День вічнозеленого дерева

  

    День вічнозеленого дерева (Look for an Evergreen Day) або День пошуку ялинки відзначається 19 грудня. Це свято покликане нагадати людям про важливість збереження природи, про цінність дерев як джерела кисню, дому для багатьох видів тварин і рослин, а також як символу довголіття і сили.  
 
    День вічнозеленого дерева виник у середині XX століття як ініціатива природоохоронних організацій, які прагнули привернути увагу суспільства до проблем вирубки лісів і зміни клімату. Вічнозелені дерева, такі як сосна, ялина, туя та кипарис, стали символом свята, адже вони зберігають свою зелену крону протягом усього року, уособлюючи життя та стійкість. 
 
    Вічнозелені дерева не лише прикрашають ландшафти, а й виконують низку важливих функцій: 

• вони очищують повітря, виділяючи кисень, та поглинають вуглекислий газ. 

• коріння дерев запобігає ерозії та зсувам. 

• багато видів птахів і тварин мешкають у гілках цих дерев. 

• вічнозелені дерева в багатьох культурах символізують вічне життя, оновлення та гармонію. 

    У сучасному світі, коли екологічні проблеми стають дедалі гострішими, День вічнозеленого дерева нагадує про необхідність дбайливого ставлення до природи. Це чудова нагода задуматися про внесок кожного з нас у збереження планети для майбутніх поколінь. 
 

День випічки печева 

День випічки печива, який святкують щороку 18 грудня, це чудова нагода не лише потішити себе і близьких смачними домашніми ласощами, а й провести час у теплій і затишній атмосфері. У всьому світі випікання печива – це не просто кулінарія, а мистецтво, яке об’єднує родини, створює настрій і дарує незабутні емоції.

Печиво як вид випічки має багатовікову історію. Перші згадки про нього з’явилися ще в античні часи, коли солодкі хлібці випікалися із меду та горіхів. У середньовічній Європі рецепти стали більш витонченими завдяки використанню прянощів, які привозили зі Сходу. Сьогодні існує безліч варіацій печива – від простих пісочних коржиків до складних витворів із глазур’ю та начинками.

Цікаві факти про печиво

• Археологи знайшли зразки медового печива, виготовленого понад 4 000 років тому.
• У 2003 році в США спекли печиво вагою понад 18 тонн.
• Шоколадне печиво з крапельками шоколаду залишається улюбленим ласощам у світі.

День випічки печива — це не просто кулінарне свято. Це день, коли звичайний процес випікання перетворюється на справжню магію: аромати наповнюють дім, близькі люди збираються разом, а результати дарують радість і смакове задоволення.

 День пуансетії

12 грудня - день пуансетії. Яскрава й красива рослина, яка стала символом Різдва. Ця дата обрана на честь Джоела Робертса Пуансетта, американського ботаніка та дипломата, який вперше привіз пуансетію до Сполучених Штатів із Мексики у 1828 році.

Пуансетія походить із Центральної Америки, зокрема з Мексики, де її називають «Флор де Ночебуена», що перекладається як «квітка Святої ночі». У мексиканській культурі ця рослина є символом Різдва ще з XVI століття. Легенда розповідає про дівчинку, яка принесла скромний букет трав у церкву на Різдво. Її дарунок дивовижним чином перетворився на чудові червоні пуансетії, які стали символом щирого серця і віри.

 Цікаві факти про пуансетію:

• Червоні (або інших кольорів) «пелюстки» пуансетії — це не квіти, а спеціальні листки, які називаються приквітками. Справжні квіти пуансетії — маленькі жовті бутони в центрі рослини.
•  Хоча класичний колір пуансетії — червоний, існують також білі, рожеві, жовті та навіть мармурові сорти. Сьогодні виведено понад 100 різновидів цієї рослини.
• У багатьох культурах пуансетія асоціюється з відродженням, теплом і затишком, що робить її ідеальною прикрасою для зимових свят.
•  Пуансетія є найпопулярнішою кімнатною рослиною, яку вирощують у період Різдва. Щороку продається понад 35 мільйонів пуансетій у Сполучених Штатах та Європі.
• Попри те, що пуансетія виглядає розкішно, догляд за нею нескладний. Рослину слід тримати у теплому місці з яскравим непрямим світлом і поливати, коли верхній шар ґрунту стає сухим.

Пуансетія — це не лише прикраса для дому, а й частина культурної та історичної спадщини. Вона нагадує нам про важливість віри, радості та щирості у святковий період. 

 Міжнародний фестиваль светрів

Светр – це не просто зручний предмет одягу, а й символ тепла, стилю та творчості. Щорічно в багатьох країнах світу проводять Міжнародний фестиваль светрів, що об’єднує любителів цього універсального одягу. Він став платформою для демонстрації модних тенденцій, обміну традиціями в'язання та популяризації екологічного стилю життя.

Светр виник як практичний одяг для моряків і рибалок. У XVIII столітті його використовували як захист від холодного клімату, особливо в прибережних районах Ірландії, Шотландії та Скандинавії.

