День кросворда

21 грудня відзначають День народження кросворда. Зачинателем цієї гри вважають Артура Вінна, який в 1913 році опублікував свій перший кросворд у газеті New York World.

Науково доведено, що розгадування різноманітних кросвордів не тільки допомагає розважитися, коли більше нема чим зайнятися, але ще й значно тренує роботу мозку. Якщо людина щодня приділятиме до 25 хвилин на розгадування кросворда, то її інтелект, сто відсотків, підвищиться.

На сьогодні існує величезна кількість різних видів кросвордів: класичний, сканворд (скандинавський кросворд), японський кросворд, алфавітний, філворд (угорський кросворд), кросворд-ребус, кріс-крос (американський), дуаль, кейворд, і т.д. Кожний може вибрати для себе улюблений.

Тому, ми підготували для вас кросворд, щоб ви змогли перевірити свої знання та прокачати мозок - https://learningapps.org/watch?v=psam0i1t322.

Відгук на книгу

На вулиці вже холодно, падає сніг, а так хочеться тепла і маленького дива. Пропонуємо поринути у романтичну книгу Кетрін Райдер «Поцілунок у Нью-Йорку». Ця історія – саме те, що потрібне для різдвяно-романтичного настрою.

Головні герої: Шарлот, яка застрягла в місті через скасований рейс додому «…опинилася на Святвечір після провального семестру в Нью-Йорку – сама на летовищі, без жодних шансів дістатися додому…». Дівчині хочеться втекти після важкого навчання і розриву з коханим. Ентоні щойно кинула дівчина, з якою він мав зустріти Різдво і йому зовсім не хочеться повертатися додому. Книжка «Забудьте своїх колишніх за 10 кроків» яка «завела героїв у веселу, смішну, чудову і трохи незаконну халепу».  Юнаку та дівчині доведеться виходити із зони свого комфорту, робити вчинки, які їм не притаманні, а ще, звичайно ж, зближуватись… Нью-Йорк, Різдво і романтика… 

 

 День мандрівника у часі

8 грудня – «День, у який можна прикинутися мандрівником у часі». Відзначають це свято в інтернеті  вже понад 20 років, воно з’явилося завдяки фанатам фантастики. Любителі фантастики запропонували оригінальний спосіб святкування – вдавати із себе людей, які прибули з іншого часу.

Кожен з нас, хоча б раз мріяв побувати в минулому чи хоча б краєм ока побачити майбутнє. За допомогою книг можна поринути у світ фантастики.

1.    «Машина часу» Герберт Уеллс

2.    «Тimeless» Керстін Гір.

3.    «Вікінг у моєму ліжку» Джеремі Стронг.

4.    «Трикутник Зевса» Андрій Бачинський.

5.    «Час магії» Єва Феллер.

6.    «Останній лицар гетьмана» Оксана Зененко

7.    «Часодії» Наталя Щерба.

Завітайте до нас та виберіть свою книги з якою поринете у фантастичний світ!

День української хустки

«Ой хустино, хустиночко!Мережана, шита…» (Т.Шевченко)

Хустка є частиною української культурної спадщини, його вважають символом  любові, вірності та прихильності.

У минулому українки носили хустку протягом усього року. Дівчата до заміжжя носили стрічки, віночки, а після - одягали на голову хустку. Не даремно на весіллі знімання фати є дуже емоційним, адже це є перехідним моментом, коли дівчина з нареченої перетворюється на дружину - берегиню сімейного вогнища. Молоді жінки носили світлі та яскраві хустки, жінки у віці – темні, вдови – чорні. Жінки із заможних сімей носили хустки з дорогих тканин, бідні – із дешевших.

«Григорій Сковорода - український філософ, поет і байкар» 

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога.

У власному житті він сповідував виразні й тверді принципи: самопізнання і внутрішня згода з волею Бога. Окрім того, філософ постійно наголошував, що людина має невичерпний духовний потенціал, який лише необхідно спрямувати у потрібне русло, на справи Божі: пізнання і творчість.

Увесь творчий доробок Григорія Сковороди, який включає 17філософських творів, 7 перекладів, збірник «Сад божественних пісень», «Байки Харківські», - це єдина система поглядів, Свого часу І.Франко назвав Г.Сковороду «національним філософом», оскільки він дав вираження глибоким і суттєвим духовним цінностям нації.

