День манго 

День манго — це неофіційне, але дуже смачне свято, яке відзначають у різних країнах світу, найчастіше 22 липня.

Манго — один із найдавніших фруктів, які вирощує людство. Його історія сягає понад 4 000 років і бере свій початок у Південній Азії, на території сучасної Індії, М’янми та Бангладешу.

Перші згадки про манго містяться у священних текстах давньоіндійських вед, де плід згадується як божественний дар, який приносить щастя й процвітання.

Будда, за легендою, часто медитував у затінку мангових дерев. Його послідовники вірили, що посадити дерево манго — це доброчинний вчинок, який приносить карму.

У IV столітті до н.е. Олександр Македонський, завойовуючи Індію, вперше скуштував цей фрукт і був вражений його смаком. Саме греки й араби почали поширювати знання про манго в інші регіони.

Мусульманські мандрівники і торгівці допомогли манго дістатися до Східної Африки, а португальці в XVI столітті завезли його до Південної Америки, Бразилії та на Філіппіни.

Манго — не лише смачний плід, а й справжній подарунок здоров’ю.

Воно багате на:

•  Вітаміни A, C, E
•  Антиоксиданти
•  Клітковину
•  Фолієву кислоту

 Це робить манго корисним для імунної системи, зору, серця та шкіри. А ще це — економічно важливий продукт для десятків країн. Тисячі фермерів у тропіках вирощують манго для внутрішнього споживання та експорту.

 Культурне та символічне значення манго

 У багатьох країнах Азії манго не просто плід — це сакральний символ, частина традицій, релігії та народного мистецтва.

Індія:

• Мангове листя прикрашає будинки на свята — як символ удачі й захисту.
• Манго вважається плодом любові, пристрасті та духовного оновлення.
• Вишуканий манговий візерунок (пейслі) — частий елемент індійського одягу та текстилю.

🌏 Інші культури:

• У Китаї манго іноді символізує вдячність — з часів Мао Цзедуна.
• У Філіппінах вважається, що мангове дерево оберігає дім від злих духів.
• У Таїланді існує легенда, що манго — це «дар богів», який дає людині силу й доброту.

День подяки морській свинці 

У світі існує чимало кумедних і милих свят, але одне з найтепліших — це День подяки морській свинці. Його відзначають у різних країнах фанати цих маленьких тваринок, аби вшанувати їхню добродушність, компанійські й просто — пухнасту чарівність.

 

Хоча свято не має офіційного статусу, воно набуває популярності в соцмережах, зооспільнотах та школах — особливо серед молодших класів, де вивчають тваринний світ. Часто його відзначають у середині липня, коли в Південній Америці — на батьківщині морських свинок — літо в розпалі.

 

Цікаві факти про морських свинок

 

1.    Морські свинки — не морські й не свинки! Їхня назва є історичним непорозумінням. Насправді вони родом з Південної Америки й належать до родини гризунів. Учені вважають, що їх приручили ще інки понад 3000 років тому.

 

2.    Морські свинки дуже балакучі — вони спілкуються між собою та зі своїми людьми різними звуками: 

•    «вуйкання» (свист) — коли радіють,
•    бурчання — коли щось не подобається,
•    муркотіння — коли їм добре. 

3. У них слабко розвинена здатність стрибати, тому падіння навіть з невеликої висоти може бути небезпечним. Саме тому їх утримують у клітках без сітчастих підлог.

 

4.   Вони дуже товариські! Морським свинкам важливо мати «партнера по клітці», бо в самоті вони можуть захворіти від стресу.

 

5. Морські свинки не можуть синтезувати вітамін C, тому їм обов’язково потрібно давати овочі — наприклад, болгарський перець або броколі.

 

6. Якщо правильно доглядати, свинка може прожити 5–8 років, а іноді й більше. Рекорд — 14 років!

 

Морські свинки — це маленькі пухнасті друзі, які здатні зробити наше життя трішки радіснішим і спокійнішим. День подяки — чудовий спосіб нагадати собі, що любов і турбота потрібні не тільки людям, а й тим, хто тихо бурчить у клітці.

 

День смаження яєчні на тротуарі

Щороку 4 липня в США (а іноді й в інших частинах світу) відзначають День смаження яєчні на тротуарі — неофіційне свято, що поєднує в собі гумор, винахідливість і... надмірну спеку.