Аранські светри: знамениті ірландські светри зі складними візерунками символізували сімейні традиції та захищали від холоду.

Норвезький стиль: светри з геометричними орнаментами стали популярними завдяки своїй красі та теплоті.

У XX столітті светр перетворився з утилітарного одягу на модний елемент гардероба. Він увійшов у високий світ моди, завдяки дизайнерам, таким як Коко Шанель, яка вперше інтегрувала трикотаж у жіночий одяг.

Сучасний светр має безліч варіацій: від класичних вовняних до екстравагантних моделей зі складними текстурами та кольоровими рішеннями. Технології дозволили створювати светри з екологічних матеріалів, таких як перероблена шерсть або рослинні волокна.

Міжнародний фестиваль светрів – це не лише показ модних тенденцій, але й платформа для збереження ремесел. В'язальники демонструють свої роботи, діляться техніками та організовують майстер-класи.

День  Червоної планети 

28 листопада щороку людство відзначає День Червоної планети (Red Planet Day). Це свято присвячене Марсу – одній з найцікавіших і найдосліджуваніших планет Сонячної системи. Ця дата обрана на честь історичного запуску космічного зонда NASA «Марінер-4», що відбувся 28 листопада 1964 року.

«Марінер-4» став першим космічним апаратом, який успішно пролетів поблизу Марса та передав на Землю зображення його поверхні. Місія заклала фундамент для розуміння Марса, відкривши людству його рельєф, атмосферу та кліматичні особливості.

Зонд надіслав 21 зображення поверхні Марса, на яких було видно кратери. Це стало великим проривом у вивченні Червоної планети й підтвердило відсутність умов для життя, схожих до земних.

Марс захоплює вчених і дослідників своєю схожістю з Землею. У нього є сезонні зміни, полярні льодовики, рельєф, що нагадує земні пустелі та каньйони. Особливо привертає увагу можливість існування води в минулому або навіть у сучасних підземних резервуарах.

Окрім цього, Марс є найбільш імовірною планетою для колонізації людиною. Програми, як-от Mars One, SpaceX та ініціативи NASA, активно досліджують способи доставляння людей на Марс і створення там самодостатніх поселень.

З часів місії «Марінер-4» технології значно просунулися вперед. Сьогодні на Марсі працюють ровер Perseverance і гелікоптер Ingenuity, які досліджують поверхню та шукають сліди життя. А в недалекому майбутньому заплановано перші місії з людьми.

День Червоної планети нагадує нам про нескінченну цікавість людства до космосу та надихає нові покоління на дослідження Всесвіту.

День гуманного суспільства 

22 листопада у світі відзначається День гуманного суспільства. Ця подія покликана нагадати про важливість людяності, взаємоповаги, соціальної справедливості та дбайливого ставлення до навколишнього середовища. 

День гуманного суспільства виник як ініціатива міжнародних громадських організацій, які борються за права людини, захист тварин і збереження природи. Його мета — привернути увагу до ключових проблем сучасного світу, таких як: порушення прав людини;екологічна криза; дискримінація в суспільстві; нерівномірний розподіл ресурсів.

Гуманність — це універсальна цінність, яка об'єднує людей незалежно від національності, культури чи релігії. Відзначення цього дня спонукає кожного задуматися над своїм внеском у побудову більш доброзичливого й справедливого світу.

Цей день — чудова нагода проявити людяність, допомогти ближньому і ще раз усвідомити, що добрі вчинки здатні змінити світ на краще.

День ресторану

У третю суботу листопада святкують День ресторану. Це не просто дата в календарі, це можливість насолодитися мистецтвом кулінарії, поринути в атмосферу гостинності та дізнатися більше про те, як створюються кулінарні шедеври.

 День ресторану виник як ініціатива в кількох країнах Європи й швидко здобув популярність у всьому світі. Свято націлене на підняття культури харчування, популяризацію ресторанів та підтримку малого бізнесу. Це свято почали відзначати для того, щоб підтримати індустрію та звернути увагу людей на важливість якісного сервісу та особливої атмосфери в закладах громадського харчування.

 Традиційно у цей день ресторани часто організовують спеціальні події, акції або дегустаційні меню для відвідувачів. Деякі заклади навіть відкривають свої двері для турів на кухню, аби гості могли побачити, як готуються страви, дізнатися секрети приготування та побачити роботу шеф-кухарів. У багатьох містах також проводяться кулінарні фестивалі, де різні ресторани представляють свої авторські страви та місцеві делікатеси. 

 Book Review

На полицях нашої бібліотеки з'явилася захоплива новинка для дітей та підлітків — книга Ольги Куджіної «САМ у Кривому Розі. Детективи з 3-Б». Це неймовірно цікава історія, яка поєднує детективні пригоди, шкільне життя та тонкий гумор, що неодмінно сподобається юним читачам.

 Ольга Куджіна — українська дитяча письменниця, відома своїм умінням створювати захопливі сюжети та яскравих персонажів, які легко запам'ятовуються і стають улюбленими героями для багатьох дітей.