М. Ковалинський згадував Г.Сковороду у своїх листах «…Одягався він пристойно, але просто; їжу мав, що складалася з трав, плодів і молочних приправ, споживав її ввечері, після заходу сонця; мяса і риби він не їв не через марновірство, а із своєї внутрішньої потреби; для сну виділяв свого часу не більше чотирьох годин на добу; вставав до зорі і, коли дозволяла погода, завжди ходив пішки за місто прогулятися на чисте повітря і в сади; завжди веселий, бадьорий, легкий, рухливий, стриманий, всім задоволений, добродушний, вибирав і любив друзів за їхнє серце».

Життя Григорія Сковороди

Народився Григорій Сковорода 3 грудня 1722 в селі Чорнухи в сім’ї малоземельного козака. Початкову освіту отримав у сільській школі, далі вчився  у Київській академії. 1742 року став учасником придворної співацької капели в Петербурзі.  Із 1750 року в складі російської місії мандрував та отримав знання у Європі, відвідав Австрію, Словаччину, Польщу, Німеччину, вивчав звичаї і культуру, філософські ідеї, літературу.

У 1753 році працював у Переяславському колегіумі. Через запровадження новаторських ідей, недотримання усталених методів викладання його звільнили.

Упродовж 1754–1759 років працював придворним учителем у поміщика Степана Томари на Переяславщині. У 1759–1769 роках Григорій Сковорода працював викладачем поетики і етики в Харківському колегіумі. Протест і несприйняття схоластичних догматів навчального процесу послужили причиною його звільнення.

Із 1769 року мандрував містами і селами Лівобережної України, даруючи народові знання і досвід духовного самопізнання. Упродовж близько 30 років життя Григорій Сковорода подорожував багатьма селами й містами України, поширюючи свої світоглядні цінності.

У 1753–1785 роках Сковорода написав переважну більшість поетичних творів, що увійшли дозбірки «Сад Божественних пісень».

9 листопада 1794 року філософ  відійшов у вічність у селі Пан-Іванівці (нині – Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповів поховати його на пагорбі біля гаю, а на могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».

Погляди Сковороди

У філософських ідеях і просвітительській діяльності Г. Сковорода приділяв головну увагу людині й її суті, суспільству та його поступу.  У розумінні Григорія Сковороди людина («микрокосм») і природа («макрокосм») мали внутрішню й зовнішню сторони. Внутрішню сторону людини він називав «телом духовянм», а зовнішню – просто «телесность».

Заперечуючи божественну силу і не обмежуючи суть людини лише «телесной стороной», філософ шукав внутрішню сторону в самій людині, в її справах і вчинках й у такий спосіб дійшов до розуміння соціальної нерівності й несправедливості.

Г. Сковорода відстоював рівність між людьми, право кожного, незалежно від соціального становища, на щастя і волю, вважаючи останню найвищим досягненням людини.

Майбутнє суспільство Григорій Сковорода уявляв «горней республикой», де існували б загальна рівність і братерство. Шлях до ідеального суспільства він вбачав у вихованні нової людини через самопізнання, доступне їй за допомогою розуму і внутрішнього чуття. Керуючись власним розумом і спираючись на власне чуття, кожна людина, на думку Г. Сковороди, здатна пізнати саму себе як особу, правильно визначити свій життєвий шлях, знайти і зайняти в суспільстві гідне для себе місце.

Своє становище в суспільстві, на думку Сковороди, кожна людина зобов'язана визначити сама, відповідно до «сродности», тобто природної схильності до праці. Невміння і небажання більшості осіб із панства керуватися своїми уродженими схильностями і здібностями, їх прагнення різними методами отримати незаслужені чини, звання, високі нагороди, матеріальні цінності та інші блага, тобто «несродный труд», як вважав Сковорода, були причиною соціальної нерівності і зла.

Ідея Г. Сковороди про забезпечення всіх і кожного «сроднім трудом» передбачала зміну соціального життя шляхом перетворення праці на найвищу насолоду людини. Праця мала бути її природною необхідністю, головним обов'язком і моральною потребою, а праця по «сродности» – джерелом і запорукою всенародного щастя, основою процвітання суспільства.

Та Григорій Сковорода шукав вихід із існуючого становища не в активній боротьбі, а уникаючи ненависного йому світу зла, розуміючи під ним прагнення до збагачення, паразитизм і хижацтво панівної верхівки суспільства. Найважливішим завданням для усунення зла він вважав необхідність поширення освіти серед народу.

Досягнення тогочасної науки, особливо природознавства, відобразилися у всіх суттєвих аспектах світогляду Сковороди. Він засуджував застій, вважаючи, що «пресильный и прехитрый есть неприятель застарелое мнение», віддавав перевагу практиці. Виступаючи прихильником найбільш сміливих наукових концепцій, великий просвітитель вірив у безмежні можливості людського розуму. «Не разум от книг, но книги от разума родились», – писав мислитель.