Ідея смажити яєчню просто на асфальті з’явилася ще в середині ХХ століття. Це було свого роду змаганням і жартом під час надзвичайно спекотних літніх днів у пустельних регіонах США. У місті Оатмен, штат Аризона, щороку в липні проходить навіть офіційний конкурс: хто краще приготує яєчню просто на розпеченому тротуарі — без сковорідки, але з фантазією.

Температура для смаження яйця зазвичай має бути близько 70°C. У дуже спекотні дні асфальт або металеві поверхні можуть нагріватися до 60–65°C, але цього не завжди достатньо для повного приготування. Саме тому учасники додають дзеркала, фольгу, сковорідки, що підсилюють ефект.

Це свято не має глибокого історичного коріння чи політичного підтексту. Натомість воно є нагадуванням, що іноді варто поглянути на життя з усмішкою — навіть коли спека змушує плавитися взуття. 

День кольорового телебачення

25 червня світ відзначає День кольорового телебачення — свято технологічного прориву, який перетворив сірі екрани на живу палітру емоцій.

Телебачення, яке ми сприймаємо як щось буденне, пройшло довгий шлях. Спершу — чорно-біле мовлення, перші трансляції 1930-х років мали суто технічне значення. Але вже тоді винахідники мріяли про повноколірне зображення.

Перші експерименти з кольором відбувалися ще в 1920-х роках, але через складність і високу вартість вони не мали комерційного успіху.

Саме 25 червня 1951 року в США компанія CBS здійснила першу в історії комерційну кольорову трансляцію. Це був концерт у прямому ефірі, що вийшов у ефір із Вашингтона.

Хоча програму змогли побачити лише кілька сотень глядачів, які мали спеціальні приймачі, подія стала поворотною: телебачення показало, що може бути не лише інформативним, а й видовищним.

 Після США естафету підхопили інші країни: 

• Велика Британія: кольорове мовлення з'явилося у 1967 році на BBC.

• Франція: почала кольорові трансляції у 1967 році, використовуючи власну систему SECAM.

• Україна (у складі СРСР): кольорове ТБ з'явилося у 1967 році.

Цікаві факти про кольорове ТБ

• Перші кольорові телевізори були дуже дорогими — майже як автомобіль!

• У 1970-х роках кольорове ТБ стало масовим явищем у більшості країн.

• В СРСР навіть створювали спеціальні плівки для фарбування чорно-білих екранів у «кольори».

Нехай кожен день буде яскравим, як барви на екрані, і сповненим лише добрих новин.

Book Review

Наша бібліотека знову отримала новенькі, сучасні книжечки, і ми з радістю ділимося першими враженнями! Сьогодні хочемо розповісти про книгу, яка вже з перших сторінок захопила нас своїм сюжетом та атмосферою таємничості — «Еліза Геммільтон. Кримінальна справа з валізою».

Авторка — Лінь Рина, німецька письменниця та ілюстраторка, яка відома не лише своїми цікавими історіями, а й тим, що особисто створює обкладинки до багатьох своїх книжок. Її стиль легко впізнається: яскраві кольори, загадкова атмосфера й герої, які одразу викликають симпатію.

Усе починається з надзвичайної події — до бібліотеки Королівського університету з неба впала валіза ніжно-коричневого кольору, пробивши скляний купол і завдавши шкоди на кілька сотень фунтів стерлінгів. «Оскільки того ранку всі присутні вважали за головне не рятувати книжки, хоча попри всі їхні зусилля, сто двадцять три томи загинули сумною смертю, валізи ніхто не чіпав…» «На перший погляд, речі у валізі не здавалися чимось незвичним. Чоловічий одяг на кілька днів, капелюх-котелок…набір для гоління та сигарети. Лише ретельно перевіривши валізу на наявність фальшивого дна, поліція виявила товстий рулон креслень, нотатник у шкіряній палітурці та циліндричний металевий контейнер».

Будьте певні — попереду справжнє детективне розслідування, у якому юна, але відчайдушна Еліза Геммільтон разом зі своїм другом візьмуться за розкриття дивної справи. Цікаво, що книга оформлена у вигляді звіту, який Еліза подає до поліції після всіх подій. Кожна сторінка виглядає так, ніби це просканований документ: з позначками, підкресленнями, дописами на полях. Її друг також залишає свої коментарі просто в тексті, а Еліза, не змовчавши, відповідає йому своїми ремарками. Відчувається живий діалог і непідробна хімія між персонажами — це додає читанню особливої легкості та гумору.

«Вони навіть не підозрювали, що стали частиною чогось важливого. Кінець однієї історії став початком абсолютно нової.