 Книга «САМ у Кривому Розі. Детективи з 3-Б» захоплює з перших сторінок й одразу переносить читачів у вир пригод. Сюжет розгортається у звичайний осінній день. 1 вересня, коли всі діти, святково одягнені, несуть квіти до школи з піднесеним настроєм. Другокласники нарешті переходять до 3-Б класу, і всі радіють початку нового навчального року. Серед учнів — Марійка, яка разом із мамою спекла смачне тістечко спеціально для улюбленого вчителя Остапа. Вона хотіла вручити свій солодкий подарунок, але через шкільний галас і метушню тістечко несподівано зникає зі шкільної парти.

Ця невелика втрата стає початком загадкової історії, яку треба розгадати Марійці. Хто ж міг взяти тістечко? Хтось навмисно сховав його? Діти вирішують не залишати цю ситуацію без уваги. Після успішного розслідування Марійка та її однокласники захоплюються ідеєю створення власної детективної агенції, яка спеціалізуватиметься на пошуках таємниць у шкільних коридорах. Які саме пригоди чекають на учнів 3-Б класу та чи зможуть вони розгадати всі загадки?

Запрошуємо вас до бібліотеки, щоб дізнатися, чим завершилася захоплива детективна історія.

 День саксофона

6 листопада відзначають День саксофона. Свято, присвячене одному з найуніверсальніших та найвиразніших музичних інструментів. 

Саксофон був винайдений бельгійським майстром Адольфом Саксом у 1840-х роках. Він виріс у родині музичних майстрів і з раннього дитинства мав досвід роботи з музичними інструментами. Його метою було створити інструмент, який міг би поєднувати силу і гнучкість духових та струнних інструментів. Перший саксофон був представлений у 1846 році та швидко завоював популярність завдяки своєму унікальному звуку.

Саксофон довгий час не визнавався «серйозним» інструментом у класичній музиці, однак став невіддільною частиною оркестрового складу і джазових ансамблів. У ХХ столітті саксофон пережив справжній вибух популярності завдяки джазу, де він набув значення як сольний інструмент. Такі легендарні музиканти, як Чарлі Паркер, Джон Колтрейн та Сідні Беше, підняли саксофон до висот, показавши його безмежні можливості у вираженні емоцій і технічних можливостей.

 Цікаві факти про саксофон:

1. Саксофон – єдиний інструмент, що названий ім’ям свого винахідника.

2. Існують різні види саксофонів: сопрано, альт, тенор і баритон, кожен з яких має унікальний тембр та діапазон.

3. Саксофон є обов’язковим елементом багатьох жанрів, від джазу до попмузики, року і навіть електронної музики.

4. Перший патент на саксофон був виданий Адольфу Саксу 28 червня 1846 року.

Саксофон став символом джазу, одного з найвпливовіших музичних жанрів, які мають коріння в афроамериканській культурі США. Інструмент став популярним завдяки своїй здатності передавати глибокі емоції — від радості та захоплення до меланхолії. У сучасній музиці саксофон використовується не лише в джазі, але й у блюзі, рок-н-ролі, попмузика та навіть класиці.

Міжнародний день анімації 

28 жовтня у світі відзначається Міжнародний день анімації, який об’єднує художників, режисерів і любителів анімації. Це свято було започатковано у 2002 році Міжнародною асоціацією анімаційного кіно (ASIFA) на честь першої анімаційної демонстрації, проведеної у Парижі в 1892 році.

Першою офіційною анімаційною подією вважається публічна демонстрація «Émile Reynaud», французького художника Еміля Рейно, який представив свій оптичний театр у Музеї Гревен у Парижі 28 жовтня 1892 року. Цей виступ став новаторським моментом в історії анімації, коли рухомі зображення вперше ожили перед глядачами, захоплюючи їхню уяву.

Зараз Міжнародний день анімації святкують у понад 50 країнах світу, де проводяться майстер-класи, кінопокази, виставки та освітні заходи, які знайомлять людей із різноманітними стилями та техніками анімації — від традиційної 2D-анімації до сучасних 3D- і цифрових технологій.

Анімація є одним із найбільш багатогранних видів мистецтва. Вона не лише розважає, а й допомагає доносити складні ідеї, розповідати історії, які торкаються важливих соціальних та культурних тем, і формувати культурну пам'ять. Сьогодні анімація використовується не тільки в кіно, але й у рекламі, освіті, медицині та науці, створюючи візуальні рішення для передачі інформації.

В Україні анімація також набирає популярності, і до Міжнародного дня анімації проводяться фестивалі та покази українських анімаційних фільмів. Такі заходи допомагають популяризувати українську анімацію на світовій арені та знайомити глядачів із культурними цінностями через візуальне мистецтво.

Всесвітній день пошти

9 жовтня світ відзначає Всесвітній день пошти. Цей день був заснований у 1969 році на Конгресі Всесвітнього поштового союзу (ВПС) в Токіо, щоб вшановувати річницю створення ВПС, яка відбулася 1874 року в місті Берн, Швейцарія. Сьогодні Всесвітній поштовий союз налічує понад 190 країн, об'єднаних спільною метою – забезпечити надійні та доступні поштові послуги для всіх.

