«І доріг є багато, а Вітчизна – одна»

(до 100-річча А. Малишка)

         

 14 листопада 2012 року виповнюється 100 років від дня народження українського чарівника поетичного слова АНДРІЯ МАЛИШКА. Цій події в бібліотеці присвячена виставка-персоналія «І доріг є багато, а Вітчизна – одна».

Андрій Самійлович Малишко – народився у невеличкому містечку Обухові на Київщині 14 листопада 1912 року в сім’ї  шевця. Вірші почав писати ще дитиною. Ще хлопчиком він самотужки навчився грати на гармонії, бував музикою на весіллях.  У рідному селі хлопець закінчив семирічку, а потім поїхав до Києва навчатись у медичному училищі. Однак література все більше притягує юнака. Тому в 1929 р. він вступає до Інституту соціального виховання. Закінчує літературний факультет у 1932 р., вчителює в Овручі, потім служить в армії, працює в газеті «Комсомолець України» і в журналі «Молодий більшовик». Але із справжньою інтенсивністю літературна діяльність Малишка розгортається в другій половині 30-х років. Протягом п’яти років побачили світ сім оригінальних поетичних книжок: у 1938 р. – "Лірика" та "З книги життя", в 1939 р. – "Народження синів", в 1940 – "Жайворонки", "Листи червоноармійця Опанаса Байди", "Березань", "Зореві дні". Тоді ж були написані і поеми "Ярина", "Кармалюк "Дума про козака Данила".

Поет широко використовує фольклорні образи, користується формою народних творів, часто просто стилізує свої поезії під народні пісні. Він втілює у своїх творах народні уявлення про гармонійність існування людини і природи, віру у моральність світу людей, чистоту людської душі. Часто звертається А. Малишко до образу матері, висловлюючи свою синівську любов і вдячність, втілюючи у цьому образі уявлення віру у відродження життя. Поезія А. Малишка життєстверджуюча, сповнена радісного відчуття оточуючого світу. Природа часто стає предметом замилування і змалювання.

Талановита пісня поета обірвалась на високому злеті. Помер Андрій Малишко 17 лютого 1970 року. Останнім твором поета, написаним у лікарні, була славнозвісна "Стежина" ("Чому, сказати, й сам не знаю..."), в якій він роздумує над людським життям...

 Він є лауреатом Шевченківської премії. За своє життя поет видав близько 40-ка збірок. А. Малишко залишив нам не тільки пісенну й поетичну спадщину, а написав також тексти пісень до фільмів ("Макар Нечай", "Богдан Хмельницький", "Роки молодії") та сценарії до кінокартин ("Навіки з російським народом", "Квітуча Україна", "Ми з України").

Джерела:

http://ukrtvoru.info/malyshko-andrij-samijlovych/ http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=141&type=critiques