Книга сповнена інтриги, гумору та блискучих персонажів. Вона надихає досліджувати, мислити нестандартно й вірити у власні сили, навіть коли навколо панує хаос.

Запрошуємо всіх охочих познайомитися з Елізою Геммільтон і спробувати розгадати «кримінальну справу з валізою» разом із нею — книга вже на наших полицях!

 Міжнародний день водоспаду

    16 червня світ відзначає Всесвітній день водоспаду — символічне свято, покликане привернути увагу до краси, унікальності та важливості цих природних чудес. Водоспади — це не лише видовищні ландшафтні об’єкти, але й частина екосистем, які підтримують біорізноманіття, забезпечують воду та енергію.

🌍 Найвищі водоспади світу

• Анхель (Angel Falls), Венесуела 🔝 Висота: 979 м Це найвищий безперервний водоспад у світі, що спадає з плато Ауянтепуй у джунглях Венесуели. Вода зривається з хмар і буквально розчиняється в повітрі — видовище справді фантастичне.
• Тугела (Tugela Falls), ПАР 🔝 Висота: 948 м Цей багатокаскадний водоспад у Драконових горах займає друге місце у світі. Після сезону дощів він набуває особливої сили та краси.
• Трес-Херманас (Tres Hermanas), Перу 🔝 Висота: 914 м Один із найменш відомих, але надзвичайно величних водоспадів, розташований у важкодоступному районі тропічного лісу.

✨ Найкрасивіші водоспади світу

• Ігуасу (Iguazú Falls), Аргентина / Бразилія 💦 Ширина комплексу: понад 2,700 м Це не просто водоспад, а понад 270 каскадів, які утворюють гігантську підкову серед джунглів. Напрочуд поєднання сили води, веселок і навколишньої природи.
• Вікторія (Victoria Falls), Замбія / Зімбабве 🌈 Місцева назва: «Дим, що гримить» Один із найширших водоспадів у світі, завширшки понад 1,700 м. Гучний рев та хмари водяного пилу чутно й видно за кілька кілометрів.
• Ніагарський водоспад, США / Канада 🌟 Символ Північної Америки Хоча не найвищий, Ніагара є одним із найпопулярніших водоспадів у світі, що приваблює мільйони туристів щороку. Вночі його підсвічують різнокольоровими променями.
• Селйяландсфосс (Seljalandsfoss), Ісландія ❄️ Унікальність: можна пройти за водоспадом Цей мальовничий водоспад падає зі скелі заввишки 60 м і відкриває чарівний вид із-за водяної завіси. Один із найфотогенічніших в Ісландії.

Водоспади — це не лише місце для селфі. Вони є частиною природного гідрологічного циклу, джерелом енергії, домом для багатьох видів рослин і тварин. Забруднення, зміна клімату та забудова територій ставлять під загрозу існування багатьох з них.

Всесвітній день видри 

Кожного року в останню середу травня світ відзначає День видри — особливу нагоду згадати про цих дивовижних тварин, які не тільки чарують своєю кмітливістю й рухливістю, але й відіграють важливу роль в екосистемах річок, озер і морського узбережжя.

Видри — це ссавці родини куницевих. Усього у світі налічується 13 видів видр, і майже всі вони перебувають під загрозою зникнення через знищення середовища існування, забруднення води та браконьєрство. В Україні мешкає річкова видра — одна з найгарніших представниць фауни нашої країни, яка, попри свою скритність, є дуже цінною для довкілля. 

Цікаві факти:

• Видри можуть спати, тримаючись за лапки, щоб не відплисти одна від одної в сні (особливо морські).
• Їхня гра — це не лише розвага, а й спосіб навчання молоді полювати та взаємодіяти.
• Видра здатна затримувати дихання до 8 хвилин під водою.
• У давньоукраїнській міфології видра — символ життєвої сили, гнучкості й інтуїції.

Книга «Таємне завдання капітана Кепа» автора Сергія Лоскота — це не просто історія про пригоди, а ще й захоплива подорож, де головним героєм стає саме видра. Автор майстерно поєднує динамічний сюжет, гумор, що робить цю книжку ідеальною для дітей середнього шкільного віку.

«Капітан, син капітана й онук боцмана, а скорочено Кеп – так звали добряче просоленого морськими вітрами та обсмаленого пекучим сонцем видра. Окрім люльки, солідності йому додавали пухнасті бакенбарди – хоч і не такі сиві, як у старих морським капітанів, але охайно зачесані та доглянуті…Вбраний наш морський видр був у широкий камзол, схожий радше на сукню-льолю, та капелюх, оздоблений пером незвіданого птаха».