 Поштова система є однією з найдавніших форм комунікації між людьми. Відомо, що перші поштові служби з'явилися у Стародавньому Єгипті, Китаї та Римській імперії, де кур'єри доставляли важливі повідомлення урядовців та армій. Згодом, у середньовіччі, поштові служби стали основним способом передачі новин і товарів між містами та державами. З розвитком технологій, поштові системи змінювалися та вдосконалювалися. Індустріальна революція принесла значні зміни у вигляді залізничного транспорту та пароплавів, що дозволило швидше доставляти пошту.

 У ХХ столітті з'явилися авіаперевезення, що кардинально змінили глобальні поштові послуги, скоротивши час доставки на величезні відстані. Попри зростання цифрових комунікацій, таких як електронна пошта та соціальні мережі, традиційна пошта продовжує відігравати важливу роль у сучасному світі. Це стосується не лише доставлення листів, але й пересилання товарів, особливо з огляду на бурхливий розвиток електронної комерції. Поштові служби забезпечують важливий ланцюг між продавцями та покупцями, дозволяючи доставляти товари навіть у найвіддаленіші куточки світу.

 Ба більше, у багатьох країнах пошта є життєво важливою частиною інфраструктури, що надає доступ до фінансових послуг, зокрема через поштові банки, а також допомагає у наданні урядових послуг.

Цього дня ми можемо подякувати листоношам, які кожного дня, за будь-якої погоди, вчасно доставляють листи, газети, посилки, пенсії. 

День гри 

2 жовтня ознаменоване цікавою подією – проведенням Всесвітнього дня гри.

У сучасному світі, де люди постійно оточені екранами смартфонів, планшетів і комп'ютерів, надзвичайно важливо робити паузи для живого спілкування. Ідея проведення свята належить американському телевізійному каналу для дітей та підлітків Nickelodeon. З’явилося воно у 2004 році.

         У Всесвітній день гри особливу увагу привертають настільні ігри. Вони стали популярною альтернативою гаджетам, дозволяючи відновити живе спілкування. Настільні ігри допомагають: 

1. Розвивати стратегічне мислення. 
2. Покращувати навички комунікації. 
3. Вчитися терплячості та співпраці. 
4. Відчувати радість від командних перемог або особистих досягнень.

Настільні ігри, активні рухливі ігри на свіжому повітрі або жартівливі вікторини — кожен може знайти свій улюблений спосіб провести час. У цей день важливо не тільки грати, а й ділитися радістю з іншими, підтримувати командний дух і вчитися знаходити рішення разом.

День коміксів

 

Фанати мальованих історій по всьому світу святкують День коміксів 25 вересня. Цей день об’єднує тих, хто любить занурюватися у світ супергероїв, фантастичних пригод і яскравих ілюстрацій.

Хоча сучасні комікси з’явилися лише у 20 столітті, їхні джерела можна простежити набагато глибше в часі, аж до стародавніх форм візуальних історій.

Перші приклади мальованих історій можна знайти ще в стародавніх цивілізаціях. Єгипетські фрески, середньовічні гобелени, наприклад, Байонський гобелен, використовували візуальні зображення для розповіді історій у хронологічній послідовності.

Проте сучасна концепція коміксів почала формуватися в Європі та США у 19 столітті. Одним із перших вважається швейцарський автор Рудольф Топфер, який у 1827 році створив мальовану історію.

У США справжнім поштовхом до розвитку коміксів стало видання «The Yellow Kid» у 1895 році в газетах. Це був перший комікс із постійним героєм і текстовими хмарками, що розміщувалися безпосередньо у малюнках, а не під ними.

Початок 20 століття, особливо 1930-1940-ві роки, став справжнім вибухом популярності коміксів. У цей час комікси почали видаватися окремими книгами, а не лише у газетах. Це був так званий «Золотий вік коміксів», під час якого з’явилися легендарні герої, такі як Супермен (1938) і Бетмен (1939).

Комікси швидко стали важливою частиною масової культури. Вони не лише розважали, а й підіймали важливі соціальні питання, розповідали про боротьбу добра і зла, торкалися теми рівності та прав людини. За допомогою мальованих історій автори мали можливість доносити важливі послання до широкої аудиторії, включно з дітьми та дорослими.

 Book Review

Дорогі читачі, раді представити вам одну з найсвіжіших новинок на полицях нашої бібліотеки — захопливу та веселу книгу «Атака кухарок-демониць!» від популярної шотландської дитячої письменниці Памели Бутчарт. Ця книга, наповнена гумором та пригодами, ідеально підійде для молодших школярів.