Із просвітительською діяльністю, викладацькою роботою Г. Сковороди пов'язані його педагогічні погляди. Критично ставлячись до тодішньої системи виховання і навчання, він розробив свої принципи, що базувалися на «сродности», як основі формування суспільно необхідної людини. Виховання, на думку Сковороди, має бути святим обов'язком батьків, на яких покладались «две сути главныя... должности» – «благо родить и благо научить».

Удосконалення нахилів, задатків, «природи» необхідне кожній людині, незалежно від її становища в суспільстві. «Воспитание и убогим нужно есть», – писав Сковорода. Обов'язком учителів він вважав врахування «природи» дітей, допомогу в удосконаленні уроджених здібностей. Одним із важливих важелів у вихованні молоді Г. Сковорода вважав принцип – навчити вдячності дітей батькам. Невдячність, на його думку, зумовлювала суттєві моральні пороки суспільства.

Усе корисне і потрібне людині Григорій Сковорода називав прекрасним. Під красою ж розумів не зовнішню сторону суб'єкта, а його внутрішню суть. У житті людей вважав красивимивчинки, відповідні природні здібності. Мистецтво, поезія, музика мають слугувати самопізнанню, а не бути самоціллю, – наголошував філософ-просвітитель..

Найбільш мудрим вихователем людини Г. Сковорода визнавав саме життя: «Взглянь на род человеческий. Он ведь есть книга, книга же черная, содержащая беду всякого рода, аки волны, восстающия непрестанно на море. Читай ее всегда и поучайся, купно же будто из высокия гавани на беснующийся океан взирай и забавляйся».

Світогляд і просвітительська діяльність Г. Сковороди віддзеркалювалися у його поетичній творчості. Через пісні, кантати і псалми він викладав свої філософські погляди, таврував соціальне зло, прославляв природу, волелюбність людини.

День моржа

    У 2008 році з ініціативи Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) та Ради з морських ссавців було засновано День моржу. Ці тварини – найбільші ластоногі, що мешкають у північній півкулі нашої планети.

    Святкування невипадково призначено на 24 листопада. В останні дні осені моржі залишають арктичне узбережжя Чукотського моря і вирушають на зимівлю в Берінгову протоку, стаючи на час свого переселення особливо вразливими та потребують захисту.

Цікаві факти про моржів

• Самці більші та масивніші за самок. Їх вага в середньому 1 700 кг, окремі особини можуть досягати двох тонн.
• Полювання на моржів було заборонено в Канаді в 1930-х, а в США в 1940-х, хоча глобальна чисельність моржів все ще досить велика, вважається, що вона постійно падає. За деякими підрахунками всього на планеті мешкає близько 250 тисяч моржів.
• Вуса моржів – це не волосся, а дуже чутливі тактильні органи, чимось нагадують котячі вуса. Тварини використовують їх для пошуку їжі під водою.
• Від переохолодження моржів захищає товстий підшкірний прошарок жиру. Прошарок може досягати 15 см в товщину і складати до 25% від всієї маси тварини.
• Моржі можуть спати й плавати одночасно. У шийному відділі вони володіють повітряними мішками, завдяки яким вони можуть поєднувати ці два процеси.
• Вагітність триває 15 місяців, і після народження дитинчаті потрібна допомога матері ще 2 роки.
• Моржі можуть проводити під водою до пів години, не вдихаючи свіжого повітря
• У всіх моржів є великі та довгі ікла, їх називають бивнями, це видозмінені верхні зуби. Довжина іклів в середньому становить один метр у дорослої особини. 

    Ще більше та цікавої інформації про моржів ви можете дізнатися з енциклопедій, які є в нашій бібліотеці. Чекаємо з нетерпінням на вас!

 

 

 

День акварелі

 

День  толерантності 

    Бути толерантним – означає бути терпеливим, чуйним і милосердним; мати активну суспільну позицію, вирішувати конфлікти виключно шляхом діалогу.

    Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань.

 Сьогодні спостерігається різноманіття випадків нехтування в сучасному суспільстві загальнолюдськими цінностями, порушення прав людини, особливо соціальних вразливих категорій населення та дітей у різних сферах життя.

    16 листопада – дата щорічного святкування події урочисто проголошена статтею 6 Декларації принципів толерантності, для того, щоб піднести громадську свідомість, звернути увагу на небезпеку, приховану в нетерпимості, протидіяти її проявам, сприяти формуванню психології толерантності.