Капітан Кеп отримує тривожного листа... від шаленої курки-листоноші! Його місія — знайти викрадений рубінове серце, чарівний камінь, що реагує на емоції людей і вказує рівень щастя в країні. Але чи може камінь насправді вимірювати щастя?

У цій кумедній і водночас глибокій історії — гонитва за злодієм, несподівані повороти, море іронії, дружба, любов і мудре запитання: «чи справжнє щастя залежить від рубіна?..».

Цю книжку можна прочитати у нас у бібліотеці — приходь, капітан Кеп уже чекає на тебе в морі пригод! 

Всесвітній день рудих 

    26 травня у світі відзначають День рудих — свято, присвячене найрідкіснішому кольору волосся у світі. Цей день створений для того, щоб підкреслити красу і неповторність рудоволосих людей, розвінчати стереотипи та просто нагадати, що індивідуальність — це прекрасно!

Цікаві факти про руде волосся

1. Найрідкісніший колір волосся у світі

Лише 1–2% населення Землі мають природне руде волосся. Найбільше рудоволосих — у Шотландії (понад 13% населення!), Ірландії та Уельсі. Українці — не виняток: у Карпатах і на Поліссі можна зустріти природних руденьких із мідними косами.

2. Ген рудого волосся — MC1R

Руде волосся спричиняє мутація гена MC1R, який відповідає за вироблення феомеланіну — пігменту теплого червоно-золотистого відтінку. Обидва батьки повинні передати дитині цей рідкісний ген, щоб з’явився рудий малюк.

3. Руді — сонячні, але світлошкірі

Люди з рудим волоссям мають дуже світлу шкіру, яка майже не засмагає, зате легко обгоряє. У них часто веснянки, чутлива шкіра та світлі очі — блакитні, сірі або зелені.

4. Рудоволосі й біль

Дослідження показують, що рудоволосі по-іншому відчувають біль. Деякі вчені вважають, що у них вищий поріг болю для фізичного болю, але водночас вони чутливіші до зміни температур.

5. Колись — чаклуни, тепер — ікони стилю

У середньовіччі рудих переслідували — вважалося, що руде волосся є ознакою магії. Але сьогодні це ознака сміливості, оригінальності й харизми. Багато сучасних акторів і моделей саме через рудий колір вирізняються з-поміж інших.

6. Рудоволосі у мистецтві

В українському мистецтві руде волосся часто символізує сонце, вогонь, натхнення та волю. На картинах художників рудоволосі жінки — уособлення сили, пристрасті, часто й бунтарства.

 Всесвітній тиждень обізнаності про сіль

Всесвітній тиждень обізнаності про сіль - це глобальна ініціатива, покликана підвищити обізнаність людей про вплив споживання солі на здоров’я. У 2025 році святкування припадає на 12-18 травня. Організації охорони здоров’я, уряди та освітні установи по всьому світу закликають звернути увагу на проблему надмірного споживання солі.

 Чому сіль — це не лише «біле золото», а й потенційна небезпека?

 
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), більшість людей споживає вдвічі більше солі, ніж рекомендовано, що призводить до підвищеного тиску, інсультів і серцево-судинних захворювань. Рекомендована норма — менше ніж 5 г солі на день (приблизно одна чайна ложка).
 

Цікаві факти про сіль, які ви могли не знати

 

• Без солі не було б цивілізації

У давні часи сіль була настільки цінною, що використовувалась як валюта. Назва "salary" (англ. «зарплата») походить від слова sal — «сіль», адже солдати Римської імперії отримували частину платні у вигляді солі.
 

• Сіль — природний консервант

До появи холодильників сіль використовували для зберігання м’яса, риби й овочів. Вона зупиняє ріст бактерій і грибків, зберігаючи продукти тривалий час.
 

• Сіль — важлива для життя, але небезпечна у надлишку

Наш організм потребує натрій для підтримки водно-сольового балансу, функціонування нервів та м’язів. Але надмір солі — основна причина гіпертонії.
 

• Деякі країни додають йод у сіль

Щоб боротися з йододефіцитом, уряди багатьох країн впровадили програму йодування солі. Це проста, але ефективна міра профілактики зоба та інших захворювань щитоподібної залози.
 