Для більшості школярів шкільна їдальня — це улюблене місце, де можна смачно поїсти, відпочити та підкріпитися. Але для подруг Мейзі та Джоді це місце викликало тільки одне почуття — страх і огиду. І причина була зовсім не в черзі за їжею чи метушні в коридорах. Їхня нелюбов до шкільної їдальні була пов'язана з особливою стравою — картопляною запіканкою з м'ясом, яку готували кухарки. «Цю смердючу гидотну вони ЗАВЖДИ подають щонайменше РАЗ на тиждень»

Мейзі та Джоді кожного разу здригалися, коли наближалася чергова перерва на обід. Але одного дня все змінилося «Усі кухарки виглядали якось інакше. Вони красувалися в новій формі й навіть наділи оті чудернацькі чепчики, яких майже ніколи не носять»… Атмосфера в їдальні стала інша, а дівчата з подивом помітили, що в меню почали з’являтися страви, яких вони раніше ніколи не бачили. «Ці зміни сталися після приходу нової головної кухарки. «З появою нової головної кухарки в меню з’явилося багато дивних страв». 

Але виявилося, що головна кухарка працювала давно-давно у шкільній їдальні й «…зажила собі ПОГАНОЇ СЛАВИ».

Чому нова кухарка зажила собі такої поганої слави? Можливо хоче отруїти усіх дітей? Відповіді на ці питання ви знайдете на сторінках нової книги.

 День кантрі-музики

17 вересня світ відзначає День кантрі-музики (Country Music Day).

Кантрі-музика, відома своєю мелодійною простотою, душевністю та корінням у народній культурі, набула популярності в першій половині XX століття та залишається однією з найулюбленіших музичних традицій сьогодні.

Кантрі-музика виникла у Сполучених Штатах, в регіонах Аппалачі та Півдня, як частина фольклорної традиції переселенців, переважно з Ірландії, Шотландії та Англії. Вона поєднувала елементи народної музики з ритмами блюзу та госпелу. Перші записи кантрі з’явилися на початку 1920-х років, але справжнього розквіту цей жанр досяг у 1930-х, коли на сцені з'явилися такі видатні артисти, як Джиммі Роджерс і Картер Фемілі. Вони стали символами кантрі й заклали основу для подальшого розвитку жанру.

Кантрі-музика продовжувала еволюціонувати, проходячи через різні етапи та стилі, такі як «хонкі-тонк», «класичне кантрі», «неотрадиціоналістичне кантрі», і, зрештою, сучасне кантрі, яке часто поєднується з елементами попмузика. Такі імена, як Джонні Кеш, Доллі Партон та Віллі Нельсон, стали легендами, а їхні пісні донині надихають мільйони слухачів.

Музика кантрі також відіграє роль у просуванні соціальних змін. Багато сучасних артистів використовують свою творчість, щоб говорити про важливі питання, такі як рівність, соціальна справедливість та екологія. Такі виконавці, як Кейсі Масгрейвс і Ліл Нас Ікс, інтегрують сучасні теми у традиційний жанр, що робить кантрі більш доступним для нових поколінь.

День обміну ідеями

Щороку, 10 вересня світ відзначає День обміну ідеями. Свято, яке закликає людей ділитися своїми думками, креативними підходами та рішеннями. Засновником цього свята вважають Роберта Берча, який був переконаний у тому, що обмін ідеями — це ключ до розвитку суспільства, інновацій та особистого зростання.

День обміну ідеями не обмежується однією галуззю чи сферою діяльності — він охоплює всі аспекти життя: від бізнесу та науки до мистецтва, освіти та навіть повсякденних справ. Цей день наголошує на важливості відкритості до нових думок і креативних підходів. Багато людей використовують цей день як нагоду для участі в конференціях, семінарах, воркшопах, де можна поділитися своїми ідеями та почути інші.

Обмін ідеями не обмежується лише професійними колами. Це чудова можливість і для повсякденного життя. Прості розмови з друзями чи колегами можуть дати несподівані інсайти або наштовхнути на нові думки. Цей день підкреслює, що спілкування та відкритість — це джерела натхнення, які здатні змінювати життя.

День ліхтариків

7 вересня свято ліхтарів, або «Festa delle Lanterne», є одним із найяскравіших та найзахопливіших свят в Італії, яке привертає увагу як місцевих жителів, так і туристів з усього світу. Найвідоміші святкування відбуваються у Флоренції, Пізі та інших містах Тоскани.

 Однією з головних подій свята є «нічна хода з ліхтарями», коли тисячі людей проходять вузькими вуличками, тримаючи в руках кольорові ліхтарики різних форм і розмірів. Ліхтарі можуть бути як простими паперовими виробами, так і справжніми витворами мистецтва з унікальними візерунками та дизайном. Нічне небо підсвічується м'яким, теплим світлом, створюючи атмосферу казки та таємниці.

 Крім ходи, на вулицях часто проводять майстер-класи з виготовлення ліхтарів, де кожен охочий може навчитися робити свій власний ліхтар. Для італійців це важливий спосіб зберегти традиції та залучити молодше покоління до культурних звичаїв.

 Центральні площі та вулиці міст прикрашаються світловими інсталяціями, які вражають своєю величчю та красою. Часто на святі можна побачити масштабні фігури з ліхтарів, які представляють історичні події, персонажів або культурні символи. 