Для вас, читачі, ми пропонуємо вам добірку творів художньої літератури, які допоможуть стати ще більш чуйними, толерантними та людяними.

1. «Таємний сад» Френсіс Бернет. Зворушлива історія дівчинки-сироти Мері,яка змушена переїхати з Індії до Англії. Це непоказне й норовливе дівчисько знаходить у маєтку, де її прихистили, покинутий сад, і відтоді життя героїні змінюється. Сад допомагає Мері помітити красу і чарівність кожної миті, розкрити серце для любові до всього живого, знайти справжніх друзів, навчитися відповідальності, людяності, вірності, а та­кож навчити цього інших, навіть дорослих.

2. Бестселер Елінор Портер  «Полліанна». Історія про дивовижну дівчинку, що після смерті батьків потрапила на виховання до своєї суворої тітки. Володіючи вражаючою здатністю завжди і всюди, незважаючи на найгірші обставини, «грати в радість», робити це щиро і щедро, Полліанна зуміла вилікувати від нудьги, болю і похмурості всіх, хто з нею зустрівся.

3. «Останній листок» О. Генрі. Це історія про справжню дружбу і любов до людини, про бажання допомогти ближньому і самопожертву, на яку люди бувають здатні. Така зворушлива розповідь нікого не може залишити байдужим.

4. «Хлопчик у смугастій піжамі» Джон Бойн. Дев’ятирічний Бруно разом із сім'єю переїжджає зі свого комфортабельного будинку в Берліні до нового дому у загадковому місці Геть-Звідси, де його батька призначають комендантом концтабору. Випадково він знайомиться з єврейським хлопчиком Шмулем, маленьким в’язнем. Між ними зароджується справжня дружба, яку, однак, розділяє колючий дріт. До чого можуть призвести різні погляди на світ, дивна логіка дорослих, а також сила долі й божевілля випадку?...

    


    Бути толерантним – означає бути терпеливим, чуйним і милосердним; мати активну суспільну позицію, вирішувати конфлікти виключно шляхом діалогу.

День курки 

Щорічно у другий четвер листопада відзначається Всесвітній день курки, яка визнана найпопулярнішою та найпоширенішою свійською птицею у світі. Нині її чисельність вже перевищує 24 мільярди особин.

У книжках можна знайти різних героїв, але ми підібрали ті, в яких є курочка або півник.

«Є в нас півник, він – співак,

Кукурікти мастак.

Та не просто він співає –

Всім навкруг допомагає»

 

«Жили собі двоє мишенят – Круть і Верть. А з ними їхній дружок – півник Голосисте Горлечко. Мишенята, було, тільки й роблять, що гуляють, співають і танцюють. А півник до світанку встане, усе село дзвінкою пісенькою розбудить і до роботи береться…»

«Якось знесла курочка яєчко: яєчко не просте, золоте»

    Дивна історія про цілеспрямовану, непосидючу та активну курочку-вигадницю.  Найбільшим бажанням чорної курочки було навчитися літати. «…Курка підстрибнула й злетіла з гілки в траву, щосили махаючи крилами. –Бачив? Я вмію літати! Пес почухався за вухом, обтрусився. – Моя тобі порада, куцохвоста, - позіхнув. – Не вимахйся…»

    І хоча всі казали їй, що це неможливо і курки не літають, вона наполегливо тренувалася і шукала можливості політати хоча б над двором та найближчими околицями. І одного разу такий шанс настав…

