Цікаві факти про перелітних птахів
З настанням холодів птахи залишають місця свого
проживання і прагнуть скоріше дістатися в теплі краї.
Нам, безкрилим істотам, залишається або заздрити,
або захоплюватися можливостями птахів. Їм не потрібні закордонні паспорти, візи
та довге очікування в аеропортах, щоб в один прекрасний день піднятися в небо і
відправитися в подорож. Проте пернаті вирішуються на далекі вояжі зовсім не з
романтичних спонукань. І роблять вони це не тому що мерзнуть. Їхнє пір'я
прекрасно зігріває і при низьких температурах (аж до -10, -15 градусів
Цельсія). Річ у тому, що в такий холод, їжа, яку їдять птахи, стає недоступною.
Земля промерзає і всі жучки-павучки ховаються, рослини в'януть, а пернаті
залишаються голодними. Саме це і стає причиною їх перельотів.
Тримаючись під час перельоту у формі V-подібного
ключа, зграя птахів летить майже на 70 відсотків швидше, ніж поодинокий птах.
Річ у тому, що у зграї серцебиття у птахів сповільнюється і вони парять більшу
частину подорожі, адже кожен птах летить в потоці, створюваному крилами птаха
що летить попереду. Ватажок зграї перебуває у найневигіднішому становищі. Коли
він втомлюється, то переміщається в середину зграї, а його місце займає інший.
Під час перельоту зграї не завжди вдається повноцінно харчуватися – можливості
для добування їжі дуже обмежені. Звідки взяти сили для такої важкої роботи?
Збираючись в довгий шлях, ми, зазвичай, заздалегідь думаємо про своє
харчування. Ось і птиці воліють добре підкріпитися на дорогу: готуючись до
перельоту, вони їдять дуже щільно для того, щоб накопичити побільше жирових
запасів для довгого перельоту.
Лелеки можуть спати протягом 10 хвилин прямо в
польоті. Втомлений птах просто переміщається в середину зграї і засинає
ненадовго, ширяючи в повітряному потоці, створюваному сусідами. Під час сну у
лелек загострюється слух, що допомагає їм зберігати висоту та орієнтуватися в
просторі.
Раніше вважалося, що необхідність в міграції
формувалася у птахів протягом багатьох століть і закріпилася настільки, що передається
у спадок. Нібито вони – як роботи, вже запрограмовані і на місця зимівель, і на
самі маршрути. Але дотепні експерименти показали, що це далеко не так. Хороший
приклад – осілі качки Англії. Вчені взяли яйця качок-англійців і підклали їх
качкам у Фінляндії, де всі вони змушені відлітати на зиму. Народжені у холодній
країні качки-іноземки полетіли разом з місцевими без найменших вагань.
Птахи завжди щосили намагаються повернутися додому
якнайшвидше – про це красномовно говорять дані кільцювання, згідно з якими,
швидкість повернення на батьківщину зазвичай помітно вища ніж швидкість
відльоту. Але в будь-якому випадку весняний приліт тісно пов'язаний з приходом
тепла в місця розмноження.
1 500 м. – на такій висоті зазвичай подорожують
перелітні птахи. Але деякі види є справжніми чемпіонами по висоті польотів:
гуси, як правило, пролітаючи над Гімалаями, піднімаються на висоту в 8 км. над
рівнем моря. Для порівняння, авіалайнери летять на висоті 10-11 км.
71000 км. – таку відстань долає щорічно полярний
крячок. В середньому крячок живе близько 20 років, хоча деякі особини доживають
і до 34. Помноживши 20 × 71000 = 1 420 000 км. – таку відстань крячок пролітає
протягом всього свого життя. Це цілком можна порівняти з двома польотами на
місяць і назад!
Розмах крил мандрівного альбатроса досягає 3,5 м.
Цей птах не випадково отримав таке ім'я – більшу частину життя він проводить в
польоті, а на землі лише вигодовує пташенят.
1000 ударів за хвилину – такий пульс у більшості
птахів у польоті. У спокійному стані пульс знижується до 400 ударів за хвилину.
Немає коментарів:
Дописати коментар