День українського сала 

    27 серпня українці відзначають День сала. Це особливе свято, яке відзначається з великою шаною до національних традицій й любові до одного з найвідоміших символів української кухні. Сало, яке здавна вважається унікальним продуктом українського столу, має особливе місце не лише в кулінарії, а й у культурі, історії та навіть у гуморі українців.

    Це свято збирає разом людей різного віку, щоб вшанувати цей кулінарний делікатес, який супроводжував українців у різні історичні періоди. У цей день по всій Україні, а також серед українських громад за кордоном, проходять численні заходи: ярмарки, дегустації, майстер-класи з приготування сала, виставки традиційних страв, а також конкурси на найкраще сало.

    День українського сала не обходиться і без музики та народних гулянь. Звучать українські народні пісні, проводяться танці та виступи фольклорних колективів, що створює особливу атмосферу єдності та гордості за національну культуру.

 День "Люби свою книгарню"

Якщо ви давно планували придбати книгу у книгарні, то сьогодні — найкраща можливість для цього, адже 14 серпня відзначаємо День «Люби свою книгарню». Книгарні — це більше, ніж просто магазини. Вони є місцями, де люди можуть знайти нові ідеї, надихнутися історіями та дізнатися більше про навколишній світ.

Книга з давніх-давен була і залишається джерелом знань, натхнення та розваги. Ось чому її значення в житті людей таке важливе:

• Освіта та саморозвиток. Книги є невичерпним джерелом знань. Вони дозволяють нам навчатися чогось нового, розширювати світогляд та поглиблювати наші знання у різних галузях.
• Розвага та відпочинок. Книги це чудовий спосіб відпочити та зануритися у нові світи. Художня література дозволяє нам подорожувати у часі й просторі, знайомитися з різними персонажами і їхніми історіями.
• Емоційна підтримка. Книги часто стають нашим другом та порадником у важкі часи. Вони можуть надихнути, підтримати, навчити розуміти та приймати свої емоції.
•  Соціальний зв'язок. Обмін враженнями від прочитаного, участь у книжкових клубах чи літературних зустрічах сприяють соціальним взаємодіям та об'єднують людей зі спільними інтересами.

 День «Люби свою книгарню» — це чудова нагода відвідати свою улюблену книгарню, поспілкуватися з продавцями та придбати нову книгу, яка надихне вас на нові звершення.

 День народження поштової скриньки

2 серпня відзначаємо день народження поштової скриньки. Це свято, яке об’єднує людей по всьому світу через справжні, написані від руки листи. В епоху цифрових технологій, коли електронна пошта та миттєві повідомлення домінують у нашому житті, традиційна поштова скринька нагадує нам про важливість особистого спілкування та радості отримання справжніх листів.

 Дату обрали не випадково, саме цього дня, у 1858 році, на вулицях Лондона з’явилися перші офіційні поштові скриньки. Однак історія поштових конструкцій сягає набагато далі, у часи, коли люди використовували більш примітивні способи передачі інформації.

Однією з найбільш незвичних й ранніх форм «поштової скриньки» став черевик португальського мореплавця Бартоломеу Діаша. У 1500 році, під час експедиції до Південної Африки, Діаш потрапив у сильну бурю, яка стала фатальною для нього та більшості членів його екіпажу. Один з офіцерів, який вижив, вирішив залишити повідомлення про події, що сталися, на випадок, якщо решта експедиції не повернеться на батьківщину. Для цього він поклав лист у черевик й почепив його на дерево.

 Через рік португальський мореплавець Жуан да Нова знайшов цей черевик з посланням і, вражений історією, збудував на тому місці каплицю. Черевик ще довгий час слугував місцевим жителям засобом для передачі повідомлень, і згодом на тому місці був встановлений пам'ятник у вигляді великого черевика, що став символом однієї з перших поштових конструкцій.

З часом поштова скринька стала невіддільною частиною кожного будинку, а отримання листів стало важливою подією у житті людей. Уявіть, як люди чекали листів від близьких, друзів або ділових партнерів, відчуваючи захоплення і тривогу, коли відкривали свою скриньку і знаходили в ній конверт з адресою.

День книги у м'якій обкладинці

    30 липня відзначається День книги у м'якій обкладинці. Це свято покликане звернути увагу на ці книги, які, можливо, часто залишаються поза увагою через свою менш престижну, порівняно з твердою обкладинкою, зовнішність. 

    Книги у м'якій обкладинці, або, як їх ще називають, кишенькові книги, стали популярними у XX столітті завдяки своїй доступності та зручності. Вони були створені для того, щоб зробити літературу більш доступною для масового читача, забезпечивши при цьому високу якість друку за низькою ціною. Такий формат дозволяє легко переносити книгу, читати її у транспорті або під час подорожі.

    День книги у м'якій обкладинці — чудова нагода згадати, що головне у книзі — це її зміст, а не зовнішній вигляд. Незалежно від формату, кожна книга має потенціал стати для когось відкриттям або улюбленою історією. Тож у цей день обирайте книгу, поринайте у її світ і насолоджуйтеся читанням!

