монголо-татарами Десятинної церкви. Пізніше в південних областях нашої країни почалися дослідження скіфських курганів та античних поселень на узбережжі Чорного моря. Взагалі територія України виявилася багатою на археологічні знахідки, зокрема, серед пам’яток кам’яно-мідної доби центральне місце займає відкриття землеробської культури Трипілля.

Без роботи археологів значна частина історичних знань просто не існувала б, тому що люди почали залишати письмові свідчення лише недавно, порівняно з усім періодом свого існування. Крім того, письмові документи можуть бути необ’єктивними, заснованими на переконаннях і помилках тих людей, що їх писали, на відміну від археологічних артефактів, які завжди є.

  Всесвітній день лева

Суспільство сучасного світу часто відзначає свята тих диких тварин, які потребують захисту людини. Багато з цих фестивалів маловідомі широкому загалу.

10 серпня відзначають Всесвітній день лева. Мета фестивалю поширити знання про проблеми, з якими стикаються котячі представники породи, і запропонувати розв'язання цих проблем.

Чому саме 10 серпня, і хто та коли вирішив його святкувати, невідомо. Проте ми знаємо, що цих тварин люди боялися й шанували з давніх часів. Не дарма цю тварину називають царем звірів. Щоб продемонструвати свою силу, мужність і багатство, люди розводили цих тварин у неволі. Про перших левів-невільників згадується у документах Стародавньої Ассирії, датованих 800-ми роками до нашої ери.

Леви почали з’являтися в колекціях великих європейських зоопарків на початку 17 століття. Пізніше, паралельно з работоргівлею, почала процвітати й торгівля левами. У 19 столітті ці королівські тварини стали недорогим товаром і їх можна було купити на одному з численних ринків. Леви були доставлені у великій кількості з Африки, багато з яких загинули в дорозі й в морі.

Щороку 10 серпня в усьому світі проводяться різноманітні заходи, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до проблем, з якими стикаються ці вразливі, але могутні хижаки. Мало хто знає, які серйозні небезпеки загрожують їхньому існуванню.

Сьогодні більшість левів живе на півдні Африки та в Індії. Вчені стверджують, що за останні 20 років популяції цих хижаків різко скоротилися. Якщо в 1970-х роках їх було близько 100 000, то до 2005 року це число скоротилося вдвічі. Причини вимирання популяції левів не нові та збігаються з тими, що загрожують життю інших тварин. Це також антропогенний вплив - діяльність людини негативно впливає на збереження середовища існування цих тварин, а також стихійні лиха та зміна клімату.