«Бабине літо»

Бабине літо це невеликий період часу на початку осені, коли стоїть тепла і суха погода.

Більш того, в ці дні деякі рослини починають цвісти. Зазвичай це настає після невеликого похолодання.

Звідки взялася ця назва, ніхто не знає. Одна з версій: в цей час баби готували запаси на зиму. Якщо за старих часів і називали перший день вересня початком бабиного літа, то зовсім не через погоду. Вважалося, що саме з цього дня починалися бабські роботи: жінки м’яли і шарпали пеньку.

За іншою версією  – червень, липень і серпень були найбільш важкими місяцями для селянок: вони працювали в полі і вдома і лише восени після збирання врожаю могли дозволити собі відпочити. Тривалість такого відпочинку була так само коротка, як і періоди повернення літнього тепла. Після «бабиного літа» трудівниці починали стлать льон, возилися з полотнами і бралися за веретено, рукоділля.

Існують народні прикмети, засновані саме на природні явища в пору «бабиного літа». Так поява веселки – неодмінно свідчить про те, що вся осінь буде теплою і затяжною. Дощі і негода на «бабине літо» – обіцяють посушливу погоду до самої зими. Похмура погода в цю пору – сумний провісник суворої зими.