«Не наступіть на бджолу» 

10 липня відзначається день «Не наступіть на бджолу». Метою є привернути увагу до важливої ролі бджіл у нашій екосистемі та нагадати про необхідність їх захисту.
      Бджоли відіграють ключову роль у запиленні рослин.За оцінками експертів, близько третини всіх харчових продуктів залежать від запилення бджолами.
        Цей день був започаткований групою екологів та ентузіастів бджільництва у 2010 році. Метою цього дня є підвищення обізнаності про загрози, які постають перед бджолами, включаючи використання пестицидів, втрату середовища існування та кліматичні зміни. З того часу це свято стало міжнародним, об'єднуючи людей з усього світу у зусиллях зберегти бджіл.
    На день «Не наступіть на бджолу» пропонуємо вам поринути у світ бджіл через захопливу книгу Вальдемара Бонзельса «Бджілка Майя». Лише діти можуть пізнавати світ та потрапляти у різні халепи?..Помиляєтеся! Казкова бджілка Майя, яка не погоджується жити за строгим та чітким розкладом свого вулика, робить це справді талановито. Вона прагне щодня літати все далі й далі, вище й вище, підкорюючи нові й нові простори. Її мрія познайомитися з різними мешканцями нашої планети, а особливо людиною!  Що з цього вийшло – дізнаєтеся, прочитавши книгу.

 Міжнародний день механічного олівця

День механічного олівця, який щороку відзначається 5 липня, є святом, присвяченим одному з найуніверсальніших інструментів для письма та малювання. Це свято нагадує нам про значення цього зручного та практичного приладу, який використовують люди різних професій й вікових категорій.

 Механічний олівець, також відомий як автоматичний олівець, з’явився на початку XIX століття. Перший патент на механічний олівець був виданий англійському винахіднику Семюелю Гаррісу у 1822 році. Проте лише у 20-х роках XX століття механічні олівці набули популярності завдяки вдосконаленню механізмів і матеріалів, які використовувалися для їх виготовлення.

 Цікаві факти:

•  Найпоширенішим діаметром грифеля є 0,5 мм, проте існують грифелі від 0,2 мм до 2 мм, що дозволяє вибрати олівець для будь-яких потреб.
• Деякі механічні олівці мають вбудований механізм автоматичного замінювання грифеля, що робить їх ще зручнішими у використанні.
•  Механічні олівці широко використовуються не лише для письма, але й у кресленні, малюванні та інших творчих та технічних завданнях. 

Міжнародний день кидання каменю 

     Міжнародний день кидання каменю це веселе й незвичайне свято, яке відзначається 3 липня. Це свято дає нам можливість повернутися до простих радощів дитинства та насолодитися грою на свіжому повітрі.

    Міжнародний день кидання каменю був започаткований групою ентузіастів, які хотіли створити день, присвячений простим й доступним розвагам. Ідея виникла у 2011 році, коли кілька друзів вирішили провести день, змагаючись у киданні каменів у воду, щоб побачити, хто зможе зробити більше «жабок». Згодом ця ініціатива набрала популярності та перетворилася на міжнародне свято.
    У день кидання каменю люди з усього світу збираються біля річок, озер, морів та інших водойм, щоб взяти участь у різноманітних змаганнях. Ось кілька популярних способів відзначити це свято:

• «Змагання з «жабок». Учасники змагаються в киданні плоских каменів по поверхні води, намагаючись зробити якомога більше відскоків. Перемагає той, у кого буде найбільша кількість.

• «Дальність кидка». Мета цього змагання — кинути камінь якомога далі. Учасники можуть використовувати різні техніки кидання, щоб досягти максимальної дальності.

• «Точність кидка». Учасники намагаються влучити каменем у визначену ціль на воді або на березі. Це може бути буйок, коло на піску або інший об’єкт.

    Міжнародний день кидання каменю також привертає увагу до важливості збереження природних водойм і навколишнього середовища. Організатори заходів закликають учасників дотримуватися правил екологічної безпеки: не кидати каміння у воду, де мешкають рідкісні види риб або інших водних тварин, та не залишати сміття після завершення святкувань.

 Міжнародний день ананасу

27 червня святкуємо Міжнародний день ананаса. Ананас, відомий своїм солодким смаком та корисними властивостями, займає особливе місце в кулінарії, культурі та навіть у медицині.

 Міжнародний день ананаса був створений для того, щоб відзначити цей чудовий фрукт та підвищити обізнаність про його численні переваги. Фрукт, який походить з Південної Америки, був відкритий європейцями під час їхніх експедицій у Новий Світ. Перші згадки про ананас у Європі з’явилися в кінці 15 століття, коли Христофор Колумб привіз цей фрукт до Іспанії.

 Ананас став символом гостинності та розкоші у багатьох культурах. У колоніальні часи в Америці ананас був рідкісним та дорогим фруктом, який демонстрував багатство та статус господаря. Ананасові мотиви часто використовуються в декорі, архітектурі та навіть у моді.