День цукерок 

Всесвітній день балету 

    Всесвітній день балету відзначають 2 листопада, починаючи з 2014 року. Ініціатором святкування виступив Лондонський королівський балет.
    У цей день шанувальникам балетного мистецтва з усього світу відкривається життя театру за лаштунками. Знамениті трупи ведуть пряму трансляцію кращих своїх спектаклів та ексклюзивних інтерв’ю, демонструють репетиції та підготовку до виступів.
    Балет зародився в Італії в епоху Відродження. Це були веселі танцювальні сценки на карнавалах. Виступи проводились у сукнях, що сягали щиколотки. Глядачі мали можливість приєднатись до танцю. З часом такі сценки перетворились на самостійні спектаклі.
    Згодом, завдяки дружині короля Генріха II Катерині Медічі, яка мала італійське коріння, цей жанр потрапив до Франції. Тут балет став популярним серед придворної знаті та набув урочистого видовища з яскравими образами. Саме у Франції було створено спеціальну мову танцювальної техніки, якою користуються донині.
    Ми підготували підбірку книг про юних балерин.   
    Анна має величезну мрію: дівчинка понад усе хоче стати справжньою балериною. «Щомісяця разом із батьками дівчинка ходила дивитися балет із власним записником, розцяцькованим малюнками пуантів і красивих тіар». «…Скільки фуете зробить балерина?...А що таке фуете?...». Та чи легко бути танцівницею? «Зі сцени балет видавався мені казкою…а виявляється, що за лаштунками він нудніший за шкільну фізкультуру». Чи вдасться їй стати балериною, скільки випробувань їй прийдеться пройти…Ви зможете прочитати у книжці Надійки Гербіш «Пуанти для Анни».
«Якось уночі Анжеліні наснився дивовижний сон – нібито вона танцює на великій, яскраво освітленій сцені, на ній рожева балетна пачка і справжні балетні туфельки – пуанти! Прокинувшись наступного дня, мишка сказала собі: «Коли я виросту, неодмінно стану балериною». Історію маленької мишки Анджеліни Ви зможете прочитати на сторінках книг Кетрін Холаберд. Книжка не залишить байдужого жодного маленького читача.

Міжнародний день ароматичної свічки

У такий важкий для українців час хочеться відчути легкість та розслабленість та насолоджуватися кожною миттю життя.

Сьогодні, 1 листопада відзначається Міжнародний день ароматичної свічки. Вперше його було впроваджено у 2019 році, але попри такий «молодий» вік, він має багато прихильників в усьому світі.

Послідовники свята закликають знайти час на відпочинок, доповнюючи його прекрасними ароматами, легкою та спокійною музикою.

Вогонь є символ очищення, освячення та освітлення, тому кожен має змогу перетворити будній день у рік насолоди лише за допомогою свічок. Їх можна запалювати у спальні, ванній кімнаті після важкого робочого дня.  Наприклад, запах ванілі, хоч він і здається досить «агресивним», насправді дає відчуття спокою і безпеки, знімає втому і перевтому.

Знайдіть час для себе, адже в гармонійній атмосфері ваше життя стане більш наповненим, думки будуть упорядковані, а всі емоції проживатимете вчасно, відпускаючи їх.

День опери 

 День дзиґи 

Часто чули з уст мами: "Не крутись як дзиґа"?  Міжнародний день дзиґи (International Top Spinning Day) святкують у другу середу жовтня. Переглянувши відео Ви дізнаєтесь коли й при яких умов з'явилося це свято. 

 

    Всесвітній день смузі

Ви знаєте, що таке смузі? Коли і як виник день смузі? Ми підготували для Вас цікаву та коротку інформацію про Всесвітній день смузі, та прості рецепти приготування смачного та корисного напою.

 Всесвітній день носорога

22 вересня відзначається екологічне свято Всесвітній день носорога (World Rhino Day), покликаний звернути увагу людства до проблеми вимирання такої рідкісної тепер тварини, як носоріг.
    Звідки у носорога ріг? Вчені точно не можуть встановити, коли з'явився ріг носорога. Походження цієї частини тіла тварини криється в багатомільйонної історії його існування. Всі знайдені скам'янілості носорогів мають сліди присутності рогу. Цей наріст не є кісткою, за структурою нагадує рогову тканину, а насправді складається з кератину. Кератин - це матеріал, основа волосся і нігтів. За зовнішньому вигляду здається, що ріг носорога - це сплетіння великої кількості товстих волосся. Перший, великий ріг, зростає з кістки носа, а другий, маленький - з черепа. Ростуть ці освіти протягом усього життя тварини.
   Ріг носорога - символ влади. Багато століть тому люди поклонялися носорогам, як божествам. На давніх малюнках можна знайти це тварина, його ріг зображений неприродно великою, прикрашеним квітами. Колись люди вірили, що ріг носорога - це його окраса і показник влади. З нього робили посуд - ємності для пиття і зберігання рідини. Вважалося, що цей атрибут має цілющі властивості і наділяє власника неймовірною владою і силою.
    У природі можна побачити картину, як носоріг треться рогами у дерево, після чого на корі залишаються величезні шрами. Так тварина мітить свою територію, залишаючи сліди та запах. Носороги - це одинаки. Вони не люблять компанію своїх родичів. Якщо на шляху тваринного попалося дерево, на якому є запах іншої носорога, то це буде приводом довго не затримуватися на даній ділянці. В парі носорога можна побачити тільки в одному випадку - це матір та дитинча. Самка виховує малюка до двох років, а потім вони розлучаються.