• Різні види солі — це не тільки смак

Морська, кам’яна, рожева гімалайська, копчена… Вони відрізняються не лише кольором і текстурою, а й мікроелементним складом. Та за вмістом натрію — майже однакові.
 

Як зменшити споживання солі? 

• Обирайте продукти з позначкою «без доданої солі»;
  
• Віддавайте перевагу свіжій їжі, а не обробленим продуктам;
  
• Дегустуйте їжу до того, як солити;
  
• Замінюйте сіль спеціями.

 Всесвітній день пілотів

    26 квітня Всесвітній день пілота. Пілоти — це не лише люди, що сидять за штурвалом. Це ті, хто бере на себе відповідальність за сотні життів, хто вміє швидко приймати рішення в екстремальних умовах, хто щодня долає тисячі кілометрів між небом і землею.

    Ініціатором цього міжнародного свята стала Турецька асоціація пілотів, яка у 2014 році звернулася до Міжнародної федерації асоціацій авіалінійних пілотів з пропозицією встановити офіційну дату. Після обговорень було обрано 26 квітня — день, коли у 1912 році турецький льотчик Феса Евренсев здійснив перший офіційний політ.

    Іноді, щоб відчути себе пілотом, не потрібно сідати в справжній літак. Достатньо просто відкрити книгу — і уява зробить усе інше. Саме такою чарівною книгою є «Ліндберг. Історія неймовірних пригод Мишеняти-летуна», написана ілюстратором та автором із Німеччини Торбеном Кульманном.

    У центрі історії — маленьке, але дуже хоробре мишеня, яке мріє підкорити небо. Його надихають винаходи людства, і воно вирішує збудувати власний літальний апарат, аби перетнути океан. На нього чекають перешкоди, невдачі, страх — але також натхнення, відкриття і, звісно, мрія, яка веде вперед.

    Ця історія — своєрідна казкова алегорія на життя легендарного пілота Чарльза Ліндберга, першої людини, яка самостійно перетнула Атлантику на літаку.

    Готові вирушити в небо разом із мишеням? Обов’язково знайдіть цю книжку у нашій бібліотеці.

Всесвітній день книг і авторського права

    Щорічно, 23 квітня у світі відзначають Всесвітній день книг і авторського права — свято, присвячене силі слова, літератури й значенню інтелектуальної власності. Його мета — популяризація читання, підтримка книговидання та захист прав авторів.
    Ідея створення такого дня вперше з’явилася в Іспанії у 1926 році. Іспанський письменник і видавець Вісенте Клавель Андрес запропонував святкувати день книги у день смерті Мігеля де Сервантеса — великого автора «Дон Кіхота». Спочатку його святкували 7 жовтня (день народження Сервантеса), однак пізніше дата була змінена на 23 квітня, оскільки саме цього дня 1616 року померли одразу три великих письменники: Мігель де Сервантес, Вільям Шекспір та  Ґарсіласо де ла Вега.
    У 1995 році ЮНЕСКО офіційно проголосила 23 квітня Всесвітнім днем книг і авторського права, аби вшанувати книжкову спадщину людства та наголосити на важливості захисту прав письменників і видавців.
    Цікаво, що смерть Сервантеса та Шекспіра вказана в один день, однак через відмінність у календарях (юліанському та григоріанському) вони насправді померли з різницею в кілька днів. Однак, саме 23 квітня стало об’єднавчим символом для літературного світу.
    У багатьох країнах цього дня проводяться книжкові ярмарки, авторські читання, презентації новинок, бібліотечні акції та просвітницькі заходи. 

День мистецтва 

    15 квітня у світі відзначають Міжнародний день мистецтва. Ця дата обрана не випадково: саме цього дня у 1452 році народився Леонардо да Вінчі, один із найвідоміших художників, винахідників і мислителів епохи Відродження.

    Ідея святкування належить Міжнародній асоціації мистецтв (IAA) — партнеру ЮНЕСКО. У 2012 році в Мехіко було ухвалено рішення про заснування Міжнародного дня мистецтва, щоб підвищити обізнаність про роль мистецтва у розвитку культури, діалогу між народами та гармонії у суспільстві.

    З того часу День мистецтва відзначається у багатьох країнах — музеї, галереї, навчальні заклади та культурні організації проводять тематичні виставки, майстер-класи, лекції та творчі заходи.

    Мистецтво — це не лише естетичне задоволення, а й потужний інструмент комунікації, самовираження, збереження історії та формування ідентичності. Воно відображає настрій епох, розповідає про духовний світ людей і сприяє розвитку емоційного інтелекту.