 Міжнародний день ананаса святкується по-різному в різних куточках світу. Декілька популярних способів відзначити це свято:

• Кулінарні фестивалі: у багатьох країнах проводяться фестивалі, де ананас є головною зіркою. Відвідувачі можуть скуштувати різноманітні страви та напої з ананасом, від салатів до десертів.
• Конкурси рецептів: люди діляться своїми улюбленими рецептами з ананасом у соціальних мережах, організовуючи кулінарні конкурси.
• Освітні заходи: у школах та університетах проводяться лекції та презентації про користь ананаса та його історію.
• Майстер-класи: кулінарні школи та ресторани організовують майстер-класи з приготування страв з ананасом.

 Незалежно від того, як ви вирішите святкувати — чи то на кулінарному фестивалі, чи вдома, готуючи улюблені страви з ананасом — цей день нагадує нам про важливість здорового харчування та радощів, які може принести цей чудовий фрукт. 

 Всесвітній день холоду

26 червня 2019 року світова спільнота вперше відзначила Всесвітній день холоду. Це свято було створене для підвищення обізнаності про важливість холодильних, кондиціонерних систем та теплових помп у нашому житті. Цей день також націлений на популяризацію професій, пов'язаних із цими технологіями, і нагадує про їхній вплив на сучасне суспільство.

Ідея створення Всесвітнього дня холоду належить Стівену Гіллу, колишньому керівнику Інституту холоду у Великобританії. У 2018 році ця ініціатива була підтримана Секретаріатом міжнародної події в англійському місті Дербішир та Організацією Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО). Вперше цей день відзначався 26 червня 2019 року.

Вільям Томсон, відомий як лорд Кельвін, один із найвидатніших фізиків у світовій історії. Народився 26 червня 1824 року. Він був одним з найвидатніших фізиків свого часу і зробив значний внесок у розвиток термодинаміки. Найвідомішим його досягненням стала розробка абсолютної шкали температур, яка тепер має його ім'я — шкала Кельвіна. Ця шкала є основою для багатьох наукових і технічних розрахунків.

Всесвітній день холоду — це нагода відзначити важливість холодильних технологій у нашому житті. Це свято підкреслює значення науки та інженерії у забезпеченні комфортних умов життя, збереженні продуктів та матеріалів, а також у захисті довкілля.

Міжнародний день пікніка

Міжнародний день пікніка — це свято, яке відзначають у всьому світі, збираючись з родиною та друзями на свіжому повітрі. Це чудова можливість відірватися від повсякденних турбот, насолодитися природою, смачною їжею та приємним спілкуванням. 

Відзначається цей день 18 червня і набуває все більшої популярності серед людей різного віку.

Хоча точне походження Міжнародного дня пікніка невідоме, традиція влаштовувати пікніки бере свій початок ще з давніх часів. В Європі пікніки стали популярними в XIX столітті, коли люди почали виїжджати на природу, щоб насолодитися їжею та відпочинком.

Існує кілька версій походження слова «пікнік». Одна з них стверджує, що слово походить від французького дієслова «piquer» (обирати) та іменника «nique», що у вільному перекладі означає «дрібниця» або «ніщо». Проте спочатку це слово не мало нічого спільного з сучасним значенням пікніка.

У 1649 році, під час Фронди у Франції, популярною стала пародійна сатира з героєм, на ім'я Pique-Nique. Це був відважний боєць на барикадах і водночас великий ненажера. Іронія полягала у контрасті його ненажерливості з нестачею їжі, спричиненою повстанням.

Невідомо, чи це слово було придумане саме для сатири, чи вже існувало раніше. Однак через кілька десятиліть воно втратило своє зневажливе значення. У словнику французької мови Жиля Менажа, виданому у 1694 році, «пікнік» означав світську вечерю, де кожен гість вносив свою частку.

Відома британська письменниця та кулінарка Ізабелла Бітон, приділяла значну увагу складанню меню для пікніка. Серед обов'язкових страв були, зокрема, чотири смажені курки та дві качки, оскільки очікувана кількість гостей на такому заході складала до 40 осіб. 

Тільки на початку XX століття пікніки на відкритому повітрі стали переважати над пікніками в приміщеннях. Розвиток нових видів транспорту — потягів, велосипедів, автомобілів — значно полегшив виїзди за місто. Ідея провести час на свіжому повітрі за гарної погоди, насолоджуючись улюбленими стравами, стала привабливою для багатьох родин і дружніх компаній. У 1920-х роках у Великобританії почалося масове виробництво кошиків для пікніка, і великі магазини відвели для них окремі відділи.

Відзначити день пікніка має багато переваг. Це чудова можливість провести час з близькими на свіжому повітрі, насолодитися природою та зарядитися позитивними емоціями. Пікнік сприяє зміцненню здоров'я, оскільки ви перебуваєте на свіжому повітрі, рухаєтесь і вживаєте корисну їжу. Крім того, це відмінний спосіб зняти стрес та втекти від міської суєти.