Міжнародний день пірата

19 вересня весь світ відзначає Міжнародний День пірата. Країна походження цього свята – США, штат Орегон. У 1995 році Марк Саммерс та його найкращий друг Джон Баур, граючи в ракетбол у рідному місті Олбані, випадково використали піратський сленг. Це здалося їм цікавим, тому не довго думаючи друзі вирішили створити жартівливе свято «Говори як пірат», використовуючи образ морського розбійника.
            Щоб поринути у піратський світ та відчути себе піратом, пропонуємо, список книг про піратів.
1. Жюльетт Парашини «Банда піратів». Банда піратів – це рудоволосий десятирічний Томас Вогняний, який носить шкіряного капелюха, вміє читати мапи та користуватися компасом і керує кораблем «Чорний дракон», сусід Томаса очкарик Віллі-Розумник, хоробра восьмирічна сестра Томаса Марі Безстрашна із пов’язкою на голові та дерев’яною шаблею, а ще папуга Месьє Муді. Якось діти знайшли на березі пляшку, в якій був сувій із намальованим черепом та перехрещеними пістолетами. На безстрашних героїв-маленьких піратів чекають неймовірна подорож та полювання за скарбами.
2. Рафаель Сабатіні «Одіссея Капітана Блада». Молодого лікаря Пітера Блада несправедливо звинувачують у державній зраді й продають у рабство на острів Барбадос — в англійську колонію. Він утікає з неволі, захопивши з товаришами іспанський корабель… Волею долі ставши піратом, юнак не втратив честі благородства, милосердя. Його незвичайні, інтригуючі пригоди на суші й на морі, талановито розказані Рафаелем Сабатіні, неодмінно зацікавлять і школярів, і дорослих.
3. Тім Пауерс  «На дивних берегах». У книзі описуються пригоди Джона Шанданьяка, що відправився в Новий Світ після смерті свого батька-лялькаря, щоб протистояти своєму дядькові, який присвоїв їх його спадщину.
4. Галина Малик «Піратський маршрут». Весела книжка-картинка «Піратський маршрут» відомої української письменниці Галини Малик та ілюстраторки Грасі Олійко — це грайлива подорож у мріях, а заодно і веселий урок географії для малюків. Бо кожен із нас у дитинстві хотів бути зухвалим піратом, якому підкоряються моря і океани.
5. Роберт Стівенсон «Острів скарбів». Пошуки скарбів, боротьба з піратами, таємниці безлюдного острова, підступність, змови, справжня дружба — усе це у знаменитому романі Р. Л. Стівенсона. Захопливі пригоди юного Джима Гокінса та його вірних друзів не залишать байдужими нікого з читачів.

"З'їж яблуко" 

17 вересня — Міжнародний день поїдання яблук (International Eat An Apple Day). Метою його святкування є привертання уваги людей до простого та ефективного методу підтримки здоров’я, яким виступає щоденне вживання цього цінного фрукта.

Замість зубної щітки, замість дієти і тренування в спортзалі, для здоров’я серця і проти небезпечного холестерину: яблука – це справжній концентрат здоров’я.

Яблука знижують ризик раку. Якщо ви курите або недавно кинули цю згубну звичку, вам потрібно їсти більше яблук: ті курці, які регулярно вживають в їжу ці фрукти, в підсумку рідше стикалися з раком легенів. Крім того, є дані про прямий зв’язок між вживанням яблук і більш низьким ризиком раку грудей, шлунка і товстої кишки.

Яблука допомагають нормалізувати рівень цукру в крові. Вся справа в клітковині, якої дуже багато в цих фруктах: вона уповільнює перетравлення їжі і, отже, потрапляння глюкози в кров. Якщо регулярно завершувати свій обід яблуком або грушею, можна знизити ризик розвитку діабету на 18%.

Яблука корисні для ясен. Коли ми кусаємо і пережовуємо ці тверді фрукти, виділяється більше слини – природного очищувача зубів і ясен, яка до того ж змиває небезпечний наліт з бактерій.

Яблука допомагають худнути. Клітковина і складні вуглеводи самі по собі корисні для фігури, так як уповільнюють перетравлення їжі і допомагають нам довше не відчувати голод. Але крім того, в яблуках містяться додаткові речовини, які працюють, як природні жироспалювачі — ще один привід завершувати свій обід смачним яблуком.

В день - по яблуку і лікар по боці!

 День плюшевого ведмедика

Щороку 9 вересня Сполучені Штати, Велика Британія та деякі скандинавські країни святкують День плюшевого ведмедика або День ведмедика Тедді (Teddy Bear Day).