    У складні періоди історії саме мистецтво допомагало людству знаходити надію, підтримувати моральні цінності та боротися за свободу думки.

Book Review 

Чудова новина для всіх шанувальників української детективної літератури! На полицях нашої бібліотеки з’явилася довгоочікувана новинка — продовження серії «Детективна агенція «САМ» в Ужгороді» від талановитої української письменниці Ольги Куджіні. Перша частина цієї серії викликала справжній ажіотаж серед читачів, і багато хто з нетерпінням чекав на наступну книгу.

Цього разу через повномасштабне вторгнення російських окупантів Соня, Андрій і Марійка змушені з рідними з Кривого Рогу переселитися до Ужгорода. Але навіть тут діти-детективи знайшли таємничу справу, яку взялися розгадувати. «Нормальні детективи розслідують злочин, коли щось крадуть. А тут навпаки: купа їжі береться нізвідки...» «Можливо, це загадка про добрих чарівників, які вміють начакловувати безкоштовну їжу?».

І діти беруться до справи: блокнот, збирання інформації, спостереження за місцями, де з’являється їжа, та пошук людей, які можуть бути причетними до цієї загадки. Кожен з них має свої теорії, і розслідування стає ще більш захопливим, коли вони починають помічати дивні закономірності. Чи вдасться юним детективам розгадати цю таємницю? І які ще несподіванки чекають на них у новому місті?

Читайте продовження захопливих пригод у книзі та дізнавайтеся всі відповіді разом із нашими героями.

День паельї

27 березня кожного року відзначається смачне свято – День іспанської паельї.

День іспанської паельї (Día de la Paella) – присвячене одній з найвідоміших страв іспанської кухні. 

Це свято з’явилося як спосіб популяризації автентичної валенсійської паельї та збереження її традиційного рецепта. Іспанія пишається своєю кулінарною спадщиною, і паелья займає в ній одне з центральних місць.

Паелья – це традиційна страва з регіону Валенсія, основними інгредієнтами якої є рис, шафран, оливкова олія та різноманітні додатки: морепродукти, м’ясо чи овочі. Спочатку її готували селяни на відкритому вогні, використовуючи доступні продукти. З часом паелья стала символом іспанської кухні й здобула світову популярність.

У День іспанської паельї у Валенсії та інших містах Іспанії проводять кулінарні фестивалі, конкурси та майстер-класи з приготування паельї. Люди збираються разом, щоб насолодитися цією стравою в колі друзів та родини. Багато ресторанів пропонують спеціальні меню з різними варіаціями паельї. 

День старовинної музики

День старовинної музики (Early Music Day), що відзначається щорічно 21 березня, є святом музики та вшануванням більш ніж тисячолітньої музичної спадщини.

Ідея створення Дня старовинної музики виникла серед музикантів, істориків і шанувальників старовинних музичних стилів. Хоча точна дата заснування свята варіюється в різних країнах, загальна концепція зародилася у XX столітті, коли інтерес до барокової, середньовічної та ренесансної музики почав активно відроджуватися.

У середині XX століття в Європі з'явилося чимало ансамблів і виконавців, що спеціалізувалися на автентичному виконанні музики минулих епох. Вони використовували історичні інструменти та відтворювали давні виконавські традиції. Це сприяло зростанню популярності такого напряму і виникненню ідеї присвятити окремий день саме цій музиці.

День старовинної музики нагадує нам про величезний спадок, який залишили композитори минулих епох, і дозволяє сучасним слухачам долучитися до автентичного звучання творів, що пережили століття. Завдяки цьому святу музика продовжує жити й надихати нові покоління. 

 День Маріо

    10 березня відзначають День Маріо. Шанувальники однієї з найвідоміших відеоігор всіх часів – Super Mario. Дата вибрана не випадково: написання 10 березня у форматі «Mar 10» нагадує ім’я Mario. Це неофіційне свято вшановує знаменитого італійського сантехніка, який став символом ігрової індустрії.

    Super Mario – це серія платформерів, створена Nintendo. Перша поява персонажа відбулася у 1981 році в аркадній грі Donkey Kong, де він був відомий як Jumpman (Стрибун). У 1985 році вийшла гра Super Mario Bros. для консолі Nintendo Entertainment System (NES), яка стала справжнім проривом і заклала основи платформерів.

    Сюжет більшості ігор серії будується навколо порятунку Принцеси Піч від лиходія Баузера. Гравець керує Маріо (або його братом Луїджі), долаючи перешкоди, борючись із ворогами та збираючи бонуси, такі як знамениті гриби, зірки та вогняні квітки. 

    Серія Super Mario постійно еволюціонувала, переходячи від 2D-графіки до 3D-світів. Серед значущих ігор можна виділити:

• Super Mario 64 (1996) – перша повноцінна 3D-гра, що заклала основу для майбутніх 3D-платформерів.
• Super Mario Sunshine (2002) – представила інноваційний пристрій F.L.U.D.D. для очищення забруднень.
• Super Mario Galaxy (2007) – додала елементи гравітації та дослідження планет.
• Super Mario Odyssey (2017) – внесла новий рівень свободи та креативності з можливістю захоплювати ворогів за допомогою кепки Кеппі.

    Маріо був створений Шіґеру Міямото, визнаним японським дизайнером відеоігор, також відомим за створення Donkey Kong, The Legend of Zelda та Starfox.

День хачапурі

Хачапурі – одна з найвідоміших страв грузинської кухні, яка стала візитною карткою країни. Цей сирний пиріг, приготований у різних варіантах, люблять не тільки в Грузії, а й у багатьох інших країнах світу.

День хачапурі вперше почали відзначати в Грузії у 2019 році. Його офіційно запровадив Батумський державний університет імені Шота Руставелі. Дата святкування – 27 лютого, і вона обрана не випадково. Цей день символізує важливість традиційної кухні в культурі країни та слугує способом популяризації грузинських кулінарних традицій.

Цікаві факти:

• У 2019 році хачапурі внесли до списку нематеріальної культурної спадщини Грузії.
• У Тбілісі є кафе, повністю присвячені цій страві, де можна скуштувати десятки її варіацій.
• У Грузії хачапурі вважається настільки популярною стравою, що там навіть існує «Хачапурний індекс», за яким вимірюють вартість життя.

Цей день об’єднує людей, які люблять смачну їжу та традиції, і дає змогу відкрити для себе ще один куточок дивовижної грузинської гостинності.

Всесвітній день фісташок

Фісташки – одні з найдавніших і найцінніших горіхів, які мають багатий смак і значну історію. Щороку 26 лютого у світі відзначають Всесвітній день фісташок, присвячений цьому унікальному продукту.

Фісташкове дерево (Pistacia vera) родом із Центральної Азії, зокрема з територій сучасного Ірану, Афганістану та Туреччини. Відомо, що фісташки вирощували ще 7000 років тому. Їх цінували за поживність і здатність довго зберігатися, що робило їх важливим продуктом у караванних подорожах.

Фісташкові дерева поширилися в Середземноморському регіоні завдяки римлянам. Вони привезли ці горіхи в Італію та інші частини Європи. Згодом, у XVI-XVII століттях, фісташки потрапили до Америки і стали популярними в США.

Фісташки завжди мали особливе значення в різних культурах. У Стародавній Персії вони вважалися символом багатства і використовувалися як королівський делікатес. У Середньовіччі їх застосовували в медицині та кулінарії.

У XIX столітті фісташки стали комерційно вирощувати в Каліфорнії, і з того часу США стали одним із провідних виробників цього горіха. Нині основними виробниками фісташок є Іран, США, Туреччина та Китай.

Цікаві факти про фісташки

• Фісташки відносяться до сімейства сумахових і є родичами манго та кеш’ю.
• Вони багаті на білки, корисні жири, вітаміни групи B і антиоксиданти.
• Через високий вміст мелатоніну фісташки сприяють покращенню сну.
• Ці горіхи мають унікальну властивість «відкриватися» при дозріванні.

Всесвітній день фісташок – чудова нагода дізнатися більше про цей смачний і корисний продукт, оцінити його різноманітність та насолодитися його вишуканим смаком! 

Міжнародний день батарейки 

18 лютого відзначається міжнародний день батарейки. Це свято покликане привернути увагу до важливості батарейок у повсякденному житті, а також до екологічних проблем, пов’язаних із їхнім утилізуванням.

Дата обрана не випадково – саме 18 лютого 1745 року італійський фізик Алессандро Вольта представив світу прообраз сучасної батарейки, що стало революційним кроком у розвитку електротехніки. Відтоді батарейки використовуються в різних сферах – від побутових пристроїв до медичних імплантів та космічних досліджень.