Назва цієї плюшевої іграшки походить від імені 26-го президента США Теодора Рузвельта. У 1902 році на полюванні в штаті Міссісіпі президент пошкодував мале ведмежа та не став у нього стріляти. Це стало приводом для численних карикатур. У тому ж році власники магазину іграшок Морріс і Роуз Мічтом створили першого плюшевого ведмедика, схожого на того, що зображувався на карикатурах, і назвали його ведмежа Тедді (Teddy Bear).

Ми підготували для вас підбірку фільмів про ведмедиків, які не дадуть нудьгувати вихідними.

1.    «Пригоди Паддінгтона» і «Пригоди Паддінгтона – 2» (2014 і 2018). З дрімучих лісів Перу в Англію приїжджає добре, ввічливе і акуратне ведмежа, що належить до рідкісного виду говорящих перуанських ведмедів. У малюка благородна мета – він хоче стати справжнім джентльменом. Ведмежаті везе: прямо на станції він знайомиться з дружним сімейством Браунів, яке з радістю запрошує Паддінгтона жити до себе.

2.    «Вінні-Пух». Мультфільм знайомить маленьких глядачів з доброзичливим але досить ледачим та розсіяним ведмедиком Вінні Пухом та його друзями: маленькою свинкою на ім’я Рох, мудрою Совою, працьовитим Кроликом, віслючком Іа, тигриком Тигрою, а також з мамою-кенгуру Кенгою та її маленьким синочкум Ру. Вони постійно потрапляють в різні пригоди, з якими їм допомагає розібратись їхній господар, восьмирічний хлопчик Крістофер Робін.

3.    Братик ведмедик (2003). Ця історія сталася в часи льодовикового періоду, коли люди і тварини жили в залежності одне від одного. Молодий мисливець Кенаї, відправившись на полювання, вбив ведмедицю, священну тварину, тотем якої мисливець завжди носив із собою. За цей вчинок стародавні духи прогнівались на нього і в покарання перетворили на ведмедя.

4.    Сезон полювання (2006). Ведмідь-грізлі Буг і дивакуватий олень Еліот, що виросли в тепличних умовах, опиняються в лісі серед мисливців і диких звірів...

5.    Помста пухнастих (2010). Бізнесмен намагається забудувати ділянку в Орегонському лісі. Але йому протистоять не тільки екологи, але і тварини, що мешкають в цьому лісі.

Приємного перегляду!

 

Всесвітній день кокоса

2 вересня кожного року у всьому світі відзначають міжнародне свято - Всесвітній день кокосу (World Coconut Day). Цей дивовижний плід кокосової пальми не можна віднести ні до горіхів, ні до фруктів, ні до ягодам, і біологи називають його “кістянка”. Його назва з португальського перекладається як «мавпа»: очищений плід нагадував мандрівникам мордочки цих тварин.

Цікаві факти про кокос:

1.      Кокосова вода абсолютно стерильна, якщо горіх ще не відкривали. Тому її ще 60-70 років тому використовували як замінник плазми крові при переливанні.

2.      Щорічно реєструється близько півтори сотні випадків загибелі людей в результаті падіння кокоса на голову.

3.      Кокос не гниють навіть у вологому і жаркій погоді завдяки своїм бактерицидним властивостям.

4.      У середньому одна кокосова пальма за рік приносить близько чотирьохсот горіхів. Живе при цьому дерево до сотні років.

5.      У процесі росту кокосова пальма споживає багато солі, тому ростуть ці дерева переважно біля морського або океанського узбережжя.

6.      Деякі плутають кокосову воду і кокосове молоко. Вода - це те, що міститься всередині горіха, а молоко - це вода плюс подрібнена м'якоть кокоса.

7.      У м'якоті кокоса містяться практично всі необхідні для нормального існування людського організму речовини.

8.      На дозрівання кокоса йде до 9-10 місяців. Зріють ці плоди круглий рік.

9.      Середній кокос важить 2-2,5 кг, але поодинці ці плоди не ростуть. Зазвичай вони виростають зв'язками до декількох десятків штук в кожній.

10.    Шкаралупа кокосів дуже міцна, і вона надійно оберігає нутрощі плоду від пошкоджень. Горіхи іноді проростають після того, як перетнуть океан і виявляться викинутими на берег за багато тисяч кілометрів від материнського дерева.

День іграшки-пружини «Слінки»

 

Чим граються сучасні діти? Нейроскакалками, ляльками LOL, монстрами-трансформерами, дронами. Схоже на фантастичне кіно? Але це і є трендові ігри наймолодшого покоління. У минулому році кожна дитина мала кнопкову антистрес-іграшку pop-it.

Але чим бавилися діти до появи спінера і віртуальної реальності? Тамагочі, пружина Slinky, YoYo, тетріс, збирали фішки з покемонами, лазерна указка-брелок, в яких можна було змінювати насадки.

Сьогодні, 30 серпня у США відзначають день іграшки Слінкі – пружини, що вміє крокувати сходами, один з найвідоміших і улюблених іграшкових брендів у світі.

Винайдення іграшки-пружини було випадковим. 1943 року випускник Університету Пенсильванії інженер Річард Томсон Джеймс, перебуваючи на службі військово-морського флоту США під час Другої світової війни, досліджував гвинтові пружини для підвищення заходів безпеки моряків на кораблях. Якось ненароком він зачепив пружину і та впала зі столу, але не зупинилась одразу, а зробила ще декілька «кроків» по підлозі. Майбутній сім’янин замислився над тим, що забавка могла б сподобатись дітям. Так і сталось. Коли Річард повернувся до своєї дружини Бетті Джеймс, вони взяли кредит у 500$ та виготовили першу партію «крокуючих пружин», яким Бетті дала назву Slinky. Слінки - в перекладі зі шведського означає загадковий, гладкий і звивистий.

Ці пружинки швидко завоювали серця мільйонів людей. Їх можна носити як намисто чи браслети, робити гірлянди, а найцікавіше – це запустити пружинку «ходити» сходами. До цього дня, оригінальні пружинки Слінки виробляються тільки в штаті Пенсільванія, США, на тому самому заводі, де була випущена перша Слінки в 1945р.

 Всесвітній день собаки

26 серпня відзначають Всесвітній день собаки за підтримки Міжнародного фонду захисту тварин. Ми підготували Маст-гав-лист, або 6 книжок для тих, хто любить песиків.

1. Серія книг Еріна Гантера  «Зграя». Під час землетрусу Щасливцеві вдалося вибратися живим із заваленого притулку для собак, і він знову стає вільним бродячим псом. У зруйнованому та спустошеному місті він зустрічає колишніх домашніх собак, яких господарі покинули і прирекли на смерть без їжі та прихистку. Щасливець намагається навчити їх виживати в новому світі й пробудити в них собачий дух. Але для цього вони мають стати зграєю, забути про відданість людям і тікати з небезпечного міста.

2. Анна Волц «Аляска». Чи бояться дорослі? Здається, бояться всі: і діти, і підлітки, і дорослі. А коли в тебе відбирають улюблену собаку чи можливість бути простим непоказним учнем у класі — ти боїшся ще більше. Доля зводить Свен і Паркер у дивних обставинах та вчить їх розуміти, що можна бути ким завгодно, але завжди добре, коли поруч є хороші друзі й собака.

3.  Голлі Вебб «Цуценя-нечупара». Весела, зворушлива історія про дівчинку та її маленького друга – цуценятка Сіда. Дівчинці Беллі нарешті запланували подарувати домашнього улюбленця. І серед усіх варіантів їй запало в душу цуценя із притулку для песиків. Незважаючи на безліч випробувань, Сід бере участь у виставці собак та здобуває нагороди.

4. Ангеліна Журба «Від вушок до лап. Про собак». Що ми знаємо про собак? Вони вірні та кмітливі. Гучно лають та люблять ласувати кісточками. А ще їх незліченна кількість порід, які дуже різняться між собою. Чи ні? поглянути на собак під різними кутами Ця книжка надихне вас й відшукати щастя у дрібничках.

5. Кола Гутман, Марк Бутаван «Бридкий пес шукає друзів». Йoгo звaти Бpидкий Пec. Вiн cмepдить pибoю й вecь укpитий блoxaми. A йoгo шepcть cxoжa нa cтapу пoтepту гaнчipку. I щo щe гipшe, вiн нacтiльки пpишeлeпкувaтий, нacкiльки й пoтвopний. Aлe нe вapтo cудити зa зoвнiшнicтю. Нaївний, aлe дужe cимпaтичний пec любить дiтeй i мpiє зуcтpiти гocпoдapя cвoєї мpiї!

6. Ірина Константюк «Пригоди Купера». У сім’ї джек-расселів поповнення. Народилося п’ятеро цуценят, один із яких, найменший, і розповідає нам цю історію про своє непросте собаче життя, в якому є і миті гавкітливого щастя, і собачі сльози розчарування та смутку, і гіркі поразки, і найсолодші перемоги над обставинами й над собою.