Попри їхню зручність, батарейки містять небезпечні метали, такі як ртуть, свинець, кадмій та літій, які можуть завдати значної шкоди навколишньому середовищу при неналежній утилізації. Неправильно викинуті батарейки можуть забруднювати ґрунти та водні ресурси, що несе загрозу здоров’ю людини та біорізноманіттю.

Щоб мінімізувати шкоду, необхідно:

• Здавати використані батарейки у спеціальні пункти збору, які є в магазинах електроніки, супермаркетах та екологічних центрах.
• Використовувати акумулятори багаторазового використання, які можна перезаряджати.
• Підтримувати ініціативи з перероблення батарейок і сприяти екологічній освіті населення.

День батарейки – це не лише нагода відзначити важливий винахід, а й привід замислитися над екологічними проблемами. Відповідальне поводження з батарейками допоможе зберегти природу та здоров’я майбутніх поколінь.

Book Review

Світ дитячих детективів поповнився новим захопливим твором — «Макс — кіт детектив. Загадкова примадонна». Авторка книги, Сара Тодд Тейлор, добре знайома юним читачам своїми історіями про чарівного пухнастого слідчого.

Макс завжди вважав себе джентльменом серед котів. Його життя було спокійним і розкішним. «Мешкав Максиміліан в найфешенебельнішому особняку Лондона…на червоній оксамитовій подушці…Подушечка лежала на підвіконні, щоб на неї падали промені пообіднього сонця, і було коту там надзвичайно комфортно, а решта кімнат він ніколи й не бачив. До цього ранку..» не збагнув, як опинився у вирі пригод — не вдома, а в Королівському театрі, серед пишних костюмів, таємничих масок і заплутаних інтриг. Тут, у блиску люстр і відлунні музики, його чекав новий виклик: захопливе розслідування, яке розпочинається з дивного поводження зірки опери, Мадам Емеральди.

Чи впорається кіт-детектив зі своєю найскладнішою справою? 

 Чому варто прочитати цю книгу?

🔎Детективна інтрига – сюжет тримає в напрузі до останньої сторінки.

🐱Харизматичний головний герой – кіт Максиміліан має неабиякий розум, спритність і кмітливість.

🎭Атмосфера театру – читач занурюється у світ вистав, декорацій та великого мистецтва.

📖 Доступна мова – книга підходить для дітей 7-12 років, які люблять розгадувати загадки разом із героями.

Міжнародний день "Лего" 

Конструктор LEGO — це не просто іграшка, а символ креативності, уяви та інженерного генія. 28 січня шанувальники зі всього світу відзначають День Лего. Ця дата обрана не випадково — саме цього дня в 1958 році данська компанія LEGO запатентувала свій знаменитий блоковий дизайн. З того часу конструктор став частиною культури, з'єднавши мільйони людей через любов до будівництва та творчості.

Історія LEGO почалася в 1932 році в містечку Біллунд, Данія. Її засновник Оле Кірк Крістіансен був майстром-столяром, який виготовляв дерев'яні іграшки. Назва компанії походить від данського виразу «leg godt», що означає «грай добре». Спочатку LEGO займалася виробництвом дерев'яних іграшок, але в 1949 році компанія випустила перші пластикові кубики, які стали прототипом сучасного конструктора.

Революційний момент настав у 1958 році, коли компанія запатентувала унікальну систему кріплення блоків, яка дозволяє з'єднувати їх у найрізноманітніші форми. Відтоді LEGO стала глобальним брендом, завоювавши серця дітей і дорослих по всьому світу.

LEGO здобула популярність завдяки своїй універсальності. З простих кубиків можна побудувати все, що завгодно: від невеликих будиночків до величезних моделей літаків, автомобілів і навіть відомих архітектурних пам'яток. Крім того, LEGO випускає тематичні серії на основі фільмів, серіалів, ігор і навіть наукових концепцій, таких як LEGO Technic і LEGO Mindstorms, що поєднують програмування та механіку.

Цікаві факти про LEGO

• На кожного жителя Землі припадає приблизно 62 кубики LEGO.
• Кубики, випущені ще в 1958 році, сумісні з сучасними деталями.
• Найбільший набір LEGO — це модель Тадж-Махалу, що складається з понад 11 тисяч деталей.
• Щороку компанія виробляє понад 36 мільярдів кубиків LEGO.

День Лего — це нагадування про те, як прості ідеї можуть змінити світ. LEGO — це не лише конструктор, а спосіб мислення, що сприяє розвитку уяви та інновацій. Незалежно від віку, кожен може знайти в цьому конструкторі джерело натхнення та радості.